Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2008 року порушено провадження у справі № Б-39/33-08 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила" (далі –Боржник, Товариство) за заявою Товариства в порядку статей 6, 7 та п. 1 ст. 8, ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон України про банкрутство).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 24.06.2008 року Боржника зобов'язано в десятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника, а розпорядника майна разом з керівником Товариства розглянути вимоги кредиторів та скласти реєстр вимог кредиторів. Також були визначені дати наступних судових засідань відповідно до процедури, передбаченої Законом про банкрутство.

Постановою господарського суду Харківської області від 08.10.2008 року (суддя – А.О. Швидкін) Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Косиневського М.А.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 08.10.2008 року, а справу направити на новий розгляд до господарського суду іншому судді.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального права, зокрема, ст. 1 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглядаючи касаційну скаргу ОСОБА_1, суд касаційної інстанції враховує, що ОСОБА_1 була визначена Боржником у якості кредитора останнього в заяві про порушення справи про банкрутство Товариства.

Звертаючись із касаційною скаргою, заявник зазначив, що його вимоги, що були покладені в основу кредиторських вимог в заяві про порушення провадження у справі, виникли із участі заявника у статутному фонді Товариства, у зв'язку із чим не можуть бути включені до складу грошових зобов'язань, що складають кредиторські вимоги у справі про банкрутство.

Згідно оскаржуваної постанови, суд першої інстанції встановив важкий фінансовий стан Боржника і неможливість відновлення виробництва, а також можливість задоволення вимог кредиторів, визнаних судом згідно ухвали попереднього засідання, лише в ліквідаційній процедурі, у зв'язку з чим визнав обґрунтованим висновок комітету кредиторів про визнання Товариства банкрутом та задовольнив відповідне клопотання комітету кредиторів Боржника.

Переглядаючи в касаційному порядку оскаржувану постанову місцевого господарського суду, колегія суддів виходить з такого.

В постанові Вищого господарського суду України від 13.05.2009 року, що прийнята за результатами перегляду в касаційному порядку ухвали підготовчого засідання від 24.06.2008 року у даній справі, суд касаційної інстанції встановив, що приймаючи вказану ухвалу підготовчого засідання, місцевий господарський суд неповно дослідив обставини щодо наявності підстав для порушення справи про банкрутство Товариства та продовження провадження у такій справі, припустившись до порушень вимог, зокрема, ст.ст. 1, 6, 7, 11 Закону про банкрутство, а також порушень вимог ст. 47, 32- 35, 43 ГПК України, у зв'язку з чим згадана ухвала суду першої інстанції була скасована, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищевикладене та застосовуючи зазначені положення ст. 35 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про передчасність висновку місцевого господарського суду про визнання Товариства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 35, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити

2. Постанову господарського суду Харківської області від 08.10.2008 р. у справі № Б-39/33-08 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду.