Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Українське музичне видавництво", м. Київ (далі -ПП "Українське музичне видавництво")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009

зі справи № 20/194

за позовом ПП "Українське музичне видавництво"

до представництва "Фудеволд маркетинг ПіТіІ ЛТД" в Україні, м. Київ (далі -Представництво),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Аделл", м. Київ (далі -ТОВ "Аделл"),

товариства з обмеженою відповідальністю "С енд Ей Мюзік Груп", м. Київ (далі -ТОВ "С енд Ей Мюзік Груп"),

товариства з обмеженою відповідальністю "2332 Продакшн", м. Київ (далі -ТОВ "2332 Продакшн"), та

ОСОБА_1, м. Київ

про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 135 300 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПП "Українське музичне видавництво" -не з'яв.,

Представництва -Санжак Л.В.,

ТОВ "Аделл" -не з'яв.,

ТОВ "С енд Ей Мюзік Груп" -не з'яв.,

ТОВ "2332 Продакшн" - не з'яв.,

ОСОБА_1 -не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ПП "Українське музичне видавництво" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Представництва про стягнення 135 300 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на музичний твір "Мишка, гадкий мальчишка" (автори музики ОСОБА_2, ОСОБА_3; автори текстуОСОБА_1, ОСОБА_3, далі -Твір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2008 (суддя Палій В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 (колегія суддів у складі: суддя Андрієнко В.В. -головуючий, судді Вербицька О.В., Пашкіна С.А.), у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування судових рішень зазначено про те, що оскільки позивач не подав суду договір, який би визначав відносини між співавторами Твору, є підстави вважати, що ПП "Українське музичне видавництво" за укладеними ним і ОСОБА_2 та ОСОБА_3договорами про передачу виключних майнових авторських прав на Твір не одержало відповідні права; з огляду ж на відсутність у ПП "Українське музичне видавництво" виключних майнових авторських прав на Твір позивач не може звертатися до господарського суду за їх захистом.

ПП "Українське музичне видавництво" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Скаргу мотивовано тим, що попередні судові інстанції неправильно застосували норми Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) (далі -Закон), а тому дійшли невірного висновку щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з даним позовом.

У відзиві на касаційну скаргу Представництво заперечує проти доводів скарги, зазначаючи про правильність висновків місцевого і апеляційного господарських судів, і просить судові рішення зі справи залишити без змін.

Учасників судового процесу відповідно до статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника Представництва, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- автори Твору є: автори музики ОСОБА_2, ОСОБА_3 та автори текстуОСОБА_1, ОСОБА_3;

- 24.01.2007 ПП "Українське музичне видавництво" (видавець) та ОСОБА_2 (автор) укладено договір № А52\07 про передачу виключних майнових авторських прав (видавничий договір), відповідно до умов якого автор передав видавцеві належні авторові виключні майнові авторські права на твори, перелічені в додатках до договору, зокрема, на Твір;

- 19.04.2007 ПП "Українське музичне видавництво" (видавець) та ОСОБА_3(автор) укладено договір № А55\07 про передачу виключних майнових авторських прав (видавничий договір), відповідно до умов якого автор передав видавцеві належні авторові виключні майнові авторські права на твори, перелічені в додатках до договору, зокрема, на Твір;

- у період з 22.10.2007 по 16.12.2007 дочірнім підприємством "Моніторинг ЗМІ України" за замовленням ПП "Українське музичне видавництво" зафіксовано факт публічного сповіщення та включення Твору до складу аудіовізуального твору (рекламного ролика торговельної марки "Массоffee"); на думку позивача, таке включення та публічне сповіщення відбулося без виплати авторської винагороди авторам Твору;

- 03.01.2006 №03\01-РА Представництвом і ТОВ "Аделл" укладено договір про надання послуг, згідно з яким ТОВ "Аделл" надаватиме відповідачеві послуги згідно з укладеними сторонами додатками до договору;

- 17.09.2007 Представництвом і ТОВ "Аделл" укладено додаток №18 до договору від 03.01.2006 №03\01-РА про виробництво рекламного відеоролика з умовною назвою "Маккофе змінює упаковку" з музичним супроводом, який став предметом спору у справі;

- 17.09.2007 ТОВ "Аделл" і ТОВ "2332 Продакшн" укладено договір №197\2007-ВР\Ф, предметом якого є виробництво рекламного відеоролика з умовною назвою "Маккофе змінює упаковку" для відповідача з музичним супроводом, який став предметом спору у даній справі;

- 21.09.2007 ТОВ "2332 Продакшн" і "С енд Ей Мюзік Груп" укладено договір, предметом якого є придбання невиключних майнових авторських та невиключних майнових суміжних прав на використання музичного твору "Мишка, гадкий мальчишка" у відеоролику з умовною назвою "Маккофе змінює упаковку" для відповідача;

- наявність виключних майнових авторських прав на Твір у "С енд Ей Мюзік Груп" підтверджується авторським договором від 20.01.2007, укладеним названим товариством і автором Лободою С.С.;

- ТОВ "С енд Ей Мюзік Груп" отримало також невиключні майнові авторські права на Твір за укладеним названим товариством і автором ОСОБА_2 договором від 27.01.2007 про використання майнових авторських прав.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми компенсації за порушення майнових авторських прав позивача.

У прийнятті рішення про відмову в позові попередні судові інстанції виходили з відсутності у позивача виключних майнових авторських прав на Твір з огляду на передачу йому таких прав не усіма співавторами Твору та з огляду на відсутність угоди, яка визначала б відносини між авторами. Проте наведена позиція не узгоджується з приписами матеріального права з урахуванням такого.

Відповідно до статей 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) використання твору має здійснюватись лише за згодою власника відповідних майнових прав, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

У частині третій статті 15 Закону зазначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне сповіщення творів та включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо.

Абзацом шостим частини першої статті 13 Закону передбачено, що у разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення (зокрема, музика і текст музичного твору), то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.

Тобто сам по собі факт належності авторського права на твір, створений у співавторстві, всім співавторам не свідчить про нікчемність правочину з подальшої передачі прав на твір одним (декількома, але не всіма) з авторів іншим особам.

Отже, з огляду на встановлений загальний порядок використання творів (з дозволу автора та зі сплатою авторської винагороди) та відсутність відомостей щодо визнання недійсними у встановленому порядку договорів від 24.01.2007 № А52\07 і від 19.04.2007 № А55\07 про передачу позивачеві виключних майнових авторських прав на Твір авторами Кукобою В.Б. і ОСОБА_3висновки попередніх судових інстанцій щодо неналежної передачі майнових авторських прав на Твір ПП "Українське музичне видавництво" та відсутності у нього права на звернення до суду з даним позовом зроблено з неправильним застосуванням зазначених норм матеріального права (статті 440, 441, 443, 445 ЦК України, статті 13, 17 Закону), а тому ці висновки не можуть бути визнані належними підставами для звільнення відповідача від відповідальності за неправомірне використання об'єкту авторського права (у випадку встановлення факту такого використання).

Разом з тим, Вищий господарський суд України з урахуванням встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи дійшов висновку про відсутність підстав вважати неправомірним використання відповідачем Твору, а відтак і про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, відповідно до частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Як вбачається із судових рішень, автор ТворуОСОБА_1 за авторським договором від 20.01.2007 передала виключні майнові авторські права на Твір ТОВ "С енд Ей Мюзік Груп" -підрядникові ТОВ "Аделл", з яким відповідачем укладено договір від 03.01.2006 № 03\01-РА і додаток від 17.09.2007 №18 до нього про виробництво рекламного відеоролика з умовною назвою "Маккофе змінює упаковку" (в який і включено Твір).

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, з огляду на відсутність відомостей щодо визнання недійсним у встановленому порядку авторського договору від 20.01.2007 використання Представництвом Твору є правомірним, що унеможливлює задоволення позову зі справи.

З урахуванням викладеного постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009, якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2008 про відмову в задоволенні позову, підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у цій постанові.

Керуючись статтями - 111-7, - 111-9 -- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 зі справи № 20/194 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Українське музичне видавництво" -без задоволення.