Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Демидової А.М., Міщенка П.К.,

за участю представників: позивача – ОСОБА_5, дов. № 568 від 20.10.2008 року, ОСОБА_6, дов. № 568 від 20.10.2008 року, відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_7, дов. № 643 від 22.10.2008 року, представника відповідача Закрите акціонерне товариство "Медтехніка" ОСОБА_7, дов. № 644 від 22.10.2008 року, представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7, дов. № 645 від 22.10.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2008 року у справі № 2-274/08 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), Закритого акціонерного товариства "Медтехніка" (далі –відповідач 2), ОСОБА_3 (далі - відповідач 3), ОСОБА_4 (далі - відповідач 4), АКБ "Укрсоцбанк" в собі Полтавської філії (далі - відповідач 5) про відновлення порушеного права переважної купівлі акцій, визнання недійсними угод по відчуженню акцій товариства, сертифікатів акцій та рішення загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Медтехніка",

У липні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ЗАТ "Медтехніка", ОСОБА_3, ОСОБА_4, АКБ "Укрсоцбанк" в собі Полтавської філії про відновлення порушеного права переважної купівлі акцій, визнання недійсними угод по відчуженню акцій товариства, сертифікатів акцій та рішення загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Медтехніка".

У позовній заяві зазначив, що за період діяльності ЗАТ "Медтехніка" акціонер цього товариства ОСОБА_1 скуповував акції ЗАТ "Медтехніка" у інших акціонерів.

Проте, до укладення спірних договорів ці акції не пропонувались для придбання іншим акціонерам.

Вважає, що цими діями порушено його переважне право на придбання акцій і з цієї підстави просив визнати недійсними угоди з купівлі акцій ЗАТ "Медтехніка", укладені в 1991 –2003, 2006 роках ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з акціонерами ЗАТ "Медтехніка" в частині найменування покупця акцій, перевести права покупця акцій на позивача, визнати позивача покупцем акцій, визнати недійсними сертифікати акцій на ОСОБА_1 і ОСОБА_3, зобов’язати реєстратора перереєструвати права на акції на позивача, визнати недійсними рішення загальних зборів ЗАТ "Медтехніка" і наступні договори дарування акцій.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04.07.2008 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2008, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства "Медтехніка" ОСОБА_3, ОСОБА_4, АКБ "Укрсоцбанк" в собі Полтавської філії задоволені частково: визнано недійсними договори дарування акцій від 31.01.2003 року, від 25.11.2005 року та від 11.01.07 року, визнано недійсними сертифікати акцій, видані на ім'я відповідача 3 і відповідача 4, поновлено позивачу право переважної купівлі акцій ЗАТ "Медтехніка", визнано недійсними договори купівлі-продажу акцій (за переліком, що міститься у резолютивній частині рішення) в частині найменування покупців та переведено права і обов'язки покупців акцій за цими договорами на позивача. Крім того, рішенням місцевого суду зобов'язано незалежного реєстратора АКБ "Укрсоцбанк" провести перереєстрацію права власності на акції ЗАТ "Медтехніка" на позивача, зобов'язано позивача компенсувати відповідачу 1 і відповідачу 3 витрати, пов'язані з придбанням акцій ЗАТ "Медтехніка". У задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ЗАТ "Медтехніка" від 22.02.2006 р. відмовлено.

До Вищого господарського суду України звернувся ОСОБА_1 з касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2008 р., у якій, посилаючись на неправильне застосування судами матеріального і процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

На касаційну скаргу надійшов відзив від позивача, у якому він просить залишити судові рішення у справі без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є акціонером ЗАТ "Метдетхніка". Протягом 1999-2006 років ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які були акціонерами ЗАТ "Медтехніка", за договорами купівлі - продажу (перелік яких міститься у резолютивній частині судового рішення, всього 221 договір) було придбано акції ЗАТ "Медтехніка" у інших акціонерів ЗАТ "Медтехніка".

Крім того, протягом зазначеного періоду ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу, перелік яких зазначено у резолютивній частині рішення, всього 23 договори, придбав у ЗАТ "Медтехніка", викуплені ЗАТ "Медтехніка" акції власної емісії.

Згідно договору дарування від 31.01.2003 р. ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 19 679 акцій ЗАТ "Медтехніка".

За договором дарування від 25.1.2005 р. ОСОБА_3 подарувала 20 977 акцій ЗАТ "Медтехніка" ОСОБА_4

За договором дарування від 11.01.2007 р. ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 200 акцій ЗАТ "Медтехніка".

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання спірних договорів недійсними та переведення прав покупців акцій на позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що внаслідок укладення спірних договорів було порушено передбачене ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України та установчими документами ЗАТ "Медтехніка" переважне право позивача на придбання акцій ЗАТ "Медтехніка", про що позивач дізнався на загальних зборах акціонерів 22 лютого 2006 року.

Проте, такі висновки не ґрунтуються на повному і всебічному дослідженні судами обставин справи.

Відповідно до ст. 41 Конституції України власник суб'єкт права власності на акції має право ними розпоряджатися, тобто, може без обмежень їх продавати, обмінювати, дарувати, заставляти, заповідати тощо. При цьому, власник акцій вільний у виборі особи, з якою він має намір укласти договір купівлі-продажу, якщо це не порушує прав і свобод інших осіб.

Суди дійшли висновку про порушення переважного права позивача на придбання акцій ЗАТ "Медтехніка", не проаналізувавши зміст положень установчих документів ЗАТ "Медтехніка" і не з'ясувавши, чи передбачали положення статуту ЗАТ "Медтехніка" у редакціях, зареєстрованих Виконкомом Полтавської міської ради народних депутатів 30.12.1994 р., Виконкомом Полтавської міської ради 13.06.2000 р., 30.06.2004 р., та в редакції зі змінами, затвердженими загальними зборами акціонерів від 22 лютого 2006 р. і зареєстрованими 28.03.2006 р., обов'язок акціонера повідомити товариство та усіх інших акціонерів про намір продати належні йому акції товариства у випадку відчуження цих акцій акціонеру товариства, а не третій особі.

Крім того, посилаючись на відсутність доказів надсилання позивачу повідомлень про продаж акцій як на порушення його прав, суди не з'ясували, чи надано Положенню про порядок реалізації переважного права акціонера і товариства на купівлю акцій ЗАТ "Медтехніка", затвердженому правлінням ЗАТ "Медтехніка" 04.04.2005 року (протокол засідання № 2) зворотну силу і чи поширюється його дія на відносини купівлі-продажу акцій ЗАТ "Медтехніка" у 1999-2004 роках, а також, чи поширюється передбачений цим Положенням порядок повідомлення усіх акціонерів ЗАТ "Медтехніка" та саме товариство про намір продати акції на відносини продажу акцій ЗАТ "Медтехніка" його акціонеру (акціонерам) за домовленістю між сторонами.

Встановивши, що ОСОБА_1 є головою правління ЗАТ "Медтехніка", апеляційний господарський суд як на підставу недійсності договорів купівлі-продажу акцій ЗАТ "Медтехніка", укладених між ОСОБА_1 та ЗАТ "Медтехніка", посилався на порушення ч. 3 ст. 62 Цивільного кодексу України, згідно якої представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні іншої особи, представником якої він одночасно є.

При цьому апеляційний господарський суд, в порушення ст.ст. 38, 43, 65, 101 і 105 ГПК України, не перевірив доводи позивача про те, що спірні договори від імені ЗАТ "Медтехніка" підписав саме позивач, та не з’ясував, чи не є ОСОБА_2, який від імені ЗАТ "Медтехніка" підписав спірні договори купівлі-продажу акцій ЗАТ "Медтехніка" на користь ОСОБА_1, та позивач у справі однією і тією ж особою. Зазначене має суттєве значення для правильного визначення дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про вчинення спірних угод.

За таких умов суди дійшли передчасного і непереконливого висновку про те, що позивач дізнався про укладення спірних договорів купівлі-продажу акцій тільки 22 лютого 2006 року.

Крім того, у вирішенні питання про те, коли позивачу стало відомо про відчуження акцій ЗАТ "Медтехніка" іншими акціонерами на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суди не встановили посадового становища позивача, не перевірили доводи відповідача, що питання викупу акцій вирішувались на засіданнях правління, протоколи яких є у матеріалах справи, не дослідили, чи проводились загальні збори акціонерів ЗАТ "Медтехніка" протягом 1999-2005 років, чи був присутній на них позивач і у якій якості, чи міг він знати про придбання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 акцій ЗАТ "Медтехніка" у інших акціонерів.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не визначили, якими протиправними діями ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ЗАТ "Медтехніка" були порушені права позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що ні Цивільним кодексом України (435-15) , ні іншими законами України не передбачено визнання договору недійсним в частині найменування його сторони.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про визнання недійсними спірних договорів дарування акцій від 31.01.2003 року, від 25.11.2005 року та від 11.01.07 року, апеляційний господарський суд не вказав підстави застосування до цих договорів ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України та ст. 362 Цивільного кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, судами не встановлювались обставини, що дають підстави вважати вказані договори дарування удаваними і застосовувати до них норми, що регулюють відносини купівлі-продажу.

Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для юридично правильного вирішення спору, прийняті у справі судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду господарському суду слід врахувати викладене вище, більш ретельно перевірити доводи сторін, виконати вимоги постанови суду касаційної інстанції, встановити дійсні обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу задовольнити.

Скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2008 року і рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 4 липня 2007 р.

Справу передати до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд в іншому складі суду.