Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Ковтонюк Л.В.

Черкащенка М.М.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. від 24.10.06р.)

від відповідача не з'явилися

від прокуратури прокурор Рудак О.В. (посв. № 72 від 14.04.08р.)

розглянувши касаційне подання заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради на рішення господарського суду Херсонської області від 14.02.08р.

у справі № 13/65-ПН-08

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Херсон

до Приватного підприємства "АльянсХерсонбуд", м. Херсон

про визнання права власності

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.02.08р. у справі № 13/65-ПН-08 (суддя Закурін М.К.) задоволено позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до приватного підприємства "АльянсХерсонбуд" про визнання права власності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради вніс касаційне подання, в якому просить рішення від 14.02.08р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційного подання прокурор посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 8- 12 Земельного кодексу України, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 376 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про основи містобудування", ст.ст. 12, 301 Закону України "Про планування і забудову територій", ст.ст. 65, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 21.04.09р. № 02-02-10/162 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді -Ковтонюк Л.В. і Черкащенко М.М.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційне подання підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судом першої інстанцій встановлено наступне.

09.06.07р. між Херсонською міською радою (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 29.03.07р. № 341 надав, а орендар - прийняв в строкове (до 29.03.12р.) платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,1098 га (із земель запасу) по вулиці АДРЕСА_1під розміщення платної автостоянки.

10.07.07р. між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (Замовник) та приватним підприємством "АльянсХерсонбуд" (Підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт по будівництву комплексу платної автостоянки.

10.01.08р. суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особаОСОБА_2 звернувся з позовом до приватного підприємства "АльянсХерсонбуд" про визнання права власності на комплекс платної автостоянки розташованої за вищевказаною адресою, який складається з адміністративної будівлі - літера "А", загальною площею 8,3 м-2; будівлі шиномонтажу - літера "Б", загальною площею 21 м-2; асфальтового мостіння "І", загальною площею 1246 м-2; воріт - № 2, 4, 5; залізобетонної огорожі - № 1, загальною площею 38,1 м-2; огорожі з металевої решітки в металевих стовпах - № 3, загальною площею 193,2 м-2; огорожі суцільної цегляної, загальною площею 7 м-2.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.02.08р. у справі № 13/65-ПН-08 позовні вимоги задоволено на підставі ст.ст. 331, 376, 876 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України передбачено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності -це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод. Як відповідач, за таким позовом виступає третя особа, що безпосередньо заявляє чи не заявляє свої права на річ, але не визнає за позивачем речового права на майно.

Місцевий господарський суд, посилаючись на недіючу редакцію ст. 876 ЦК України, дійшов хибного висновку, що позов подано до тієї особи, яка повинна бути відповідачем у даній справі, оскільки приватним підприємством "АльянсХерсонбуд" заперечується право власності позивача на автостоянку. При цьому суд не звернув уваги на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 15.12.05 р. № 3201-IV (3201-15) , який набрав чинності 14.01.06р., були внесені зміни до ст. 876 ЦК України, згідно яких власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно частин 1 і 3 ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача, або встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Господарський суд також необґрунтовано застосував при вирішенні спору ч. 3 ст. 376 ЦК України, тому що положеннями вказаної норми визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка спочатку здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, а потім отримала земельну ділянку у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, а не навпаки.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд не з'ясував чи не порушує права інших осіб вказане самочинне будівництво.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржуване рішення від 14.02.08р. підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. - 111-7, - 111-9 -- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.02.08р. у справі № 13/65-ПН-08 скасувати повністю.

Справу № 13/65-ПН-08 передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.