Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.03.2009 (судді: Мостова Г.І. –головуючий, Ільєнок Т.В., Шевченко В.Ю) відмовлено Відкритому акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі –ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит") в особі філії "Полтавське регіональне управління" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2009 (суддя: Паламарчук В.В.) з огляду на приписи статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України та статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки скаржник не є стороною або іншим учасником провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на звернення з вказаною апеляційною скаргою.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування та передачу апеляційної скарги до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом у порушення статей 19, 55, 64, 124 Конституції України, статті 97 Господарського процесуального кодексу України безпідставно повернуто його апеляційну скаргу, чим порушено право банка на судовий захист шляхом апеляційного оскарження. Скаржник зазначає, що "жодна з підстав повернення не підпадає під перелік, встановлений у статті 97 Господарського процесуального кодексу України".

У наданих до Вищого господарського суду України запереченнях на касаційну скаргу гром. ОСОБА_1. вважає її необґрунтованою та зауважує на тому, що ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" не є стороною у справі про банкрутство та стороною затвердженої судом мирової угоди.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 15.04.2009, надіслана сторонам у справі –17.04.2009 року), проте, кредитор та боржник не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятої Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить підстав для її скасування та відповідно для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.11.2008 за заявою гром. ОСОБА_1. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Агро" (надалі –ТОВ "Оріон Агро").

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.01.2009 затверджено мирову угоду від 19.01.2009, укладену між гром. ОСОБА_1. та ТОВ "Оріон Агро"; провадження у справі припинено.

Указана ухвала оскаржена ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" в апеляційному порядку.

Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.03.2009 відмовив у прийнятті апеляційної скарги з огляду на приписи статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України та статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки скаржник не є стороною або іншим учасником провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на звернення з указаною апеляційною скаргою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, надається сторонам у справі та прокурору, які звертаються до апеляційної інстанції відповідно з апеляційною скаргою або з апеляційним поданням.

Особи, які не були залучені до участі у справі місцевим господарським судом, не мають право на подання апеляційної скарги, навіть у випадках, якщо цей суд прийняв рішення про їх права та обов'язки. Такі особи мають право звернутися з касаційною скаргою в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

За визначенням у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Кредитор –юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом апеляційної інстанції з урахуванням приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" (2343-12) встановлено, що ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" не має статусу сторони (не визнано кредитором ТОВ "Оріон Агро"), не зверталося до господарського суду з грошовими вимогами до боржника та не набуло статусу іншого учасника провадження у справі про банкрутство, якими є відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

За змістом пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Як вже зазначалося вище, право на апеляційне оскарження мають сторони у справі та прокурор.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної скарги ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.01.2009 року.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Київським міжобласним апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське регіональне управління" –залишити без задоволення.

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.03.2009 у справі №4/145 –залишити без змін.