Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Бориспільська міська рада (далі –позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до колективного сільськогосподарського підприємства "Бориспільське"в особі ліквідатора Єлтіної О. В. (далі –відповідач-1) та виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі –відповідач-2) про визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю від 08.08.2007 року серія КВ; скасування реєстрації Державного акту на право колективної власності на землю від 08.08.1997 рок серії КВ в книзі записів державних актів постійного користування землею.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2009 року у справі № 02-03/120/11 у прийнятті позовної заяви Бориспільської міської ради –відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою господарського суду Київської області, Бориспільська міськрада звернулась до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 19.01.2009 року місцевого господарського суду по справі № 02-03/120/11 скасувати, а справу повернути до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 19.01.2009 року скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням норм процесуального права, зокрема, статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, чинній на момент подання позову у справі, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності.

Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Окрім того, вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.

Відтак, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що позов про визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю від 08.08.2007 року серія КВ; скасування реєстрації Державного акту на право колективної власності на землю від 08.08.1997 рок серії КВ в книзі записів державних актів постійного користування землею підлягає розгляду в господарському суді.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає постанову суду апеляційної інстанції від 24.02.2009 року законною та обґрунтованою, а доводи скаржника такими, що не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

1. Касаційну скаргу колективного сільськогосподарського підприємства "Бориспільське" в особі ліквідатора Єлтіної О.В. залишити без задоволення.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.02.2009 залишити без змін.