Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

позивача: не з’явився,

відповідача 1: не з’явився,

відповідача 2: Дідич М.А. (дор. від 25.11.2008р. б/н),

прокуратури: Попенко О.С. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 17.12.07р. №203)

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до ВАТ "Вилоцька взуттєва фабрика", ТОВ "Тімбер Ленд" про визнання недійсною Мирової угоди у справі №6/9, затвердженої ухвалою суду від 26.02.2004р.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 13.11.2008р. провадження у даній справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з тим, що розгляд даного спору має відбуватись в рамках справи про банкрутство, якою справа № 6/27 не являється.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, перший заступник прокурора Закарпатської області звернувся з касаційним поданням до Вищого господарського суду України, в якому просить її скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області також звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач та відповідач -1 не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційне подання та касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.02.2004р. у справі №6/9 затверджено Мирову угоду у справі про банкрутство ВАТ "Вилоцька взуттєва фабрика", с. Вилок Виноградівського району.

Відповідно до положення Розділу IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) питання укладення, розірвання, визнання недійсною мирової угоди у справі про банкрутство регулюються вказаними положеннями.

Припиняючи провадження у справі, господарський суд першої інстанції своє рішення мотивував ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідно до якої визнання мирової угоди недійсною має відбуватися виключно в межах справи про банкрутство, оскільки підстави для такого визнання угоди недійсною містяться безпосередньо в Законі, часткове або повне задоволення таких вимог спричиняє певні наслідки, наприклад поновлення провадження у справі про банкрутство, відновлення вимог кредиторів щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів тощо.

Однак з таким висновком господарського суду першої інстанції колегія не погоджується, оскільки відповідно до змісту вказаної статті мирова угода може бути визнана недійсною за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів, до числа яких Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород не відноситься та стороною оспорюваної угоди не являється, що обумовлює розгляд даного спору в порядку позовного провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Відповідно до ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, враховуючи неправильне застосування господарським судом першої інстанції норми матеріального права, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу та касаційне подання задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.01.2009р. у справі № 6/27 скасувати.

Справу направити до господарського суду Закарпатської області для розгляду по суті.