Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Катрич В.С.) від 11.12.2008 року по справі № 8/350 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 197850,00 грн. основного боргу, 26385,33 грн. штрафу за несвоєчасну сплату авансу, 3264,53 грн. пені, 2275 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2008 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, що полягає у розгляді справи і ухваленні в ній рішення без його участі, бо воно не було у встановленому порядку повідомлене про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду та про час і місце його проведення.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зазначено, що "представник відповідача (ТОВ "Будівельник-сервіс") у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином" (а.с.228).

Проте, зазначення судом про повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового засідання не знаходить підтвердження в матеріалах справи, в яких міститься лише ухвала про порушення провадження у справі від 14.11.2008 року про призначення розгляду справи на 11.12.2008 року о 14-40 годин на зворотному боці якої міститься відмітка про її направлення сторонам 18.11.2008 року.

Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) ГПК України (1798-12) , згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини першої статті 64 ГПК України після прийняття позовної заяви зобов’язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Відповідно до пункту другого частини другої статті 111-10 ГПК України розгляд господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є порушенням норм процесуального права і в будь-якому випадку - підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду судом касаційної інстанції.

Зазначаючи про належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, місцевим господарським судом не враховано положення пункту 3.5.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України (затверджена наказом Вищого господарського суду України №75 (v0075600-02) від 10 грудня 2002 року), згідно з яким ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів справи. А факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

У матеріалах справи відсутні зазначені докази про вручення відповідачу ухвали місцевого суду від 14.11.2008 року.

Крім того, відповідачем до касаційної скарги додані документи, які свідчать про іншу його адресу, ніж зазначено в договорі підряду в капітальному будівництві, та докази, що ця інша адреса (м. Київ, вул. Марини Раскової, 23/177) була відома позивачу в даній справі.

Однак, місцевий суд не врахував, що з огляду на вимоги статей 4-2 і 4-3 ГПК України щодо здійснення судочинства на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності повинен був, перш ніж вирішувати спір по суті, - достовірно визначитись з місцезнаходженням відповідача задля дійсно належного повідомлення його про час і місце розгляду справи. З цією метою суд мав, з урахуванням вимог частини першої статті 38 ГПК України, витребувати у підприємства зв’язку відомості про причини невручення поштового відправлення (в разі надіслання ухвали про призначення справи до розгляду поштовим відправленням з повідомленням), а також витребувати у органів державної реєстрації відомості про місцезнаходження (юридичну та фактичну адресу) відповідача. Але відповідних процесуальних дій суд не вчинив, що мало наслідком неповідомлення відповідача належним чином про час і місце засідання місцевого господарського суду.

За таких обставин ухвалене у справі рішення місцевого суду підлягає скасуванню як незаконне, а справа - передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об’єктивної оцінки наявних у ній доказів, з’ясувати дійсні права та обов’язки сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.3 ч.1 ст. 111-9, п.2 ч.2 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу ТОВ "Будівельник-Сервіс" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2008 року у справі № 8/350 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2008 року у справі № 8/350 –скасувати.

Справу № 8/350 направити до Господарського суду м. Києва на новий розгляд.