Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі -АМК)

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009

зі справи № 6/474

за позовом АМК

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ (далі -Об'єднання)

про стягнення 246 400 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -Федосієнко М.М.,

відповідача -Клим'юк О.С.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Позов було подано про стягнення 246 400 грн. (у тому числі штрафу в сумі 220 000 грн. та пені в сумі 26 400 грн.) на підставі рішення АМК від 12.08.2008 № 5-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі -рішення № 5-р/тк).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2008 (суддя Ковтун С.А.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 (колегія суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючий, судді Буравльов С.І. і Поляк О.І.), провадження у даній справі зупинено "до розгляду окружним адміністративним судом справи № 16/40". У прийнятті зазначених судових рішень попередні судові інстанції з посиланням на статтю 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) виходили з неможливості розгляду цієї справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 16/40, що розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва, за позовом Об'єднання до АМК про визнання нечинним рішення № 5-р/тк.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України АМК просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції в даній справі. Скаргу мотивовано відсутністю підстав для зупинення провадження в даній справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У пункті 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" викладено правову позицію, згідно з якою:

- відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України (1798-12) ;

- це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Аналогічну правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 (v3-2-700-05) , де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права у вирішенні ними питання про зупинення провадження в даній справі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями з'ясовано, що:

- підставою для позовних вимог у даній справі визначено рішення тимчасової адміністративної колегії АМК № 5-р/тк;

- у матеріалах справи наявна ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2008 про відкриття провадження в адміністративній справі № 16/40. Ухвалою названого суду від 17.12.2008 закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду справу № 16/40.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі.

У цьому разі такої неможливості не існувало, а тому у місцевого господарського суду (з висновком якого погодилася й апеляційна інстанція) не було підстав для зупинення провадження в даній справі. Відтак попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування норми процесуального права -частини першої статті 79 ГПК України, в зв'язку з чим ухвала місцевого господарського суду від 01.12.2008 та постанова апеляційного господарського суду від 24.02.2009 з даної справи підлягають скасуванню відповідно до частини першої статті - 111-10 ГПК України; справа ж на підставі частини четвертої статті 111-13 названого Кодексу підлягає передачі на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями - 111-9 - - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.12.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 зі справи № 6/474 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду міста Києва.