38/175 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу - 28.04.2009 Прийняття

ЗАТ "Фуршет" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК України від 28.03.2008 № 4/8-п зі справи № 40-8/11.07 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі –рішення № 4/8-п).

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2008 (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2009 (колегія суддів у складі: суддя Острович С.Є. –головуючий, судді Гарник Л.Л., Скрипка І.М.), у задоволенні позову відмовлено з мотивів правомірності притягнення ЗАТ "Фуршет" до відповідальності за порушення конкурентного законодавства за рішенням № 4/8-п.

ЗАТ "Фуршет" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невірне застосування названими судовими інстанціями припису пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі –Закон). Зокрема, скаржник зазначає про те, що відповідальність суб’єкта господарювання за цією нормою настає в разі встановленого господарським судом факту неподання суб’єктом господарювання витребуваної органом Антимонопольного комітету України інформації в установлений строк, але не з факту ненадіслання відповіді на запит цього органу, тоді як попередні судові інстанції в даній справі помилково ототожнили поняття "неподання інформації" з поняттям "неподання відповіді".

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скарги і просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти –без змін.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі – ГПК України (1798-12) ) України.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- 27.07.2007 територіальне відділення АМК надіслало ЗАТ "Фуршет" вимогу № 26-8/1455 про надання протягом двадцяти днів з моменту одержання цього запиту інформації стосовно цін закупівлі та реалізації продовольчих товарів вітчизняних товаровиробників;

- ЗАТ "Фуршет" отримало зазначену вимогу 31.07.2007;

- отже, ЗАТ "Фуршет" було необхідно надіслати територіальному відділенню АМК запитувану інформацію у строк до 21.08.2007, однак у вказаний строк ЗАТ "Фуршет" відповіді не надіслало;

- територіальне відділення АМК в листі від 28.08.2007 № 26-8/1702 просило протягом п’яти днів повідомити причини невиконання вимоги щодо подання необхідної інформації;

- ЗАТ "Фуршет" листом від 03.09.2007 повідомило Антимонопольний комітет України про те, що дане товариство не здійснює діяльності на ринку продовольчих товарів;

- 12.09.2007 ЗАТ "Фуршет" надіслало аналогічну інформацію територіальному відділенню АМК, а також повідомило, що 03.09.2007 помилково спрямувало цю інформацію до Антимонопольного комітету України;

- згідно з рішенням № 4/8-п:

визнано, що дії ЗАТ "Фуршет", які полягали у неподанні інформації на вимогу голови територіального відділення АМК від 27.07.2007 № 26-8/1455 у встановлені ним строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону;

за вчинене порушення конкурентного законодавства відповідно до частини п’ятої статті 52 Закону на ЗАТ "Фуршет" накладено штраф у сумі 17000 грн.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення територіального відділення АМК.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений повноваженнями вимагати, зокрема, від суб’єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках.

Аналогічні повноваження передбачені підпунктом 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р.

Згідно зі статтею 22 названого Закону вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов’язковим для виконання у визначені ним строки; невиконання таких вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За приписами частини першої статті 221 цього ж Закону суб’єкти господарювання, їх посадові особи та працівники зобов’язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Пункт 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає як порушення законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки. За таке порушення накладається штраф згідно із статтею 52 названого Закону.

Неподання інформації у встановлені, зокрема головою територіального відділення АМК строки є самостійним видом порушення конкурентного законодавства, зміст якого полягає в тому, на запит органу Антимонопольного комітету у встановлені строки взагалі не подано необхідну інформацію, зокрема, суб’єктом господарювання у ці строки не надіслано жодної відповіді по суті запиту.

Місцевий та апеляційний господарські суди у справі встановили, що ЗАТ "Фуршет" на згаданий запит територіального відділення АМК від 27.07.2007 протягом визначеного в ньому строку (тобто до 21.08.2007) не надіслало територіальному відділенню АМК будь-якої відповіді (відповідно не подало витребувану інформацію), тому названі судові інстанції дійшли правильного висновку про відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення № 4/8-п та обґрунтовано відмовили в задоволенні позову зі справи.

З урахуванням наведеного Вищий господарський суд України не бере до уваги доводи касаційної скарги про невірне застосування попередніми судовими інстанціями пункту 13 статті 50 Закону.

Отже, визначені законом підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2009 зі справи № 38/175 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Фуршет" –без задоволення.