Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий,

судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг", м. Київ (далі –Товариство)

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.02.2009

зі справи № 10/449-Н

за позовом Товариства

до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький (далі –територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним рішення та

зустрічним позовом територіального відділення АМК

до Товариства

про стягнення 17 000 грн. штрафу.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Товариства –Лозінського М.В.,

територіального відділення АМК –Степанової Т.Ю.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.12.2008 (суддя Виноградова В.В.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.12.2009 (колегія у складі: Черпак Ю.К. - головуючий, судді Будішевська Л.О. і Веденяпін О.А.): у первісному позові відмовлено; зустрічний позов задоволено; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України 17 000 грн. штрафу і суми судових витрат у справі. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення територіального відділення АМК та з обґрунтованості і доведеності позовних вимог за зустрічним позовом.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи і прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Скаргу з посиланням на приписи, зокрема, Законів України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) , Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (затверджене розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р (z0291-01) ) мотивовано неправильним застосуванням господарським судом норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, і просить залишити останню без змін, а скаргу –без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- територіальне відділення АМК направило Товариству вимоги від 06.09.2007 №№ 03-21/16-2280, 03-21/16-2281 про надання до 15 числа кожного місяця до кінця 2007 року та протягом 2008 року інформації про: закупівельні ціни на борошно пшеничне вищого ґатунку, першого ґатунку, другого ґатунку та борошно житнє обдирне (грн./кг); ціни на хлібобулочні вироби за табличною формою, а в разі зміни цін на них –зазначити фактори, які вплинули на їх зміну, та надавати економічне обґрунтування і документальне підтвердження встановлення таких цін; при цьому зазначено про відповідальність за неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі;

- Товариство надавало територіальному відділенню АМК інформацію за листопад і грудень 2007 року, січень-березень 2008 року;

- у період з листопада 2007 по березень 2008 року Товариство не надавало інформації щодо роздрібних цін на хлібобулочні вироби, як визначено у таблиці, наведеній у вимогах територіального відділення АМК від 06.09.2007;

- територіальним відділенням АМК було з’ясовано, що Товариство має роздрібну мережу (4 магазини, 5 кіосків) та здійснює реалізацію хлібобулочних виробів за роздрібними цінами;

- з метою отримання інформації та з’ясування обставин подання інформації в неповному обсязі 18.03.2008 Товариству було надіслано листи щодо надання інформації на вимоги від 06.09.2007 та обґрунтованих пояснень щодо подання інформації в неповному обсязі, інших матеріалів;

- Товариство листом від 27.03.2008 № 174 надало інформацію про роздрібні ціни на хлібобулочні вироби станом на 19.02.2008, на 01.03.2008 у торговельній мережі Товариства; з приводу надання інформації в неповному обсязі на вимоги територіального відділення АМК у встановлений головою цього відділення строк пояснень подано не було;

- розпорядженням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 11.04.2008 № 26-р розпочато розгляд справи № 03-12/26-08 стосовно Товариства за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді подання інформації територіальному відділенню АМК у неповному обсязі (пункт 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції");

- у зв’язку з розглядом зазначеної справи територіальне відділення АМК 08.05.2008 надіслало на адресу Товариства листи №№ 03-21/16-1415, 03-21/16-1415.1 про надання інформації; відповідь на них у встановлений термін –до 23.05.2008 –від Товариства не надійшла;

- 04.06.2008 територіальне відділення АМК вдруге направило Товариству листи аналогічного змісту;

- Товариство листом від 13.06.2008 № 230 повідомило територіальне відділення АМК, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має право вимагати від суб’єктів господарювання інформацію лише при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведені перевірки та в інших передбачених законом випадках і що порушень названого законодавства з боку Товариства немає; пояснень з приводу подання інформації в неповному обсязі на вимоги територіального відділення АМК від 06.09.2007 у встановлений головою територіального відділення АМК строк подано не було;

- рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 01.08.2008 № 36-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції":

дії Товариства, які полягають у поданні інформації в неповному обсязі на вимоги територіального відділення АМК від 06.09.2007 у встановлені головою територіального відділення АМК строки, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

Товариство зобов’язано надати інформацію щодо роздрібних цін на хлібобулочні вироби за листопад-грудень 2007 року, січень-лютий 2008 року, як це передбачено у таблиці у зазначених вимогах територіального відділення АМК, у строк до 01.09.2008;

відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 названого Закону на Товариство накладено штраф у сумі 17 000 грн.;

- дане рішення отримано Товариством 08.08.2008;

- доходи (виручка) Товариства за 2007 рік від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склала 172 225, 1 тис. грн.;

- доказів сплати штрафу в сумі 17 000 грн. Товариством не подано.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним рішення територіального відділення АМК від 01.08.2008 № 36-рш та для стягнення з Товариства штрафу на підставі цього рішення.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з пунктом 5 статті 17 названого Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

У витребуванні інформації, про яку йдеться в даній справі, територіальне відділення АМК діяло в межах наданих йому чинним законодавством повноважень.

Згідно з статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, зокрема, що:

- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов’язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;

- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За приписами статті 221 цього Закону:

- суб’єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов’язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, необхідну для виконання територіальним відділенням названого Комітету завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції;

- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді даної справи з’ясовано факт подання Товариством інформації територіальному відділенню АМК в неповному обсязі у встановлені головою територіального відділення АМК строки, що не заперечується й самим Товариством. Таке подання інформації в неповному обсязі є невиконанням заснованої на законі вимоги державного органу і кваліфікується як порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками пункту 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Абзацом другим частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до 10 відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

З урахуванням установлених фактичних обставин справи та з огляду на наведені законодавчі приписи попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення територіального відділення АМК.

За приписами статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання;

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

З огляду на зазначені вимоги закону попередні судові інстанції дійшли також й обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

Доводи касаційної скарги відповідних висновків не спростовують. Ці доводи, власне, зводяться до того, що:

- згідно з розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації (обов’язковим для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами) від 20.01.2007 № 22/2007-р у випадку реалізації продукції власного виробництва, зазначеної в пунктах 2 –12 цього розпорядження, через власну торговельну мережу гранична торговельна надбавка встановлюється на рівні не більше 10% з урахуванням транспортних витрат;

- територіальне відділення АМК повинно було знати інформацію про роздрібні ціни на хлібобулочні вироби, що реалізовувалися Товариством через власну торговельну мережу, а саме про те, що їх величина збільшена на 10% від величини відпускних цін.

Проте наведене з огляду на згадані у цій постанові приписи Законів України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) та "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) жодним чином не звільняло Товариство від обов’язку надати витребувану органом Антимонопольному комітету України інформацію в повному обсязі. Виконання Товариством цього обов’язку не ставилося законом у залежність від того, чи "знав" або "повинен був знати" позивач за зустрічним позовом (територіальне відділення АМК) про згадане розпорядження голови облдержадміністрації. До того ж, як зазначає сам скаржник, у ньому йшлося про встановлення торговельної надбавки не більше 10%, тобто фактичний розмір останньої міг бути й меншим за 10% від величини відпускних цін.

Визначених законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 зі справи № 10/449-Н залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" –без задоволення.