Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Ухвалою від 13.04.2009 р. колегією суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Волковицька Н.О., Гоголь Т.Г., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.05.2009 р.

У зв'зку з виходом з відпустки судді Рогач Л.І., у судовому засіданні 12.05.2009 р. справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у постійному складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Волковицька Н.О., Рогач Л.І., згідно із розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 12.05.2009 р.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 12.05.2009 р.

Відводів складу колегії суддів не заявлено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2005 р. позов ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про стягнення 1 303 644, 45 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та відсотків залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2005 р. ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2005р. скасована, а справа передана до суду першої інстанції на розгляд.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську 01.12.2005 р. подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.01.2006 р. на підставі розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , касаційна скарга СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2005 р. разом зі справою передана до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою від 14.02.2007 р. Вищого адміністративного суду України відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, яке ухвалою від 14.03.2007 р. закрите, а касаційна скарга повернута скаржнику.

Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 03.05.2007 р. (суддя Добродняк І.Ю.) поновлено провадження у справі за приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Ухвалою від 08.06.2007 р. господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бишевська Н.А.), за розпорядженням голови суду від 04.06.2007 р., керуючись розділом VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , прийнято справу до провадження та призначено до розгляду.

У липні 2007 р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2005 р., в якій просила її скасувати, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2005 р. залишити без змін (том 2 а.с. 83-85).

Листом від 25.07.2007 р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом вказана касаційна скарга СДПІ була направлена до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2007 р. касаційна скарга зі справою передана до Вищого господарського суду України, яка ухвалою Вищого господарського суду України від 13.04.2009 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, які справи підвідомчі господарським судам.

В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.

Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функції на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є вимога ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про стягнення 1 303 644, 45 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та відсотків.

Відтак, суб'єктний склад та характер правовідносин свідчить про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Проте, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що здійснюючи апеляційне провадження у даній справі в жовтні 2005 р. за приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд апеляційної інстанції залишив поза увагою приписи пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якими визначено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

У відповідності з пунктом 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги подання розглядаються в порядку встановленому цим Кодексом.

Відтак, Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалюючи постанову у даній справі за приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) вийшов за межі своєї компетенції, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа направленню до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , відповідно до пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу.

Керуючись статтями 12, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2005 р. у справі № А38/339-07(23/257 (36/70) господарського суду Дніпропетровської області скасувати, справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження за приписами Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Касаційну скаргу задовольнити частково.