Вищий господарський суд України в складі колегії

Житомирського апеляційного господарського суду у справі господарського суду Житомирської області № 2/482-НМ

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.02.2009 у справі №2/482-НМ (суддя Тимошенко О.М.) розгляд справи відкладено з призначенням справи до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2009, з викликом повноважних представників сторін та зобов'язанням відповідача надати докази, необхідні для вирішення спору.

ВАТ "Завод "Будматеріали", не погоджуючись з цією ухвалою, звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у прийнятті якої Житомирський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі головуючого судді Філіпової Т.Л., суддів Горшкової Н.Ф., Майора Г.І.) відмовив ухвалою від 26.02.2009.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості оскарження ухвали про відкладення розгляду справи, винесеної на підставі статті 77 ГПК України.

ВАТ "Завод "Будматеріали" з ухвалами суду першої та апеляційної інстанцій не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати як такі, що прийняті внаслідок порушення норм чинного процесуального законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні правильність застосування норм процесуального права в ухвалі господарського суду Житомирської області від 03.02.2009 та ухвалі Житомирського апеляційного господарського суду від 26.02.2009, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом .

Зазначена конституційна норма відображена в положеннях статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом (3018-14) ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Порядок апеляційного оскарження ухвал господарського суду визначений статтею 106 ГПК України, згідно з приписами частини 1 якої ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом (1798-12) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , отже, ухвала господарського суду першої інстанції підлягає оскарженню виключно у випадку, якщо приписами статті, на підставі якої виноситься ухвала, передбачена така можливість.

Оскільки положення статті 77 ГПК України, якою унормовано право суду на відкладення розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішений в даному засіданні, про що виноситься відповідна ухвала з зазначенням в ній часу і місця проведення наступного засідання, не містять будь-яких посилань на можливість оскарження такої ухвали, колегія суддів констатує, що ухвала господарського суду Житомирської області від 03.02.2009 про відкладення розгляду справи № 2/482-НМ не підлягає оскарженню в апеляційному або касаційному порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги відповідача на ухвалу місцевого господарського суду про відкладення розгляду справи, отже, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у прийнятті апеляційної скарги на цю ухвалу.

Таким чином, ухвала Житомирського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України (254к/96-ВР) (ч. 2 ст. 6), якими передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Викладене свідчить про те, що під час прийняття судом апеляційної інстанції ухвали від 26.02.2009 у справі, норми чинного процесуального законодавства не були порушені, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що аналогічна позиція Вищого господарського суду України у цій справі була викладена в постанові від 04.02.2008, якою залишено без змін ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 про відмову у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 07.11.2007 про відкладення розгляду справи, яка не підлягає оскарженню, отже, мала бути відома скаржнику, що може свідчити про недобросовісне використання ним своїх процесуальних прав, спрямованих на затягування судового процесу, адже, з 03.03.2007 справа не розглянута по суті.

Колегія суддів звертає увагу суду, що Верховний суд України у своєму інформаційному листі від 10.09.2008 № 3.2-2008 і вже не вперше висловив однозначну позицію щодо таких скарг, яку має бути враховано у судовій практиці.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 у справі господарського суду Житомирської області № 2/482-НМ залишити без змін.

Касаційну скаргу ВАТ "Завод "Будматеріали" залишити без задоволення.