33/186пд Про визнання переважного права на укладення договору оренди - 23.04.2009 Прийняття

Товариство з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з позовом про визнання за позивачем наявності переважного права перед іншими фізичними та юридичними особами права на укладення договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"в зв'язку зі створенням такого товариства членами трудового колективу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"та зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"відповідно до доданого проекту договору оренди строком на 25років без проведення конкурсу.

В процесі розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та наполягав на визнанні за позивачем наявності переважного перед іншими фізичними та юридичними особами права на укладення договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"в зв'язку зі створенням такого товариства членами трудового колективу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"; зобов'язанні відповідача укласти із створеним членами трудового колективу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва"Товариством з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва"договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва"без проведення конкурсу та без отримання окремого акту Кабінету Міністрів України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2008р. (суддя Новікова Р.Г) позовні вимоги задоволено.

Визнано за товариством з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"наявність переважного права перед іншими фізичними та юридичними особами права на укладення договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"в зв'язку зі створенням такого товариства членами трудового колективу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва".

Зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"відповідно до доданого проекту договору оренди строком на 25років без проведення конкурсу та без отримання окремого акту Кабінету Міністрів України, у зв'язку з наявність у позивача переважного права на укладення такого договору оренди.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. (головуючий Величко Н.Л., судді Мирошниченко С.В., М?ясищев А.М.) вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує підстави скасування рішення та постанови та просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Відповідач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 22.04.2008р. змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів Шевчук С.Р., Владимиренко С.В.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що трудовим колективом Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва"було прийнято рішення, оформлене протоколом від 09.06.2008р., про взяття в оренду цілісного майнового комплексу підприємства з метою організації видобутку вугілля.

Відповідно до вимог чинного законодавства було створене господарське товариство - Товариство з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва".

Листом №01-07/08 від 17.07.2008р. позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з пропозицією укласти з Товариством з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва"договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва". До цього листа був доданий відповідний пакет документів.

В подальшому, листом №01-1/1 від 06.10.2008р. позивач звернувся до відповідача з проханням надати письмову відповідь щодо результатів розгляду звернення про надання в оренду цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва".

У відповіді №06-02-8576 від 13.10.2008р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило, що незважаючи на відсутність заперечень з боку Міністерства вугільної промисловості України (лист №649/01/02-02 від 13.08.2008р.), з урахуванням статті 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007р. реалізація переважного права заявника на укладення договору оренди не врегульована.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно встановленої підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Порядок надання в оренду цілісних майнових комплексів, визначений Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями).

З матеріалів справи вбачається, що спірне майно є державної власністю. Тому, суд, при розгляді цієї справи, користувався, насамперед, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями)

Стаття 7 вищезазначеного Закону встановлює, що ініціатива ( пропозиція) щодо оренди майна, може виходити від фізичних та юридичних осіб які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"№98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями).

За наявності ініціативи щодо оренди цілісного майнового комплексу орендодавець у триденний термін повинен повідомити про це трудовий колектив підприємства, його структурного підрозділу, щодо майна якого подано заяву про оренду.

Трудовий колектив протягом 15 днів, враховуючи день отримання повідомлення, має право прийняти рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, утворити господарське товариство та подати орендодавцю у встановленому законом порядку заяву щодо оренди відповідного майна.

Згідно ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"№98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу підприємства. Ініціативу щодо оренди структурного підрозділу повинно підтримати більш як половина складу трудового колективу цього підрозділу.

Після прийняття рішення про оренду цілісного майнового комплексу члени трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу засновують відповідно до чинного законодавства господарське товариство.

До реєстрації у встановленому порядку статуту господарського товариства кожен член трудового колективу підприємства або його структурного підрозділу, цілісний майновий комплекс якого передається в оренду, має право вступити у зазначене господарське товариство на підставі особистої заяви.

Створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладання договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"№98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями), фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, а у разі якщо:

Згідно частини 5 статті 319 Цивільного кодексу України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Відповідно до частини 7 статті 319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За таких обставин, враховуючи, що статтею 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин, встановлено, що створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладання договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги Товариство з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахтоуправління імені В.І.Чапаєва"в повному обсязі.

При цьому, посилання відповідача на необхідність застосування ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" відхилено судами, оскільки Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" не були внесені зміни до ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який, в даному випадку, є спеціальним законом, що регулює спірні правовідношення.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. (v010p710-08) Конституція України (254к/96-ВР) у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України (254к/96-ВР) не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Також судами не прийнято до уваги посилання відповідача на відновлення дії абзаців другого та третього підпункту 3 п.1 Постанови КМУ від 02.04.2008 року за № 313 (313-2008-п) , оскільки згідно з названою постановою центральні органи виконавчої влади, інші суб'єкти управління об'єктами державної власності, у тому числі Національна та галузеві академії наук, можуть приймати виключно на підставі окремих актів Кабінету Міністрів України рішення стосовно укладення нових договорів оренди цілісних майнових комплексів підприємств з визначенням орендаря виключно на конкурсних засадах.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що органи центральної виконавчої влади або інші суб'єкти управління державним майном не приймали рішення та не ініціювали питання щодо передачі у оренду спірного майна, таке рішення прийнято трудовим колективом державного підприємства, відповідно ст. 6, ст. 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно порядку встановленого ст.9 вищезазначеного закону орган, який уповноважений управляти державним майном та Антимонопольний комітет розглядають надіслані орендодавцем копії документів і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилають орендодавцеві висновки щодо можливості оренди та умов договору оренди.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки попередніх судових інстанцій зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України (1798-12) щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи, оскільки Закон України "Про оренду державного та комунального майна України" (2269-12) є спеціальним по відношенню до даних правовідносин.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2009 р. у справі №33/186пд залишити без змін.