ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 р.
№ 22/69
( Додатково див. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду (rs2943112) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Національного авіаційного університету
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.08.2008
у справі
господарського суду Полтавської області
за позовом
Національного авіаційного університету
до:
1.Рокитненська сільська рада Кременчуцького району; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об?єднання "Авіа"
треті особи
1.Кременчуцький районний відділ земельних ресурсів;
2. Міністерство освіти і науки України
про
визнання недійсним договору оренди
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Недбайло Л.А.- дов. від 08.01.2009
від відповідачів:
1.не з?явилися; 2.Моцарь А.І.-директор, Лазоренко Р.В.- дов. від 15.05.2008
від третіх осіб:
1.не з?явилися, 2. не з?явилися, 3.Недбайло Л.А.-дов.№9/5-20 від 08.02.2008
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 07.02.2008 господарського суду Полтавської області в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 15.08.2008 Київського міжобласного апеляційного господарського суду рішення від 07.02.2008 господарського суду Полтавської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено наявності порушень умов чинного законодавства при укладенні відповідачами оскаржуваного договору оренди.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Національний авіаційний університет звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального права та права, зокрема, ст. 48Цивільного кодексу Української РСР, ст. 32 Закону України "Про транспорт", ст.ст. 141, 142, 149 Земельного кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Господарськими судами встановлено, що Рокитненською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області на підставі рішення Рокитненської сільської ради від 28.01.2000 Кременчуцькому льотному коледжу видано державний акт на право постійного користування землею, відповідно до якого землекористувачу надано у постійне користування 441,15 гектарів землі для потреб аеропорту.
Листом № 1.14-231 від 19.03.2001 надісланим на адреси Кременчуцької районної ради Полтавської області та Рокитненської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та Кременчуцький льотний коледж добровільно відмовився від частини земельної ділянки, площею 57,60,0 кв.м для подальшої її передачі TOB "Науково-виробниче об'єднання "АВІА" на умовах договору оренди з послідуючим викупом.
18.07.2001 Рокитненська сільська рада та ТОВ "НВО "Авіа" уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого, Рокитненська сільська раданадала, а ТОВ "НВО "Авіа" прийняв в строкове платне володіння та користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Рокитненської сільської ради, площею 0,83 га. Строк дії вказаного договору –10 років.
Частиною 1 статті 63 Закону України "Про освіту" встановлено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.
Статтею 32 Закону України "Про транспорт" встановлено, що до складу авіаційного транспорту входять, зокрема, аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
Положенням про державний вищий навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 5 вересня 1996 року (1074-96-п) визначено, зокрема, що коледжем є вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами.
Пунктом 77 Положення (1074-96-п) встановлено, що з метою забезпечення діяльності вищого навчального закладу його засновник передає у користування та оперативне управління закладу об'єкти права власності (споруди, будівлі, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно споживчого, соціально-культурного та іншого призначення), що належать власникові на правах власності.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановленні повноваження сільських, районних рад у галузі земельних відносин, відповідно до якої сільські ради уповноваженні розпоряджатися землями комунальної власності.
Відповідно до п.2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15 грудня 1992 року (8-92) здійснення контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.
Статтею 12 Закону України "Про освіту" встановлено, що Міністерство освіти України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти.
Отже, вищий навчальний заклад надавши в оренду земельну ділянку на якій було розташоване учбове господарство мав отримати згоду Міністерства освіти України, оскільки не був власником переданого йому майна та об'єктів, а здійснював лише оперативне управління закріпленим за ним державним майном з метою, закріпленою у статуті.
За таких обставин, висновок господарських судів про законність відмови Кременчуцького льотного коледжу від права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований аеродром, без погодження з Міністерством освіти України є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.3 ст. 1119 - ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 15.08.2008 Київського міжобласного апеляційного господарського суду та рішення від 07.02.2008 господарського суду Полтавської області зі справи № 22/69 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий
Судді
В.С. Божок
Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко