Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

ТОВ "Кристал" звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до ТОВ "Сири України-2005" про стягнення боргу за поставлену продукцію за договором поставки № 114 від 10.04.2007 в сумі 997 грн. 20 коп., пені в сумі 91 грн. 57 коп., 3 % річних в сумі 22 грн. 28 коп., інфляційних витрат у сумі 204 грн. 42 коп., збитки у вигляді транспортних витрат ТОВ "Кристал", пов’язаних із прибуттям представника товариства до суду в сумі 1 225 грн. 80 грн., а також витрати по оплаті юридичних послуг в розмірі 6 000 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Сири України-2005" збитків у вигляді транспортних витрат та юридичних послуг ТОВ "Кристал" керується ст. 49 ГПК України, посилаючись на довідку про розмір транспортних витрат та копії фіскальних чеків на придбання бензину, копію договору на надання юридичних послуг № 234 від 01.08.2008, акт прийому-передачі наданих послуг від 03.11.2008, копію квитанції прибуткового-касового ордеру № 113 від 27.10.2008.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.2008 у справі №15/97 позов ТОВ "Кристал" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Сири України-2005" на користь ТОВ "Кристал" 997 грн. 20 коп. основного боргу, 91 грн. 57 коп. пені, 22 грн. 28 коп. – 3 % річних, 204 грн. 42 коп. інфляційних нарахувань, а також 1 225 грн. 80 коп. транспортних витрат ТОВ "Кристал".

Вимоги ТОВ "Кристал" про стягнення збитків у вигляді витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 6 000 грн. не прийнято місцевим господарським судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, оскільки, як встановлено судом, оплата юридичних послуг у даному випадку не є судовими витратами відповідно до ст. 44 ГПК України, враховуючи також, що при поданні позову вимоги про стягнення з ТОВ "Сири України-2005" на користь ТОВ "Кристал" витрат по оплаті юридичних послуг не пред’являлись.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що витрати ТОВ "Кристал", пов'язані з прибуттям його представника до суду із м. Маріуполя до м. Донецька в сумі 1 225 грн. 80 коп. іншими витратами, пов'язаними з розглядом даної справи та посилаючись на ст.ст. 44, 49 ГПК України задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2009 у справі № 15/97 рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2008 скасовано частково в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Кристал" про стягнення з ТОВ "Сири України-2005" транспортних витрат в сумі 1 225 грн. 80 коп.; відмовлено ТОВ "Кристал" у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Сири України-2005" вказаних витрат; в іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.

ТОВ "Кристал" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2009 у справі № 15/97, а рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2008 залишити без змін, з посиланням на те, що постанова господарського суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вищим господарським судом України ухвалою від 27.03.2009 у справі №15/97 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 27.04.2009 у справі № 15/97 змінено та призначено наступний склад колегії суду: Плюшко І.А. –головуючий, судді Грека Б.М., Самусенко С.С. –доповідач.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до встановлених обставин справи господарськими судами попередніх інстанцій 10.04.2007 між ТОВ "Кристал" та ТОВ "Сири України-2005" укладено договір поставки № 114, відповідно до п.1.1 якого ТОВ "Кристал" зобов’язалось поставити, а ТОВ "Сири України-2005" прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в даному договорі.

Відповідно до п. 4.2 договору товар вважається переданим Поставником і прийнятим Покупцем по кількості і якості згідно підписаними сторонами накладними.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій ТОВ "Кристал" виконало свої зобов'язання за договором та по видатковій накладній №РН-001031 від 08.10.2007 передало ТОВ "Сири України-2005" товар на суму 22 500 грн.

Господарськими судами встановлено, що представник ТОВ "Сири України-2005" Клименко А.В., який діяв на підставі довіреності ЯОВ № 520617 від 08.10.2007, отримав зазначений у накладній товар.

У відповідності до п. 2.1 договору ТОВ "Сири України-2005" зобов’язується сплатити шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "Кристал" вартість поставлених товарів протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару, або внести готівкою в касу підприємства.

Господарськими судами встановлено, що в порушення вимог договору ТОВ "Сири України-2005" рахунки-фактури ТОВ "Кристал" оплатило частково, залишивши без оплати суму у розмірі 997 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, у відповідності до п. 5.3 договору поставки № 114 від 10.04.2007 за прострочення оплати товару ТОВ "Сири України-2005" сплачує ТОВ "Кристал" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що нарахування ТОВ "Кристал" на суму 997 грн. 20 коп. 91 грн. заборгованості за поставлену продукцію 57 грн. пені, 22 грн. 28 коп. –3% річних від простроченої суми та 204 грн. 42 коп. інфляційних витрат відповідає договору поставки № 114 від 10.04.2007 та чинному законодавству України.

Крім того, господарськими судами встановлено, що ТОВ "Сири України-2005" згідно відзиву № 26/11-08 від 26.11.2008 визнало позовні вимоги ТОВ "Кристал" про стягнення суми у розмірі 1 315 грн. 47 грн. з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних витрат.

Враховуючи вищевикладене, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення вимог ТОВ "Кристал" про стягнення з ТОВ "Сири України-2005" заборгованості за договором поставки № 114 від 10.04.2007, враховуючи пеню, 3% річних та інфляційні витрати.

Залишення місцевим господарським судом без розгляду позовних вимог ТОВ "Кристал" про стягнення з ТОВ "Сири України-2005" збитків у сумі 6 000 грн. витрат на оплату юридичних послуг у касаційній інстанції ТОВ "Кристал" не оскаржується.

Стосовно вимог ТОВ "Кристал" про стягнення з ТОВ "Сири України-2005" 1 225 грн. 80 коп. транспортних витрат, пов'язаних з прибуттям представника ТОВ "Кристал" до суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат в розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Як встановлено апеляційним господарським судом представник ТОВ "Кристал" Потупаленко Я.В. працює юристом у Маріупольському юридичному агентстві, юридичні послуги ТОВ "Кристал" здійснювала на підставі відповідного договору, і не є адвокатом.

Крім того, як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, наданими ТОВ "Кристал" документами не доведено факт понесення пред'явлених до стягнення транспортних витрат в сумі 1 225 грн. 80 грн. саме ТОВ "Кристал".

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведені встановлені обставини, господарський суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що вважати заявлені ТОВ "Кристал" транспортні витрати по доставці Потупаленко Я.В. в господарський суд Донецької області в сумі 1 225 грн. 80 коп. іншими витратами, розподіл яких здійснюється господарським судом при прийнятті рішення в порядку ст.ст. 44, 49 ГПК України, не вбачається можливим.

Оскільки доводи касаційної скарги ТОВ "Кристал" не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, Вищий господарський суд України залишає касаційну скаргу без задоволення, а прийняту у відповідності з нормами матеріального та процесуального права постанову апеляційним господарським судом – без змін.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ТОВ "Кристал" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2009 у справі № 15/97 залишити без змін.