369/11739/16-а Про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії працівнику правоохоронного органу - 10.06.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області (далі - ГУ ПФУ), третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі - ГУ МВС), про визнання протиправними дій щодо відмови у проведення перерахунку пенсії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ГУ ПФУ

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., -

15 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, а якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01 квітня 2012 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30 серпня 2016 року № 2/П-1102, наданої Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС;

- зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30 серпня 2016 року № 2/П-1102, наданої Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС та здійснити відповідні виплати з 01 квітня 2012 року, з урахуванням проведених виплат та нарахувати і виплатити компенсацію за її несвоєчасну виплату відповідно до законодавства.

Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ, отримуючи пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 (2262-12) pоку № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII (2262-12) ). Відповідно до положень цього Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 (355-2012-п) "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - постанова № 355) має право на перерахунок пенсії у зв`язку із зміною розміру грошового забезпечення з 01 квітня 2012 року. Посилаючись на те, що всупереч згаданим законодавчим актам відповідач здійснив такий перерахунок лише з 01 вересня 2015 року.

Києво-Святошинський районний суд Київської області постановою від 04 квітня 2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Отже, оскільки сума по перерахунку за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року виплачена позивачу у жовтні місяці 2016 року разом з пенсією, то немає підстав для задоволення позовних вимог.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 травня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги:

- визнав протиправними дії ГУ ПФУ;

- зобов`язав ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30 серпня 2016 року № 2/П-1102, виданої Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС та здійснити відповідні виплати з 01 квітня 2012 року, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позову - відмовив.

Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 набула право на перерахунок пенсії з 01 липня 2012 р., як це передбачено пунктом 1 постанови № 355. Водночас, такий перерахунок було здійснено ГУ ПФУ неправильно у зв`язку з помилкою у довідці, виданій ГУ МВС. Тобто, перерахунок не було проведено відповідно до законодавства з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а відтак в силу наведених приписів частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII він має бути здійснений з дати виникнення права на нього.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) (далі - Закон № 2050-ІІІ (2050-14) ), то у цій частині суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для їх задоволення у зв`язку із тим, що перерахунок та виплата пенсії не були здійснені, не з вини ГУ ПФУ.

08 червня 2017 року ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 квітня 2017 року - залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що позивач пропустив строк звернення до суду. При цьому пенсійний орган вказав на те, що ним нараховувались та виплачувались всі належні позивачу суми пенсії, а помилка у довідці була допущена ГУ МВС.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення її без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2010 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII (2262-12) .

Пунктом 1 постанови № 355 установлено з 01 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 01 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 01 січня 2013 року до 35 відсотків.

На виконання цієї постанови Уряду ГУ МВС видано довідку № П-1102 про розмір грошового забезпечення станом на 01 квітня 2012 року.

На підставі названої довідки ГУ ПФУ було здійснено перерахунок призначеної позивачеві пенсії.

Враховуючи, що до зазначеної довідки не було включено відомості про 50 % надбавку за оперативно-розшукову діяльність, яку він отримував під час проходження служби, ОСОБА_1 звернулась із відповідною заявою до управління фінансового забезпечення ГУ МВС.

За результатами проведеної перевірки виявлено помилку у довідці № П-1102, про що ГУ МВС повідомило відповідача листом від 30 серпня 2016 року № 29/338, просило вважати її недійсною та направило нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 30 серпня 2016 року № 2/П-1102.

01 вересня 2016 року позивач звернулась до ГУ ПФУ із заявою про здійснення нарахування та виплати належних сум пенсії за період з 01 квітня 2012 року до 01 вересня 2016 року.

Листом від 14 вересня 2016 року № 812/Б-01 відповідач повідомив про те, що перерахунок буде здійснено з 01 вересня 2015 року.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ (2262-12) . Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення особам, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ вищевказаного Закону призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Пунктом 2 постанови № 355 Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури, Міністерство надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну пенітенціарну службу, Державну податкову службу, Управління державної охорони зобов`язано після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (1294-2007-п) та додатків 15, 26, 31, 32, 36 і 37 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) , станом на 01 квітня 2012 року у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п) "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) ".

За змістом пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Водночас, частиною 3 названої статті Закону № 2262-XII (2262-12) (у редакції Закону України від 15 липня 2015 року № 614 "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення", який набрав чинності 01 січня 2016 року) передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, ОСОБА_1 набула право на перерахунок пенсії з 01 квітня 2012 року. Водночас, такий перерахунок було здійснено ГУ ПФУ неправильно у зв`язку з помилкою у довідці, виданої ГУ МВС.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки перерахунок не було проведено відповідно до законодавства з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а відтак в силу наведених приписів частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII він має бути здійснений з дати виникнення права на нього.

Щодо посилань відповідача на положення статті 99 КАС України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, то колегія суддів зазначає, що КАС є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХІІ (2262-12) .

Отже, беручи до уваги вимоги вищенаведених норм, слід дійти висновку, що право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки для компенсації за несвоєчасну виплату пенсії відповідно до Закону № 2050-III (2050-14) , необхідна наявність двох складових: нарахування відповідних сум пенсій та невиплата їх з вини пенсійного органу, які відсутні у цьому спорі.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом оспорюваного рішення і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.