Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у лютому 2008 року, Брянківське територіальне медичне об'єднання МОЗ України звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ПП "Ремістр" 93 000 грн., отриманих на підставі договору підряду № 172 від 10.10.2007 року, 40 027 грн. на відшкодування збитків, 10 941 грн. пені та 21 882 грн. штрафу за неналежне виконання умов зазначеного договору.

Останньою заявою від 29.05.2008 року позивач змінив заявлені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 93 000 грн. боргу, 48 140,40 грн. пені та 21 882 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.06.2008 року позов задоволено в повному обсязі.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Луганського апеляційного господарського суду від 21.11.2008 року рішення господарського суду першої інстанції частково скасовано. Постановлено про стягнення 48 140,40 грн. пені та штрафу в сумі 21 882 грн., а в решті позову відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 21.04.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом дійсних обставин справи та порушення норм матеріального права, і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції –залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що судові рішення, постановлені у даній справі не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.

Постановляючи про задоволення позову в повному обсязі господарський суд першої інстанції виходив з того, що до виконання підрядних робіт, обумовлених договором № 172 від 10.10.2007 року відповідач не приступив, а тому позивач в праві вимагати повернення авансового платежу та сплати відповідачем штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, і відмовляючи в поверненні авансового платежу апеляційний господарський суд, посилався на використання відповідачем суми наданого йому авансу за призначенням і його відповідальність повинна визначатись виною за прострочення виконання підрядних робіт.

Проте повністю погодитись з висновками як суду першої інстанції так і апеляційного господарського суду не можна, оскільки вони не ґрунтуються на повному та всебічному з'ясуванні дійсних обставин даної справи.

Спірні правовідносини врегульовані договором підряду № 172 від 10.10.2007 року, за умовами якого відповідач (підрядник) зобов'язався виконати роботу по капітальному ремонту котельної ЦГБ згідно проектно-кошторисної документації до 31.12.2007 року (п. 3.4.2), а позивач (замовник) прийняти цю роботу і оплатити її в сумі 312 600 грн. (п. 2.1 договору).

Із наявних у справі та доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що відповідачем було придбано окремі матеріальні цінності, частина яких передавалась на зберігання позивачу, та виконано підрядні роботи, що не були прийнятті позивачем з мотивів невідповідності їх проектно-кошторисній документації.

Зазначене, з огляду на наявність спору щодо виконаного відповідачем вимагає від суду з'ясування дійсного обсягу робіт, виконаних за спірним договором, а відповідно і визначення вини кожного із сторін у разі порушення ними договірних зобов'язань та відповідальності за ці порушення.

Але всупереч обов'язку суду повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи суду належним чином не перевірили як доводи позивача про повне невиконання договору, так і доводи відповідача про його виконання, доказів, які б підтверджували доводи одного, чи спростовували доводи іншого не навели, а тому висновки суду першої інстанції та апеляційного господарського суду не можна визнати обґрунтованими, а судові рішення законними.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати фактичні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 21.11.2008 року та рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2008 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.