10/106н-к(14/339пн) Про визнання незаконним рішення загальних зборів, визнання недійсним реєстраційних дій та скасування записів - 19.05.2009 Прийняття

Гр. ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт" та гр. ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення загальних зборів, визнання недійсним реєстраційних дій та скасування записів.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.12.2008 року по справі № 10/106н-к(14/339пн) (головуючий суддя Мінська Т. М., судді Фонова О. С., Яресько Б. В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року по справі № 10/106н-к(14/339пн) (головуючий суддя Бойченко К. І., судді Єжова С. С., Іноземцева Л. В.) апеляційну скаргу гр. ОСОБА_2 задоволено частково: рішення Господарського суду Луганської області від 23.12.2008 року по справі № 10/106н-к(14/339пн) скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконними рішення, прийняті на позачергових зборах Товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт" 12.03.2007 року, за участю гр. ОСОБА_1, ОСОБА_3, а саме рішення про:

обрання голови та секретаря зборів господарського Товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт";

внесення змін до статуту господарського Товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт" шляхом викладення статуту у новій редакції;

переобрання виконавчого та контролюючого органу і ревізійної комісії господарського Товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт";

звернення до прокуратури м. Перевальськ;

проведення аудиторської перевірки діяльності виконавчого органу Товариства.

В решті позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт" на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. за позовом, та витрати по сплаті державного мита в сумі 21,25 грн. за апеляційною скаргою.

Гр. ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 116, 147, 202, 203, 328, 334, 626, 717, 722 ЦК України, ст. 88 ГК України, ст. ст. 10, 53, 64 Закону України "Про господарські товариства", ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального права, зокрема ст. ст. 147, 202, 626, 717, 733, 204 ЦК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Гр. ОСОБА_2 у відзивах проти вимог та доводів скаржників заперечує і просить залишити оскаржену постанову без змін.

Дана справа в касаційному порядку розглядається повторно.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фабрика "Старт" було зареєстроване Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 29.04.1996 року. Цієї ж дати був зареєстрований Статут Товариства, затверджений зборами учасників, протокол від 30.01.1995 року №1. Товариство з обмеженою відповідальністю фабрика "Старт" створено на підставі установчого договору, посвідченого 03.04.1996 року приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу.

Судами встановлено, що в період з 18.10.2006 року до 30.01.2007 року 83 учасника ТОВ фабрики "Старт" написали заяви, в яких просили виключити їх зі складу засновників у зв'язку з уступкою їх часток у статутному капіталі громадянину ОСОБА_1. Справжність підписів усіх 83 учасників посвідчено нотаріусом. В даних заявах зазначені частки учасників у відсотковому виразі до статутного фонду відповідно до установчих документів, зареєстрованих Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 29.04.1996 року, при цьому в грошовому виразі в установчих документах, зареєстрованих 29.04.1996 року, частки визначені в карбованцях, грошовій одиниці України, яка діяла на той час, а в заявах 83 учасників ці частки в грошовому виразі неправильно переведені в грошову одиницю - гривню. В даних заявах вказаний адресат –загальні збори Товариства.

15.12.2006 року громадянин ОСОБА_1, вважаючи, що є власником 71,04% частки статутного капіталу ТОВ фабрики "Старт", направив на адресу ТОВ фабрики "Старт" заяву про скликання позачергових зборів з порядком денним про переобрання директора, внесення змін до статутних документів.

Зазначена заява була надіслана поштою цінним листом на ім’я ТОВ фабрики "Старт", що підтверджується описом вкладення від 15.12.06 та фіскальним чеком від 15.12.2006 року № 8.

Збори скликані не були, тому у газеті "Народна трибуна" від 26.01.2007 року другим відповідачем розміщено оголошення про проведення 12.03.2007 року загальних зборів Товариства з порядком денним про переобрання директора, внесення змін до статутних документів.

Судами встановлено, що у вказаний час на загальні збори прибули 6 учасників та один представник учасника із загальною кількістю голосів 89,57 %.

До початку проведення зборів їх залишили 3 учасники (у тому числі позивач) та один представник учасника (ОСОБА_4), при голосуванні збори залишив ще один учасник.

В голосуванні за усіма питаннями приймали участь лише ОСОБА_1 –82,64 % частки та ОСОБА_3 –1,43 %.

На даних зборах прийняті рішення щодо: обрання голови (ОСОБА_1) та секретаря (ОСОБА_3) зборів господарського товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт"; внесення змін до Статуту господарського товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт" шляхом викладення Статуту в новій редакції; переобрання директора ТОВ фабрики "Старт"; звернення до прокуратури м. Перевальськ; проведення аудиторської перевірки діяльності виконавчого органу Товариства.

Згідно ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання ст. 111 ГПК України (1798-12) суди встановили наступне.

ТОВ фабрика "Старт" створене згідно установчого договору на базі товариства покупців фабрики "Старт" шляхом перетворення державного підприємства Перевальської фабрики "Старт", приватизованого товариством покупців.

Майно державного підприємства Перевальської фабрики "Старт" придбано товариством покупців державного підприємства Перевальської фабрики "Старт" згідно договору купівлі-продажу державного майна від 29.06.1994 року. Вартість вказаного майна становила 16674000 крб. Згідно договору купівлі-продажу покупець зобов’язаний був внести вказані кошти протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору.

Оплата за об’єкт купівлі-продажу проведена в повному обсязі приватизаційним платіжним дорученням № 1 від 26.07.1994 року, а передача майна товариству покупців здійснена актом передачі майна підприємства Перевальська фабрика "Старт" від 29.07.1994 року.

Згідно п. 18 Установчого договору ТОВ фабрики "Старт" 1996 року для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів його учасників створено статутний фонд в розмірі 1 600 000 000 крб. З урахуванням індексації станом на 01.01.1996 року вкладом учасників Товариства є приватизоване майно державного підприємства фабрики "Старт", оцінене в сумі 16 674 000 крб. згідно акта оцінки майна від 29.06.1994 року, затвердженого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області і нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 29.06.1994 року. Даним установчим договором визначені частки учасників в статутному фонді в відсотковому виразі до статутного фонду та в карбованцях. В даному договорі визначено, що до моменту державної реєстрації учасники вносять вклади в статутний фонд повністю.

Апеляційним господарським судом встановлено, що свідоцтва Товариства про внесення вкладу учасникам не видавались, але вищевказаними доказами підтверджується, що всіма учасниками Товариства, в тому числі 83 учасниками, які написали заяви, вклади у статутний фонд, визначений в установчих документах, зареєстрованих 29.04.1996 року, внесені повністю.

До правовідносин, які виникли у період з 18.10.2006 року по 30.01.2007 року слід застосовувати норми первісного Статуту ТОВ фабрики "Старт", зареєстрованого Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 29.04.1996 року.

У відповідності з п. 8.6. Статуту ТОВ фабрики "Старт", зареєстрованого 29.04.1996 року, до виключної компетенції загальних зборів Товариства відноситься питання прийому учасників до складу Товариства та виключення з нього.

Господарський суд Луганської області при прийнятті рішення від 23.12.2008 року по справі № 10/106н-к(14/339пн) дійшов висновку про те, що на підставі заяв засновників (учасників) першого відповідача щодо виходу (виключення) їх зі складу засновників (учасників) першого відповідача, другий відповідач набув права власності на частку першого відповідача.

Однак, з таким висновком судова колегія апеляційної інстанції не погодилася.

Відповідно до змісту вказаних заяв засновників (учасників) першого відповідача вони стосувалися звернення учасників товариства про виключення їх зі складу учасників внаслідок відступлення прав на частку у статутному капіталі Товариства.

Проте, апеляційним господарським судом встановлено, що матеріалах справи відсутні відомості щодо фактичного звернення зі згаданими заявами 83 учасників Товариства до зазначеного адресата (загальних зборів засновників ТОВ фабрики "Старт") за відповідними датами.

Не містять матеріали справи відомості щодо отримання цих заяв першим відповідачем та передачі їх у подальшому другому відповідачу з відповідними датами.

Відповідно до порядку, встановленого ч. 1 ст. 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Згідно з п. 4.4 Статуту ТОВ фабрики "Старт" учасник може вийти з Товариства, попередив про це інших учасників, але не пізніше, ніж за один місяць до дня виходу.

Відповідно до п. 18 Установчого договору доля позивача у статутному фонді складає 1%.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено право учасника у встановленому порядку в будь-який час добровільно вийти з товариства, повідомити товариство про свій вихід не пізніше, чим за три місяці до виходу. Вказане право учасника на вихід залежить тільки від його волевиявлення і необмежено будь-якими умовами, у тому числі і необхідністю внесення відповідних змін до установчих документів товариства.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що на вихід учасника з товариства не вимагається згода інших учасників чи прийняття відповідного рішення зборами учасників товариства, а днем виходу учасника з товариства є день подачі ним заяви про вихід з товариства у встановленому порядку. Днем подачі такої заяви слід розглядати день передачі її учасником будь-якому виконавчому органу товариства або уповноваженому на це учаснику чи працівнику товариства, а не тільки зборам товариства, підставою скликання яких була заява позивача про вихід з товариства.

Аналогічна позиція викладена в п. 28 Постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 (v0013700-08) "Про практику розгляду судами корпоративних спорів'яким передбачено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК (435-15) та Закону про господарські товариства (1576-12) учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Разом з тим, частиною 2 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) передбачено, що у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Отже, з вимогою про внесення змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників, повинні були звертатися саме учасники, які заявили про вихід з товариства, а в разі незадоволення їх заяви саме такі учасники мали право на звернення до суду з позовом про зобов'язання зареєструвати відповідні зміни.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, учасники, які склали заяви про вихід, з такими вимогами до товариства не зверталися.

Другому відповідачу як особі, на користь якої передані учасниками товариства свої частки, таке право законом не надано.

Відповідно до ст. 626 та ч. 4 ст. 719 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати у майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно ч. 3 ст. 719 ЦК України договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Апеляційний господарський суд встановив, що відповідачами не доведено факту придбання другим відповідачем часток 83 учасників Товариства, що складає 82,64 %, за відповідним договором дарування або договорами дарування.

Посилання скаржників, що заяви 83 учасників Товариства розцінюються як договори дарування, колегією відхиляється, оскільки апеляційний суд дійшов вірного висновку, що вищевказані заяви 83 учасників Товариства не можуть розцінюватися як двосторонні угоди дарування в силу наведених вище норм законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що на момент скликання зборів та проведення загальних зборів учасників ТОВ фабрики "Старт", що відбулися 12.03.2007 року, другий відповідач не володів кількістю голосів, яка необхідна для скликання загальних зборів Товариства, а тому й не мав законних підстав для прийняття участі на загальних зборах з кількістю голосів 82,64%.

Однією з підстав недійсності рішення загальних зборів є прийняття його неправомочними загальними зборами.

З урахуванням викладеного, висновок апеляційного суду про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними рішень, прийнятих на позачергових загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Стар" 12.03.2007 року, за участю ОСОБА_1, ОСОБА_3, а саме рішень про:

обрання голови та секретаря зборів господарського товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт";

внесення змін до Статуту господарського товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт" шляхом викладення статуту у новій редакції;

переобрання виконавчого та контролюючого органу, та ревізійної комісії господарського товариства з обмеженою відповідальністю фабрики "Старт";

звернення до прокуратури м. Перевальськ;

проведення аудиторської перевірки діяльності виконавчого органу Товариства, є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на законі.

Відносно решти позовних вимог щодо визнання недійсними реєстраційних дій стосовно ТОВ фабрики "Старт" та скасування записів, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про їх пред’явлення до неналежних відповідачів, і як наслідок про відмову в їх задоволенні.

Посилання скаржників відносно наявності факту передачі 83 учасників ТОВ фабрики "Старт" своїх часток ОСОБА_1 зводяться до переоцінки встановлених апеляційних судом обставин, що не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного суду відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення не вбачається.