Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

08.07.2008 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про виплату страхового відшкодування в розмірі 81 880, 19 грн., обґрунтовуючи позов тим, що відповідач не виконує взятого на себе за умовами договору зобов’язання щодо його виплати.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2008р. (суддя Петрик І.Й.), залишеним без змін оскарженою постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л.), вказаний позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі Закрите акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд суду першої інстанції за територіальною підсудністю, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Позивач не використав наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Від позивача надійшло клопотання у якому останній просив суд зобов’язати відповідача надіслати йому копію касаційної скарги, надати суду докази надіслання її і вручення позивачу, та просив у зв’язку з цим відкласти розгляд касаційної скарги.

Про те, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідач виконав обов’язки, передбачені ст.ст. 111 ч.4, 111-1 ч.1 ГПК України, що вбачається із опису вкладення у цінний лист, який є належним доказом надіслання копії касаційної скарги іншій стороні у справі.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду України від 17.01.2006 року зі справи №20-4/018-5/054 Господарського суду м. Севастополя.

Таким чином у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для покладення такого обов’язку на відповідача, а відповідно, відсутні і законні підстави для відкладення розгляду касаційної скарги з цих підстав.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 18.05.2007 року між позивачем в особі директора Гордієвича А.П. та відповідачем в особі директора Пустовіт Н.І., що діяв на підставі доручення № 213 від 03.01.2007 року, укладено договір №014628 добровільного страхування наземного транспорту: легкового автомобіля марки LEXUS LS 460L, 2007 р.в., р/н ВС1111АО, номер кузова JTHGL46F575011645 (надалі –Договір).

Згідно п.п.1.3 –1.5 Договору сторони обумовили, що безумовна франшиза за ризиками "ДТП", "ПДТО", "Стихія" становить 0% від страхової суми, страхова сума визначена у розмірі 606 000 грн., страховий платіж –40480,80 грн. Умови страхування –Каско + ОЦВ (п. 1.16 Договору).

Пунктом 1.13 Договору передбачено строк його дії: з 19.05.2007 року по 18.05.2008 року.

Пунктом 9.2.5 Договору передбачено, що страхувальник зобов’язаний будь-яким документальним способом (письмово, факсом, телеграмою, тощо) повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений п. 10.2.6 договору. При цьому, п. 10.2.6 передбачено, що як тільки стане відомо про настання страхового випадку або подію, яку можна класифікувати як страховий випадок, страхувальник повинен протягом 2 (двох) робочих днів подати страховику письмове повідомлення, встановленого страховиком зразка, з детальним викладенням всіх відомих обставин події.

Згідно пунктів 9.4.2 –9.4.3 Договору відповідач зобов'язувався протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування; при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором страхування строк.

Пунктом 11 Договору визначено перелік необхідних для підтвердження факту настання страхового випадку –ДТП, та визначення розміру збитків. Згідно даного переліку позивач зобов'язаний, зокрема, надати повідомлення про настання страхового випадку, встановленої страховиком форми, а також довідку органу внутрішніх справ або інших уповноважених установ про факт і обставини ДТП із зазначенням: місця і часу пошкодження, обставин і причин події, її учасників, опису пошкоджень, відомостей про стан водія застрахованого транспортного засобу (далі-ТЗ), оцінки органу внутрішніх справ щодо дій учасників.

Згідно п.12 Договору, після того, як страховик був повідомлений страхувальником про настання страхового випадку, або події, яку можна класифікувати як страховий випадок, та отримав всі необхідні документи, страховик: визначає причини та обставини настання такої події; приймає рішення про наявність або відсутність страхового випадку; у випадку прийняття рішення про наявність страхового випадку, робить розрахунок страхового відшкодування; виплачує страхове відшкодування в строк, що передбачений договором про страхування.

Підпунктом 12.5.3 п.12 Договору визначено, що розмір страхового відшкодування визначається на підставі рахунків, за умови попереднього погодження із страховиком СТО, на якій проводиться ремонт транспортного засобу та калькуляції ремонтно-відновлюваних робіт. Підпунктом 12.10.1 п.12 Договору передбачено, що при пошкодженні ТЗ, розмір страхового відшкодування розраховується: як витрати на відновлюваний ремонт транспортного засобу (з врахуванням або неврахуванням фізичного зносу деталей ТЗ, відповідно п.1.8 Договору), тобто вартість деталей, вузлів і агрегатів ТЗ, які потребують заміни, вартість робіт по заміні і ремонту пошкоджених деталей і вузлів, вартість використаних при ремонті матеріалів. Приймається до розрахунку вартість заміни і ремонту тільки тих вузлів і деталей, пошкодження яких викликане страховим випадком. При цьому, заміна пошкоджених складових ТЗ приймається в розрахунок при умові, що їх ремонт є економічно недоцільним, оскільки його вартість перевищує загальну вартість заміни (враховується вартість деталей, робіт, використаних при ремонті матеріалів) або технологічно не передбачений заводом-виробником.

Судами встановлено, що на виконання п.1.5 Договору позивачем оплачено страхових внесків на загальну суму 39059, 89 грн.

05.04.2008 року о 10 год. 30 хв. в м. Києві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди по вулиці Жилянській, 41, автомобіль LEXUS LS 460L, номерний знак ВС 1111 АО під керуванням Дубового Г.Ф, який на час настання вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди перебував на посаді генерального директора позивача, отримав механічні пошкодження. Даний факт підтверджується довідкою ДАІ Голосіївського району м. Києва, якою встановлено обставини дорожньо-транспортної пригоди, та визначено характер пошкодження автомобіля LEXUS LS 460L, номерний знак ВС 1111 АО.

08.04.2008 року відповідач звернувся з листом про проведення експертного дослідження пошкоджень внаслідок ДТП автомобіля марки LEXUS LS 460L, 2007 р.в., р/н ВС 1111 АО, номер кузова JTHGL46F575011645.

Як вбачається з протоколу огляду транспортного засобу від 08.04.2008 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-асистуюча компанія "Легіон", м. Київ на СТО Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто", м. Київ, за участі директора позивача Дубового Г.Ф., проведено огляд транспортного засобу –автомобіля марки LEXUS LS 460L, 2007 р.в., р/н ВС 1111 АО, номер кузова JTHGL46F575011645, та визначено характер пошкоджень.

09.04.2008 року представником позивача подано відповідачу письмове повідомлення про страховий випадок, та довідку Голосіївського ДАІ м. Києва. (вхід. № 76-В-08).

21.04.2008 року ТОВ "Експертно-асистуюча компанія "Легіон" надано звіт №934 про оцінку пошкоджень на загальну суму 83 652, 26 грн.

Листом №655/у від 21.05.2008 року відповідач відмовив позивачу в здійсненні виплати страхового відшкодування, з підстави порушення позивачем пунктів 10.2.6 та 14.4.6 Договору, а саме: пропуском двохденного строку на повідомлення страховика про настання страхового випадку.

Враховуючи, що відповідачем відмовлено у виплаті суми страхового відшкодування, ремонт автомобіля виконано ТОВ "Тандем-Авто" за власні кошти страхувальника.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що оскільки позивачем підтверджено, що повідомлення встановленого страховиком зразка позивачем з поважних причин подано 09.04.2008 року, відповідач необґрунтовано відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів виходячи з наступного.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування" із настанням страхового випадку виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що стався страховий випадок і вказана обставина відповідачем не заперечувалась.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно умов Договору позивач повинен протягом 2-х робочих днів повідомити страховика про настання страхового випадку, і колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що позивачем було дотримано вимоги Договору щодо повідомлення відповідача про настання страхового випадку, а пропуск позивачем строку на подання повідомлення встановленого зразка відбувся з поважних причин, і жодним чином не міг вплинути на прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України також погоджується й з висновками господарських судів попередніх інстанцій стосовно наявності правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів в якості страхового відшкодування, оскільки, як вбачається з встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин, саме відповідач звертався до відповідної експертної установи стосовно дослідження пошкоджень застрахованого транспортного засобу, і вказаною установою було надано звіт про оцінку пошкоджень, який відповідачем оспорено не було.

Доводи відповідача носять суперечливий характер, оскільки останній, зокрема, посилається на відсутність підстав для стягнення з нього страхового відшкодування взагалі, одночасно фактично визнаючи обґрунтованість стягнення з нього грошових коштів в розмірі меншому, ніж заявлено у позові.

Крім того, згідно ст. 15 ч.4 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Таким чином, оскільки відособлений підрозділ укладаючи договір добровільного страхування в даній справі діяв у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне, а доводи, викладені в касаційній скарзі в цій часині, є незаконними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.

За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а відтак постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р. –без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2008р.