ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 р.
№ 18/18
( Додатково див. рішення Господарського суду м. Києва (rs1729295) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Ткаченко Н.Г.
суддів
Катеринчук Л.Й. Яценко О.В. (доповідач у справі)
розглянувши касаційну скаргу
Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2009р.
у справі господарського суду
№ 18/18 м. Києва
за позовом до третя особа без самостійних вимог
Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" Кабінет Міністрів України
про від Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області
спонукання виготовити за власний рахунок або перерахувати грошові кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації Каплунова С.М. дов. №14-33/181-8414 від 30.12.2008р.
ВСТАНОВИВ:
30.11.2007р. Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області (далі - позивач) подало позов до Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (далі –відповідач) про спонукання виготовити за власний рахунок або перерахувати грошові кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі №18/18 позовні вимоги задоволено частково: зобов’язано відповідача в процедурі ліквідації виготовити за власний рахунок проектно-технічну документацію на службове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 168, а саме: 1)проект будівництва нульового циклу та акт введення його в експлуатацію; 2)схему зовнішнього водопроводу та акт введення його в експлуатацію; 3) схему підключення зовнішньої каналізації та акт введення її в експлуатацію; 4) схему внутрішньоквартальних, внутрішньомайданчикових теплових мереж і гарячого водопостачання та акт введення їх в експлуатацію; 5) схему зовнішнього та внутрішнього електропостачання та акт прийняття його в експлуатацію; 6) схему внтурішньоквартальних, внутрішньомайданчикових систем водозливу і дренажу та акт введення їх в експлуатацію; 7) технічну документацію на теплопункт та акт введення його в експлуатацію; 8) схему системи опалення та акт введення її в експлуатацію; 9) схему внутрішніх систем водопостачання та акт введення їх в експлуатацію; 10) схему системи вентиляції та акт введення її в експлуатацію; 11)схему системи протипожежного водоводу і обладнання та акт введення їх в експлуатацію; 12) схему вибухонебезпеки і блискавкозахисту та акт введення їх в експлуатацію; 13) акт про готовність до експлуатації ліфтів; 14) схеми телефонізації, радіофікації, сигналізації і акти про випробування цього обладнання. Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі №18/18 та припинити провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2009р. у справі №18/18 ( судді Смірнова Л.Г.; Алданова С.О.; Коротун О.М.). апеляційну скаргу Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі №18/18 задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі №18/18 в частині задоволених позовних вимог про зобов’язання Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" в процедурі ліквідації виготовити за власний рахунок проектно-технічну документацію на службове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 168, а саме: 1)проект будівництва нульового циклу та акт введення його в експлуатацію; 2)схему зовнішнього водопроводу та акт введення його в експлуатацію; 3) схему підключення зовнішньої каналізації та акт введення її в експлуатацію; 4) схему внутрішньоквартальних, внутрішньомайданчикових теплових мереж і гарячого водопостачання та акт введення їх в експлуатацію; 5) схему зовнішнього та внутрішнього електропостачання та акт прийняття його в експлуатацію; 6) схему внтурішньоквартальних, внутрішньомайданчикових систем водозливу і дренажу та акт введення їх в експлуатацію; 7) технічну документацію на теплопункт та акт введення його в експлуатацію; 8) схему системи опалення та акт введення її в експлуатацію; 9) схему внутрішніх систем водопостачання та акт введення їх в експлуатацію; 10) схему системи вентиляції та акт введення її в експлуатацію; 11)схему системи протипожежного водоводу і обладнання та акт введення їх в експлуатацію; 12) схему вибухонебезпеки і блискавкозахисту та акт введення їх в експлуатацію; 13) акт про готовність до експлуатації ліфтів; 14) схеми телефонізації, радіофікації, сигналізації і акти про випробування цього обладнання та в частині розподілу судових витрат - скасовано. У скасованій частині постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2008 у справі №18/18 залишено без змін. Стягнуто з Головного управління державного казначейства України у Запорізькій області на користь Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" 21(двадцять одну)грн.25коп. - державного мита за розгляд справи в апеляційному порядку.
Не погодившись з вищезазначеною постановою Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення залишити без змін.
01.04.2009р.в судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2009р.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
28.08.2003р. між Акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" та Кабінетом Міністрів України (далі –третя особа) було укладено договір купівлі-продажу №130-04/055/128, відповідно до умов якого третя особа придбала цілісний майновий банківський комплекс відповідача згідно з додатком №1 до договору, який є його невід’ємною частиною.
Згідно з пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2003 №599-р (599-2003-р) "Про використання викупленого майна Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", пунктом 272 додатку №1 до зазначеного розпорядження службове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 168 передане до сфери управління Державного казначейства України.
Згідно з актом від 28.11.2003 приймання –передачі нерухомого майна Запорізької дирекції банку "Україна", що реалізоване згідно з договором купівлі-продажу від 28.08.2003, відповідач передав, а позивач прийняв нерухоме майно, що знаходиться у місті Запоріжжя по пр-ту Леніна, 168.
Згідно з актом від 02.12.2003 приймання-передачі правоустановчих документів по об’єктам нерухомості Запорізької дирекції банку "Україна" остання передала позивачеві наступні документи: свідоцтво про право власності на будівлю від 26.12.1996 №1015; довідку-характеристику від 12.01.2001 №17-33; акт №20 держприйомки в експлуатацію закінченого будівництва; технічну документацію.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6 договору купівлі –продажу відповідач зобов’язався передати належним чином оформлені правовстановлюючі та інші документи на нерухоме майно, що входять до складу цілісного майнового банківського комплексу відповідача.
Оскільки відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, при передачі приміщення проектно-технічну документацію на нього не передав, рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2005 у справі №43/591 за позовом Управління державного казначейства у Запорізькій області до Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" –позовні вимоги задоволено: зобов’язано Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" в процедурі ліквідації передати Управлінню державного казначейства у Запорізькій області передати проектно-технічну документацію на службове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 168, а саме: проект будівництва нульового циклу та акт введення його в експлуатацію; схему зовнішнього водопроводу та акт введення його в експлуатацію; схему підключення зовнішньої каналізації та акт введення її в експлуатацію; схему внутрішньоквартальних, внутрішньомайданчикових теплових мереж і гарячого водопостачання та акт введення їх експлуатацію; схему зовнішнього та внутрішнього електропостачання та акт прийняття їх в експлуатацію; схему внутрішньоквартальних, внутрішньомайданчикових систем водозливу, дренажу та акт введення їх в експлуатацію; технічну документацію на теплопункт та акт введення його в експлуатацію; схему системи опалення та акт введення її в експлуатацію; схему внутрішніх систем водопостачання та акт введення їх в експлуатацію; схему системи вентиляції та акт введення її в експлуатацію; схему системи протипожежного водоводу і обладнання та акт введення їх в експлуатацію; схему вибухонебезпеки і блискавкозахисту та акт введення їх в експлуатацію; акт про готовність до експлуатації ліфтів; схеми телефонізації, радіофікації, сигналізації і акти про випробування цього обладнання.
Листом ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києва від 09.08.2007 №8839 позивача повідомлено про те, що 23.02.2007 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва у справі №43/591.
04.04.2007 до ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києва надійшла відповідь ліквідатора відповідача, в якій повідомлено про запровадження ліквідаційної процедури банку.
Відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку ліквідації боржника –юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.
Керуючись пунктом 7 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві 16.07.2007 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий лист направлений для виконання ліквідатору відповідача.
Листом Національного банку України від 15.11.2007 №44-210/1278 позивача повідомлено про те, що відповідач позбавлений можливості передати позивачеві проектно-технічну документацію на приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 168, у зв’язку з тим, що проектно-технічна документація не була передана попереднім ліквідатором банку "Україна" –Державною госпрозрахунковою установою Агентства з питань банкрутства –ні регіональному уповноваженому ліквідатору Банку "Україна" в Запорізькій області, ні Центральному апарату Банку "Україна". В архівних матеріалах Запорізької дирекції Банку "Україна", що були передані до архіву Управління Національного банку України в Запорізькій області, проектно-технічна документація переданого приміщення також відсутня.
Посилаючись на вищезазначені обставини, а також на те, що ненадання відповідачем проектно-технічної документації порушує умови договору та охоронюване законом право власності позивача на володіння, користування та розпорядження приміщенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2008р. у даній справі позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в процедурі ліквідації виготовити за власний рахунок проектно-технічну документацію на службове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 168 визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача перерахувати на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 9180,00грн. на виготовлення проектно-технічної документації на службове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 168 визнано необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з’ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оскарження прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами –конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України (435-15) ) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Згідно із цим цивільні права і обов'язки виникають: з договорів та інших правочинів; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; внаслідок завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інших юридичних фактів.
Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт неналежного виконання відповідачем зобов’язання за договором купівлі-продажу цілісного майнового банківського комплексу №130-04/055/128 від 28.03.2003 щодо передачі проектно-технічної документації встановлений рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2005 у справі №43/591, яким зобов’язано останнього в процедурі ліквідації передати УДК у Запорізькій області проектно-технічну документацію на службове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 168. Оскільки матеріалами даної справи встановлено, що у відповідача відсутня вищезазначена проектно-технічна документація, відповідач зобов’язаний її виготовити та передати на користь позивача.
Апеляційний господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку, що належне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором було відновлено в судовому порядку рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2005 у справі №43/591, яке набрало законної сили та відповідно до вимог статті 115 ГПК України є обов’язковим на всій території України і повинно виконуватися у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) . Факт відсутності у відповідача проектно-технічної документації та неможливості виконати рішення суду, яке набрало законної сили, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог у даній справі.
Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов’язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту об’єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Висновок суду апеляційної інстанції стосовного того, що позивачем не доведено належними засобами доказування, у розумінні статті 34 ГПК України, обов’язок відповідача виготовити за власний рахунок проектно-технічну документацію на службове приміщення, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 168, і тому його позовні вимоги в цій частині необґрунтовані - є вірним і відповідає нормам чинного законодавств.
Крім того, позивач не позбавлений права звернутися до суду з вимогою про відшкодування збитків, пов’язаних з неможливістю виконання зобов’язання.
Щодо позовних вимог в частині зобов’язання відповідача перерахувати на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 9180,00грн. на виготовлення проектно-технічної документації на службове приміщення за адресою: м.Запоріжжя, проспект Леніна, 168, висновок судів попередніх інстанцій щодо їх необґрунтованості є вірним, оскільки наявність рахунку-фактури Відкритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Запорізький Промбудпроект" від 18.02.2008 №7 не може бути належним доказом фактичного виконання робіт та сплати позивачем грошових коштів в сумі 9180,00грн. за виготовлення проектно-кошторисної документації.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Київським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2009р. у справі №18/18 не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2009р. у справі №18/18 залишити без задоволення.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2009р. у справі №18/18 залишити без змін.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді Л.Й. Катеринчук
О.В. Яценко