Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судове засідання представники сторін не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 13.05.09, у зв’язку з виходом з відпустки судді Гоголь Т.Г., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

Комунальним підприємством Севастопольської міської ради "Аррікон" у липні 2008 року заявлений позов до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про спонукання його внести зміни до договору оренди №277 від 21.12.05, укладеного між сторонами у справі, шляхом підписання додаткової угоди в редакції позивача. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", статей 651, 762 Цивільного кодексу України, статей 188, 286 Господарського кодексу України. Позивач наголошував на тому, що відповідно до приписів статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" спірний договір оренди повинен бути переглянутий з подальшим внесенням змін до його умов в частині розміру орендної плати з урахуванням орендних ставок, передбачених Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України №1846 від 27.12.06 (1846-2006-п) .

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 11.08.08, ухваленим суддею Сімоходською Д.О., в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд, вмотивовуючи рішення, виходив з того, що вимога орендодавця про внесення змін до договору оренди комунального майна щодо розміру орендної плати, з встановленням розміру такої плати на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати з оренду державного майна, не є законною.

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Коваля В.М.- головуючого, Антонової І.В., Прокопанич Г.К., постановою від 23.09.08, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" залишив без задоволення.

Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти у справі скасувати, як ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, та задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на порушення судами приписів статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 20, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Заявник наголошує на тому, що право визначати розмір орендної плати є виключною компетенцією власника майна, а в даному випадку –міської ради. Кабінет Міністрів України, на думку скаржника, не вправі встановлювати орендні ставки за оренду об'єктів комунальної власності, позаяк ці повноваження відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) віднесені до компетенції відповідної ради.

Від Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 і Фонду комунального майна Севастопольської міської ради відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи і касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.12.05 між Комунальним підприємством Севастопольської міської ради "Аррікон" –орендодавцем і Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 –орендарем був укладений договір оренди нерухомого майна №277, за умовами якого орендар прийняв від орендодавця у строкове платне користування будівлю котельні літ "Б" загальною площею 204,3 кв.м, трансформаторну підстанцію літ "Д", КПП-майстерню літ "Е", мощіння №1, розташоване на вулиці Гідрографічній, 10, в місті Севастополі. Вказане майно передано за актом прийому-передачі від 21.12.05. Пунктом 3.1 договору оренди встановлено, що річна орендна плата складає 12412,50 грн. Згідно з пунктом 3.4 договору оренди орендна плата переглядається за вимогою однієї із сторін у випадку зміни діючих цін та тарифів, інших випадках, передбачених законодавством. Строк дії договору встановлений до 06.04.09. Судами також установлено, що листом від 04.07.08 №378 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди –протокол погодження змін до договору оренди від 21.12.05 №277. Відповідач підписав протокол узгодження змін до договору за умови, що змінена орендна плата буде сплачуватися з моменту підписання цього протоколу, тобто з 14.07.08. Предметом позову у даній справі є вимога Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" про спонукання Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 внести зміни до договору оренди №277 від 21.12.05, укладеного між сторонами у справі, шляхом підписання додаткової угоди в редакції позивача. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з неможливості визначення розміру орендної плати відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №1846 від 27.12.06 (1846-2006-п) . Проте такий висновок колегією суддів визнається помилковим з огляду на наступне. Відносини щодо оренди державного і комунального майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) . Частиною 1 статті 1 названого Закону (2269-12) врегульовано організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями, щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Правила щодо зміни розмірів орендної плати встановлені статтею 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу сторони, зокрема, у випадку встановленому законодавчими актами України. Так, 01.07.07 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , статтею 118 якого унормовано, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Цією ж статтею надано право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного і комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року, крім договорів на оренду державного і комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів, у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №301-р від 23.05.07 (301-2007-р) відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" рекомендовано органам місцевого самоврядування застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 року №786 (786-95-п) , під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно, що передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. За приписами частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах і договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються і передаються у користування та оренду. Як вбачається зі змісту пункту 3.1 договору оренди №277 від 21.12.05 сторони передбачили, що розмір орендної плати визначається згідно із Методикою, затвердженою рішенням міської ради №344 від 13.11.02. Рішенням Севастопольської міської ради V скликання №1617 від 13.03.07 року "Про розрахунок орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади м. Севастополя та пропорціях визначення плати за оренду майна, яке є власністю територіальної громади" було, зокрема, вирішено, що розрахунок розміру орендної плати здійснюється згідно чинної Методики розрахунку орендної плати, визначеної для розрахунку розміру орендної плати за використання державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.95 (786-95-п) зі змінами та доповненнями. При ухваленні судових рішень господарські суди як першої, так і апеляційної інстанцій викладеного не врахували. Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі про порушення судами вимог чинного законодавства знайшли своє підтвердження. Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. За таких обставин, рішення і постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –скеруванню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду 23.09.08 у справі №5020-13/053 і рішення Господарського суду міста Севастополя від 11.08.08 у цій справі скасувати. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду міста Севастополя.

Касаційну скаргу Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" задовольнити частково.