Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю:

Кучми Н.В., Садовського М.В., Южди С.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою, у якій просить визнати права власності на нежитлову будівлю № 69 по вул. Київській в м. Рівне за ТОВ "Київ" та визнати недійсними договори купівлі-продажу № 336 від 08.02.07 та № 359 від 13.02.07. Позовну заяву підписано Павлюк Г.І.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.12.08 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" залишено без розгляду з тих мотивів, що Павлюк Г.І. не мала права, як директор ТОВ "Київ", підписувати 24.10.08 позовну заяву, оскільки таке право належить Перникозі Р.В., згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.

Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 29.01.09 апеляційну скаргу залишив без розгляду з тих мотивів, що апеляційна скарга позивача підписана представником позивача Кучмою Н.В., який, всупереч договору на надання юридичної допомоги від 10.11.08 та акту органу юридичної особи, а саме рішення загальних позачергових зборів учасників ТОВ "Київ" від 08.11.08, не надав нотаріально засвідченої довіреності на здійснення повноважень на представництво ТОВ "Київ" в суді.

Суб’єкт касаційного оскарження вважає, що оскаржувані судові акти не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, постановлені за неповного дослідження всіх обставин справи у сукупності з поданими суду доказами без дотримання норм матеріального права, а саме: ст.ст. 1, 3, 4 Закону України "Про господарські суди", ч.1 ст. 6 Закону України "Про статус суддів", ст. 124 Конституції України, статті 145, 238, 1000, 1004, 1005 ЦК України, ст. 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст.4.2, ч.3, ст. 4.3, 27, 34, 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . З урахуванням допущених порушень судом першої та апеляційної інстанції, скаржник просить скасувати оспорюванні судові акти, а справу направити на розгляд по суті позовних вимог до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи щодо дотримання судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор; членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Директор діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. За змістом ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі чи акті органу юридичної особи, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від підприємства, організації; довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Висновок про те, що позовна заява та апеляційна скарга підписані особами, які не мають права підписувати їх, судом першої та апеляційної інстанції вмотивовані з достатньою повнотою та посиланням на наявні у справі докази, та у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, залишено без розгляду.

Господарським судом Рівненської області достовірно встановлено, що Павлюк Г.І. на час подання позовної заяви (24.10.08) не займала посаду директора ТОВ "Київ". А судом апеляційної інстанції встановлено, що представником Кучмою Н.В. при поданні апеляційної скарги не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх повноважень на представництво та участь у судовому процесі від імені ТОВ "Київ".

Крім того, господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України взяті до уваги преюдиційні факти. Так, рішенням Рівненського міського суду від 18.06.08 по справі №2-1700 встановлено, що згідно протоколу зборів учасників ТОВ "Київ" від 03.05.05 Павлюк Г.І. була звільнена з посади директора товариства на вимогу вироку Рівненського міського суду від 01.03.05, яким вона була засуджена за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ст. 7 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією усього майна, яке є особистою власністю засудженої, із позбавленням права обіймати керівні посади строком на 1,5 року, та на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнена від відбування покарання з випробовувальним строком на 2 роки.

Рішення зборів учасників товариства від 03.09.05, на яких було прийнято рішення про звільнення Павлюк Г.І. з роботи, не визнане недійсним. За таких обставин судами достовірно встановлено, що Павлюк Г.І. на час подання позову не була директором товариства, та відповідно, не мала права від його імені підписувати позовну заяву.

Окрім того, не заслуговують на увагу твердження про те, що Павлюк Г.І. є належним та повноважним представником товариства, що підтверджується протоколом від 09.11.08, оскільки дані обставини мали місце після подання заяви (24.08.08).

Доводи касаційної скарги про те, що суди безпідставно позбавили Павлюк Г.І. права на судовий захист не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки дії суду першої та апеляційної інстанції щодо перевірки повноважень особи, яка приймає участь у справі, в першу чергу направлені на те, щоб з’ясувати, хто вправі надавати докази, заявляти клопотання та користуватись іншими процесуальними правами. Надаючи процесуальні права не уповноваженій особі, суд тим самим дискредитує та порушує законні та охоронювані права юридичної особи.

За результатами розгляду касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам процесуального та матеріального законодавства, у зв’язку з чим підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" залишити без задоволення. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.09 у справі №5/124 залишити без змін.