29/549-08 Про визнання дійсним договору купівлі-продажу часток у статутних капіталах - 15.04.2009 Прийняття

Позивач звернувся у листопаді 2008 року до господарського суду Харківської області з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу часток у статутних капіталах ТОВ "Сіті’Ком", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ", ДП "Сервіс Майстер"від 07.06.2007, укладеного позивачем з відповідачем-1 від імені третьої особи; про зобов’язання відповідача-1 передати позивачу документи, що стосуються діяльності ТОВ "Сіті’Ком", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ", ДП "Сервіс Майстер", в тому числі, рішення про внесення змін до установчих документів, оригінали установчих документів, свідоцтв про державну реєстрацію, довідок про взяття на облік, оригіналів інших документів про взяття вказаних юридичних осіб на відповідні обліки, ліцензії, інших свідоцтв, довідок, печаток, штампів; про зобов’язання державного реєстратора відповідача-2 провести державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Сіті’Ком", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ", ДП "Сервіс Майстер", шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців, змінивши власника 99% часток в статутному капіталі ТОВ "Сіті’Ком"та 100% часток в статутному капіталі ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ", ДП "Сервіс Майстер"з Компанії "Форсконнект Лімітед"на позивача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2008, позовні вимоги задоволені частково. Зобов’язано державного реєстратора-Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію на підставі заповненої позивачем реєстраційної картки за формою №3, поданих двох примірників установчих документів юридичної особи у новій редакції, поданого документу, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів, а також судового рішення, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб наступного змісту:

- щодо ТОВ "Сіті’Ком" внести запис в якому має бути визначено, що учасником юридичної особи є ТОВ "Моден Бі"з вказанням ідентифікаційного коду цього товариства та місцезнаходження, яке є власником частки в статутному капіталі ТОВ "Сіті’Ком"у розмірі 99% статутного капіталу, що складає вклад у розмірі 24 463,00 грн., розмір внеску до статутного фонду ТОВ "Сіті’Ком"складає 24 463,00 грн. Розмір внеску до статутного фонду ТОВ "Сіті’Ком"складає 24 463,00 грн.;

- щодо ДП "Юнітрейд-Світ"внести запис, в якому має бути визначено, що учасником юридичної особи є ТОВ "Моден Бі"з вказанням ідентифікаційного коду цього товариства та місцезнаходження, яке є власником частки в статутному капіталі ДП "Юнітрейд-Світ"у розмірі 100 % статутного капіталу, що складає вклад у розмірі 100 000,00 грн. Розмір внеску до статутного фонду ДП "Юнітрейд-Світ" складає 100 000,00 грн.;

- щодо ДП "Торгівельна мережа "Мелофон"внести запис, в якому має бути визначено, що учасником юридичної особи є ТОВ "Моден Бі"з вказанням ідентифікаційного коду цього товариства та місцезнаходження, яке є власником частки в статутному капіталі ДП "Торгівельна мережа "Мелофон"у розмірі 100 % статутного капіталу, що складає вклад у розмірі 44 000,00 грн. Розмір внеску до статутного фонду ДП "Торгівельна мережа "Мелофон"складає 44 000,00 грн.;

- щодо ДП "Сервіс Майстер"внести запис, в якому має бути визначено, що учасником юридичної особи є ТОВ "Моден Бі"з вказанням ідентифікаційного коду цього товариства та місцезнаходження, яке є власником частки в статутному капіталі ДП "Сервіс Майстер" у розмірі 100% статутного капіталу, що складає вклад у розмірі 0,00 грн. Розмір внеску до статутного фонду ДП "Сервіс Майстер"складає 0,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції третя особа - Компанія "Форсконнект Лімітед"звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати вказане рішення господарського суду, а саме: в частині задоволених позовних вимог ТОВ "Моден Бі"щодо зобов’язання державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Сіті’Ком", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ", ДП "Сервіс Майстер"і в цій частині провадження припинити, а в частині позовних вимог, за якими було відмовлено в задоволенні, рішення залишити без змін.

При цьому підстави касаційної скарги обґрунтовуються наступними доводами:

- справу розглянуто судом за відсутності скаржника, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду;

- скаржник взагалі не укладав договору доручення на укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав від 16.05.2007, так як станом на вказану дату не мав у власності таких корпоративних прав; вказаними частками та корпоративними правами володіло ТОВ "АВенчерс Груп"; скаржник придбав права власника ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Сервіс-Майстер", ДП "Юнітрейд Світ" 27.07.2007, а частку в статутному капіталі ТОВ "Сіті'Ком" в розмірі 99% - 20.08.2007;

- оскаржуване рішення суду вплинуло на права та обов'язки осіб (ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Сервіс-Майстер", ДП "Юнітрейд Світ", ТОВ "Сіті'Ком", Компанія "Клахан Лімітед" (Республіка Кіпр) як власник ДП "Юнітрейд-Світ" та Компанія Юнітрейд Груп Холднг Б.В. (Нідерланди) як співласник ТОВ "Сіті'Ком"), які не були залучені до участі у справі, незважаючи на те, що суд має право відповідно до статті 27 ГПК України за своєю ініціативою залучити їх до участі у справі;

- судом порушені норми, що регулюють підвідомчість справ (стаття 12 ГПК України), які розглядаються господарським судом, оскільки відносини між позивачем та відповідачем-2, який є суб'єктом публічно-владних повноважень, є публічно-правовими, і такий спір має розглядатись адміністративним судом відповідно до правил підсудності, а тому провадження в частині цих вимог відповідно до пункту 1 статті 80 ГПК України мало бути припинено.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні вимог касаційної скарги з огляду на помилковість та необгрунтованість доводів.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарським судом першої інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини, а саме рішення мотивовано тим, що:

- за договором доручення від 16.05.2007, укладеним з третьою особою, відповідач-1 зобов'язався від імені та за рахунок третьої особи виконати наступні дії: провести переговори та продати частку у статутному капіталі ТОВ "Сіті Ком" в розмірі 99%, частку у статутному капіталі ДП "Юнітрейд-Світ" в розмірі 100%, частку у статутному капіталі ДП "Торгівельна мережа "Мелофон" в розмірі 100%, частку у статутному капіталі ДП "Сервіс Майстер" в розмірі 100%;

- на виконання умов даного договору доручення відповідач-1 від імені третьої особи 07.06.2007 уклав з позивачем спірний договір купівлі-продажу часток у статутних капіталах товариств з обмеженою відповідальністю та дочірніх підприємств, за яким продав позивачу належну третій особі частку у статутному капіталі ТОВ "Сіті Ком" в розмірі 99%, частку у статутному капіталі ДП "Юнітрейд-Світ" в розмірі 100%, частку у статутному капіталі ДП "Торгівельна мережа "Мелофон" в розмірі 100%, частку у статутному капіталі ДП "Сервіс Майстер" в розмірі 100%;

- у пунктах 2.1, 2.2, 6.2 цього договору сторони передбачили, що право власності на частки переходить до позивача з моменту підписання даного договору. З дня переходу до позивача права власності на частки до останнього переходять всі права та обов'язки третьої особи як учасника зазначених юридичних осіб. Даний договір є в тому числі актом приймання-передачі часток у статутних капіталах згаданих юридичних осіб;

- у пункті 3.1.2 договору продавець зобов'язався передати позивачу оригінали установчих документів, свідоцтв про державну реєстрацію, довідки про взяття на облік платника податків, оригінали інших документів про взяття вищезазначених юридичних осіб на відповідні обліки, ліцензій, інших свідоцтв, довідок, печаток, штампів, а також інших оригіналів документів, що так чи інакше стосуються діяльності юридичних осіб. Також в цьому пункті продавець зобов'язався здійснювати всі необхідні дії для державної реєстрації змін (нових редакцій) статутів юридичних осіб, що пов'язані з відчуженням часток за цим договором;

- станом на час вирішення даного спору відповідач-1 та третя особа не передали позивачу документи, перелік яких визначений у пункті 3.1.2 договору від 07.06.2007, при цьому знаходження цих документів у відповідача-1 жодним доказом не підтверджується;

- оскільки у пункті 4.2 договору купівлі-продажу від 07.06.2007 сторони передбачили сплату позивачем вартості придбаних ним часток у статутному капіталі юридичних осіб протягом 30 календарних днів з моменту надання йому продавцем або його представниками банківських реквізитів, які у договорі не були вказані, позивач 21.01.2008 звернувся до відповідача-1 з листом, в якому просив надати йому банківські реквізити для перерахування коштів;

- 18.02.2008 відповідач-1 звернувся з відповідним проханням до третьої особи про надання банківських реквізитів, а 06.03.2008 остання повідомила відповідача-1, що інформація щодо банківських реквізитів буде надана після її отримання;

- станом на час вирішення даного спору відповідач-1 та третя особа не надали позивачу банківських реквізитів для перерахування останнім коштів за придбані частки в статутному капіталі вище окреслених юридичних осіб;

- 02.09.2008 позивач звернувся до відповідача-1 з претензією про виконання останнім п. 3.1.2 та 4.2 договору купівлі-продажу, яка залишилась без задоволення. На підтвердження іншого суду не подано жодного доказу;

- з урахуванням положень статей 1, 33, 34 ГПК України, відповідно до яких необхідною передумовою захисту судом права та охоронюваного законом інтересу позивача є доведення ним суду обставин порушення або оспорення відповідачами цього права чи охоронюваного законом інтересу, судом не встановлено, що відповідачі у справі заперечують дійсність договору купівлі-продажу часток у статутних капіталах товариств з обмеженою відповідальністю та дочірніх підприємств від 07.06.2007, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позову про визнання вказаного договору дійсним належить відмовити. Крім того, суд виходив також з того, що позивач не вказав правової норми, на підставі якої він обрав даний спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

- керуючись положеннями статей 237 та 239 ЦК України, суд першої інстанції дійшов також висновку, що права та обов'язки продавця за договором купівлі-продажу від 07.06.2007 внаслідок його укладення відповідачем-1 з позивачем від імені третьої особи виникли та існують саме у третьої особи, а не у відповідача-1, до якого позивач заявив даний позов, а тому відмовив позивачу у позові в частині зобов'язання відповідача-1 передати позивачу документи, що стосуються діяльності вказаних у договорі купівлі-продажу юридичних осіб;

- враховуючи умови договору купівлі-продажу та положення статей 328 та 334 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є власником придбаних у третьої особи часток у статутних капіталах зазначених юридичних осіб з 07.06.2007;

- задовольняючи вимогу позивача про зобов'язання відповідача-2 внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно вищевказаних юридичних осіб, суд першої інстанції керувався ч. 3 ст. 4, ст. 5, ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якими передбачено, що зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов’язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема про учасників юридичної особи.

Відповідно до ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України (1798-12) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Суд касаційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, наведені принципи правосуддя були порушені, що є підставою для його скасування.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд України вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації) згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд першої інстанції, беручи до уваги посилання позивача на невиконання взятих на себе зобов’язань відповідачем-1 та третьою особою, та цим самим обґрунтовуючи свої висновки про наявність підстав для задоволення вимоги позивача до відповідача-2, не дослідив обставини щодо факту порушення або оспорювання права чи охоронюваного законом інтересу позивача відповідачем-2, не з'ясував чи звертався позивач до державного реєстратора, та не встановив наявність обставин порушення прав позивача відповідачем-2, а тому передчасно дійшов висновку про задоволення вимог позивача до відповідача-2 щодо внесення запису про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Сіті’Ком", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ", ДП "Сервіс Майстер" в Єдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців.

Крім того, суд першої інстанції, не перевіривши всіх обставин щодо переходу права власності від третьої особи до позивача на частки в статутних капіталах ТОВ "Сіті’Ком", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ", ДП "Сервіс Майстер", враховуючи приписи частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України, що будь-яка особа має право розпоряджатись майном або правами лише в тому випадку, якщо набула на це майно право власності у встановленому законом порядку, передчасно дійшов висновку щодо наявності у позивача права власності на вищезазначені частки.

Разом з тим, як зазначає у касаційній скарзі третя особа, станом на 07.06.2007 вона не мала правових підстав та необхідних прав для укладення договору купівлі-продажу та договору доручення з позивачем, так як не набула прав власника часток статутного капіталу ТОВ "Сіті’Ком", ДП "Сервіс Майстер", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ"на дату укладення цих договорів. Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, які на думку колегії суддів Вищого господарського суду необхідно дослідити та дати їм належну правову оцінку.

Слід також зазначити, що статтею 65 ГПК України передбачено вирішення суддею в порядку підготовки справи до розгляду питань про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача, а також вчинення інших дій, спрямованих на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідно до ч. 3 статті 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Як вбачається з рішення у справі, суд першої інстанції здійснив розгляд справи за участю Компанії "Форсконнект Лімітед"в якості третьої особи. Однак, зважаючи на те, що суд встановив, що права та обов'язки продавця за договором купівлі-продажу часток у статутних капіталах товариств з обмеженою відповідальністю та дочірніх підприємств від 07.06.2007 внаслідок його укладення відповідачем-1 від імені Компанії "Форсконнект Лімітед"з позивачем виникли та існують відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України саме у цієї Компанії, а не у відповідача-1, до якого позивач заявив даний позов, то розгляд цієї справи без участі Компанії "Форсконнект Лімітед"в якості саме відповідача є неправомірним. З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що судом першої інстанції не досліджено питання щодо необхідності залучення до участі у справі в якості відповідача Компанії "Форсконнект Лімітед"з урахуванням статті 124 ГПК України.

Крім того, розглядаючи позовну вимогу про внесення в Єдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Сіті’Ком", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ", ДП "Сервіс Майстер", суд першої інстанції не розглянув питання щодо залучення до участі у справі цих юридичних осіб, в той час як рішення у даній справі може вплинути на їх права, обов'язки та охоронювані законом інтереси.

Колегія суддів Вищого господарського суду вважає також, що судом першої інстанції не було вжито заходів для встановлення статусу іноземної Компанії, яка була учасником судового процесу в якості третьої особи, а також, щодо наявності повноважень у її представника.

В матеріалах справи наявна копія довіреності від 21.08.2006 на представництво інтересів Компанії "Форсконнект Лімітед"Колодюком А.В., ця довіреність станом на час розгляду справи судом першої інстанції та направлення представником Колодюком А.В. телеграми на адресу суду про розгляд справи за його відсутності припинила дію, у зв'язку із закінченням строку 20.08.2007. Інші документи на підтвердження повноважень представника Компанії Колодюка А.В. у матеріалах справи були відсутні.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання договору дійсним, оскільки позивач, дійсно, вказуючи спосіб захисту порушеного права, не вказав норми закону, якими такий спосіб захисту передбачений, що правильно встановив суд першої інстанції.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку, що вимоги про зобов’язання саме відповідача-1 передати позивачу документи, що стосуються діяльності ТОВ "Сіті’Ком", ДП "Торгівельна мережа "Мелофон", ДП "Юнітрейд-Світ", ДП "Сервіс Майстер", в тому числі, рішення про внесення змін до установчих документів, оригінали установчих документів, свідоцтв про державну реєстрацію, довідок про взяття на облік, оригіналів інших документів про взяття вказаних юридичних осіб на відповідні обліки, ліцензії, інших свідоцтв, довідок, печаток, штампів, не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене та враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що оскаржуване рішення у даній справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.