ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
06 травня 2009 р.
|
№ 16/3016
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
|
|
розглянувши матеріали касаційної скарги
|
Хмельницької обласної спілки садівників і городників
|
|
на рішення
|
господарського суду Хмельницької області від 06.06.2007
|
|
у справі
|
господарського суду Хмельницької області
|
|
за позовом
|
Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
|
|
до
|
Хмельницької обласної спілки садівників і городників
|
|
про
|
припинення юридичної особи
|
в судовому засіданні взяли участь представники:
|
від позивача:
|
не з?явилися
|
|
від відповідача:
|
Антонюк М.М. –голова правління
|
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.06.2007 позовні вимоги задоволено.
Припинено юридичну особа - Хмельницьку обласну спілку садівників і городників.
Виконання функції комісії з припинення юридичної особи - Хмельницької обласної спілки садівників і городників покладено на орган управління юридичної особи та зобов?язано комісію провести роботу в порядку встановленому чинним законодавством.
Не погоджуючись з судовим рішенням Хмельницька обласна спілка садівників і городників звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його скасувати посилаючись на те, що господарським судом порушенні норми процесуального, права, у зв??язку з непідвідомчістю господарським судам спорів за позовами суб?єктів владних повноважень про припинення юридичної особи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скарги задовольнити частково.
Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість справ господарським судам.
Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
З 01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15)
. Отже, відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Відповідно ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що органи державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Отже, як випливає з приписів даної правової норми, державній податковій інспекції вищенаведеною правовою нормою надано право щодо звернення у передбачених законом випадках до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Враховуючи, що позивач є суб’єктом владних повноважень і приписами Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12)
визначено, що у нього є право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, то відповідно до приписів ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір є компетенцією суду адміністративної юрисдикції.
Господарський суд проаналізувавши суб'єктний склад та характер правовідносин, помилково, відніс до юрисдикцій господарських судів спір за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до Хмельницької обласної спілки садівників і городників про припинення юридичної особи.
Суб'єктний склад та характер правовідносин свідчить про те, що вони є публічно-правовими, тому дана справа є справою адміністративної юрисдикції і її розгляд повинен здійснюватись за нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Однак, даний спір розглянуто господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
без встановлення належної юрисдикції.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
На порушення цих вимог господарський суд розглянув справу керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
У відповідності з ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, господарським судом Хмельницької області неправильно застосовано норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення і направлення справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.1115, 1117, ст. 1119-ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 06.06.2007 господарського суду Хмельницької області зі справи 16/3016 скасувати.
Справу направити до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко