Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Ухвалою від 05.03.2009 р. колегією суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Волковицька Н.О., Рогач Л.І., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.04.2009 р.

У зв'зку із відрядженням судді Рогач Л.І., у судовому засіданні 14.04.2009р. справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Волковицька Н.О., Гоголь Т.Г., утвореному розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 13.04.2009 р.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 14.04.2009 р.

Відводів складу колегії суддів не заявлено.

У жовтні 2008 р. ВАТ "Кіровоградське будівельно –монтажне управління № 5" (далі ВАТ "КБМУ № 5") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ДП "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд" (далі ДП "Дирекція") про зобов’язання відповідача виконати умови договору генерального підряду № 2/03 від 17.04.2003 р. в редакції від 07.04.2006 р.

Одночасно з позовною заявою ВАТ "КБМУ № 5" подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просило заборонити Головному управлінню Державного казначейства у Кіровоградській області здійснювати перерахування коштів з рахунку ДП "Дирекція", крім договору генерального підряду № 2/03 від 17.04.2003 р. в редакції від 07.04.2006 р.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2008 р. (суддя Шевчук О.Б.) вжито заходів до забезпечення позову, а саме: заборонено Головному управлінню Державного казначейства України у Кіровоградській області здійснювати перерахування коштів з рахунку ДП "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд", крім договору генерального підряду №2/03 від 17.04.2003 року в редакції від 07.04.2006 року, до розгляду спору по суті.

ДП "Дирекція" оскаржило вказану ухвалу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, який постановою від 16.12.2008 р. (судді: Дмитренко А.К., Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.) ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2008 р. скасував, у задоволені заяви про забезпечення позову відмовив.

Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду про задоволення позову.

ВАТ "КБМУ № 5" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р., а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2008 р. залишити без змін.

Скаржник зазначає, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач наголошував на те, що план фінансування будівництва за договором генерального підряду № 2/03 затверджено на початку 2008 р. Міністерством палива та енергетики, яким визначено розмір коштів, що необхідні в 2008 р. на будівництво та здійснено їх перерахування державному підприємству.

Таким чином, на думку скаржника, у випадку невжиття заходів забезпечення позову замовник буде мати можливість вчинити дії спрямовані на використання або перерахування коштів всупереч плану фінансування, тим самим порушуючи права позивача,відновлення яких буде неможливим внаслідок використання замовником виділених державних коштів.

Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ВАТ "КБМУ № 5" були заявлені позовні вимоги про зобов’язання ДП "Дирекція" виконати умови договору генерального підряду від 17.04.2003 р. № 2/03 в редакції від 07.04.2006 р.

Клопотання про забезпечення позову мотивоване тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову відповідач буде мати можливість вчинити дії, спрямовані на перерахування коштів іншій юридичній особі, всупереч плану фінансування і тим самим порушуючи права позивача, відновлення яких буде неможливим внаслідок використання державним підприємством "Дирекція" виділених коштів.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначив, що у заяві про забезпечення позову ВАТ "КБМУ № 5" не вказано чому та якій саме іншій юридичній особі можуть бути перераховані відповідачем кошти, цільове призначення яких фінансування у 2008 році будівництва підприємства та які саме права позивача будуть порушені, а господарським судом першої інстанції не враховано, що вжитий ним захід забезпечення позову не співвідноситься з позовними вимогами, оскільки заборона органу Державного казначейства України здійснювати видатки з рахунку підприємства - це по суті накладання арешту на грошові кошти, які є на ньому, але вимоги майнового характеру позивачем не заявлялися; подібний захід не спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в контексті тих вимог, які зазначені позивачем.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначав, що відповідно до пункту 12.1 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів Державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 р. № 89 (z0716-04) , органи Державного казначейства здійснюють розрахунково - касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, виключно відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.

Наявність у Головному управлінні Державного казначейства України у Кіровоградській області зазначених документів є перешкодою для перерахування коштів іншій юридичній особі, ніж визначена у відповідних кошторисах, планах асигнувань загального фонду державного бюджету, планах спеціального фонду державного бюджету або планах використання бюджетних коштів.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що задовольняючи заяву позивача, судом не було враховано, що відповідач є державним підприємством і фінансування підрядних робіт за договором генерального підряду від 17.04.2003 року № 2/03 в редакції від 07.04.2006 року, здійснюється ним за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до вимог статі 67 цього кодексу позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. № 9 (va009700-06) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвала господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2008 р. про вжиття заходів до забезпечення позову не містить обґрунтування в чому саме невжиття заходів до забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у цій справі, а тому висновок Дніпропетровського апеляційного господарського суду стосовно того, що суд не мав достатніх підстав для припущення, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, є правомірним.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає, що оскаржувана у справі постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнята у відповідності з нормами процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 66- 67, 106, пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 у справі № 9/260 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "КБМУ №5" –без задоволення.