539/420/17 Про визнання рішень Головного управління Пенсійного фонду України невмотивованими та надання розпорядження про вчинення дій - 10.06.2019 Прийняття

16 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням залишених без розгляду позовних вимог ухвалою суду від 03 липня 2017 року в частині щодо визнання невмотивованим розпорядження ГУ ПФУ та зобов`язати його керівника направити списки осіб до Полтавського облвійськкомату із зазначенням прізвище ОСОБА_1 про витребування довідки про розмір грошового забезпечення із врахуванням зазначеної щомісячної премії, про направлення Полтавським облвійськкомату такої довідки до ГУ ПФУ із посиланням на таку щомісячну премію щодо проведення ГУ ПФУ перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням такої щомісячної премії із 01 січня 2016 року, щодо встановлення контролю за виконанням судового рішення в порядку частини першої статті 267 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України (2747-15) ) та допустити до негайного виконання постанову суду в частині, що стосується щомісячної премії в розмірі 450% посадового окладу із 01 січня 2016 року, просив суд:

- визнати невмотивованим рішення ПФУ від 02 лютого 2017 року за № 51/П-11;

- задовольнити скаргу ОСОБА_1 від 28 грудня 2016 року на розпорядження ГУ ПФУ від 01 грудня 2016 року № 42;

- визнати невмотивованим Розпорядження Полтавського облвійськкомату від 30 грудня 2016 року № 2751 та зобов`язати військового комісара Полтавського облвійськкомату направити до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1, зазначивши про щомісячну додаткову грошову винагороду із 01 січня 2014 року - у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення, встановлену Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 (z1194-10) (Наказ МО № 595), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (889-2010-п) (далі - постанова № 889) зі змінами згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889" (161-2013-п) (далі - постанова № 161), а також із 01 січня 2016 року - про щомісячну премію в розмірі 450 відсотків посадового окладу, встановлену Наказом Міністра оборони України від 27 січня 2016 року № 44 (далі - Наказ МО № 44), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) (із змінами) "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 1294), Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" (18-2016-п) (далі - постанова № 18) (із змінами);

- зобов`язати керівника ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ), виходячи із щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої Наказом Міноборони № 595, відповідно до постанови № 889 зі змінами згідно постанови № 161, в розмірі, збільшеному на 20 відсотків місячного грошового забезпечення із 22 квітня 2013 року, збільшеному на 40 відсотків місячного грошового забезпечення - із 01 вересня 2013 року, збільшеному на 60 відсотків місячного грошового забезпечення - із 01 січня 2014 року, а також - із щомісячної премії в розмірі, збільшеному на 450 відсотків посадового окладу - із 01 січня 2016 року, встановленої Наказом МО № 44, відповідно до постанови № 1294 (із змінами), постанови № 18 (із змінами), із врахуванням раніше виплачених сум пенсії;

- встановити контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Військового комісара Полтавського облвійськкомату - у строк десять днів, а начальника ГУ ПФУ - у строк один місяць, з моменту набрання постановою суду законної сили, надати звіт про виконання судового рішення;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він проходив військову службу в Збройних Силах України, у 2001 році був звільнений у запас за станом здоров`я із посади начальника медичної служби дивізії та від відповідачів по справі отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , обчисленої на рівні 80% грошового забезпечення посади військовослужбовця відповідної категорії, основний розмір якої складає 2207 грн 01 коп., що підтверджується довідкою ГУ ПФУ від 02 березня 2016 року.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2014 року у справі № 539/555/14-а Полтавський облвійськкомат було зобов`язано видати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1, обчисливши її з урахуванням додаткової грошової винагороди у розмірі 20% місячного грошового забезпечення з 22 квітня 2013 року та 40% місячного грошового забезпечення із 01 вересня 2013 року, встановленому наказом МО № 595, відповідно до постанови № 889 зі змінами згідно постанови № 161.

Позивач звертався до відповідачів із приводу направлення на адресу Пенсійного органу по місцю отримання ним пенсії, відповідною довідкою, відомостей про розміри грошового забезпечення військовослужбовця відповідно його категорії та військово-обліковій спеціальності (ВОС-200101) з урахуванням щомісячної грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, провести перерахунок, виплату та виплачувати йому пенсію в розмірі 80 відсотків фактичного грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди із 22 квітня 2013 року в розмірі 20% місячного грошового забезпечення, із 01 вересня 2013 року в розмірі 40 % місячного грошового забезпечення, із 01 січня 2014 року в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення, проте отримав відмову.

Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, а тому звернувся в суд за захистом порушеного права.

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області постановою від 04 липня 2017 року частково задовольнив позовні вимоги:

- визнав неправомірним рішення ПФУ від 02 лютого 2017 року за № 51/П-11;

- визнав неправомірним розпорядження ГУ ПФУ від 01 грудня 2016 року за № 42;

- зобов`язав ГУ ПФУ направити до Полтавського облвійськкомату списки осіб із зазначенням прізвища ОСОБА_1 із вимогою витребувати відповідну довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії для проведення перерахунку його пенсії, зазначивши із 01 січня 2014 року - про щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення, встановлену Наказом МО № 595, відповідно до постанови № 889 зі змінами згідно постанови № 161;

- визнав неправомірним розпорядження Полтавського облвійськкомату від 30 грудня 2016 року № 2751;

- зобов`язав Полтавський облвійськкомат направити до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1, зазначивши про щомісячну додаткову грошову винагороду із 01 січня 2014 року - у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення, встановлену Наказом МО № 595, відповідно до постанови № 889 зі змінами згідно постанови № 161;

- зобов`язав ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , виходячи із щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої Наказом МО № 595, відповідно до постанови № 889 із змінами згідно постанови № 161, в розмірі, збільшеному на 20 відсотків місячного грошового забезпечення - із 22 квітня 2013 року, збільшеному на 40 відсотків місячного грошового забезпечення - із 01 вересня 2013 року, збільшеному на 60 відсотків місячного грошового забезпечення - із 01 січня 2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовив.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заяви позивача фактично відповідачами не розглянуті по суті, у зв`язку з цим у суду відсутні правові підстави для зобов`язання їх вчиняти певні дії відповідно до заявлених позовних вимог. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині зобов`язання здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачу з відповідним збільшення, оскільки відмова у проведенні перерахунку пенсії позивачу є неправомірною, та такою, що порушує право позивача на отримання належного рівня його пенсійного забезпечення.

Додатковою постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року зобов`язано військового комісара Полтавського облвійськкомату у строк 10 днів, а начальника ГУ ПФУ у строк один місяць, з моменту набрання постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 липня 2017 року по справі №539/420/17 законної сили, надати звіт про виконання судового рішення.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2017 року скасував постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 липня 2017 року, ухвалив нову - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції керувався тим, що винагорода та премія в даному випадку не відносяться до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з розміру якого обчислюється пенсія, оскільки позивачу призначено пенсію 25 липня 2007 року, винагороду та премію, які позивач просить врахувати при перерахунку пенсії, на момент звільнення він не отримував, а тому єдиний соціальний внесок з вказаних видів грошового забезпечення ним не сплачувався.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв`язку з невиконанням постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року по справі № 539/4115/13-а, була прийнята постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.03.2014 року по справі № 539/555/14-а. Саме на підставі цих судових рішень Полтавським облвійськкоматом були видані довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 06 травня 2014 року № 8/1409/72005 (а.с. 75, 76). Однак, постановою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року по справі № 539/4115/13-а (К/800/66728/13) скасовано постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року по справі № 539/4115/13-а. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Також, постановою від 16 листопада 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд скасував додаткову постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року та відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ПФУ, ГУ ПФУ, Полтавського облвійськкомату про визнання рішень невмотивованими та надання розпоряджень про вчинення дій.

04 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та залишити в силі постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 липня 2017 року та додаткову постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області 26 вересня 2017 року, відповідно - в силі.

Касаційні скарги мотивовано, зокрема тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода є додатковим видом грошового забезпечення (підвищення) та підлягає обов`язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. При цьому, скаржник вказує на те, що Полтавський облвійськкомат фактично не заперечує цього.

Вищий адміністративний суд України ухвалами від 08 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами, відповідно та витребував матеріали справи першою ухвалою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким КАС України (2747-15) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції, відповідно, - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Суди встановили, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, в 2001 році був звільнений у запас за станом здоров`я із посади начальника медичної служби дивізії та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , обчисленої на рівні 80% грошового забезпечення посади військовослужбовця відповідної категорії.

Основний розмір отримуваної позивачем пенсії складає 2207 грн 01 коп., що підтверджується довідкою ГУ ПФУ від 02 березня 2016 року.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2014 року по справі № 539/555/14-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, Полтавський облвійськкомат зобов`язано видати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, обчисливши її з урахуванням додаткової грошової винагороди в розмірі 20% місячного грошового забезпечення з 22 квітня 2013 року та 40 % місячного грошового забезпечення із 01 вересня 2013 року, встановленому Наказом МО № 595, відповідно до постанови № 889 зі змінами згідно постанови № 161.

На виконання вищезазначеної постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2014 року Полтавським Облвійськкомату видана Довідка про розмір грошового забезпечення від 06 травня 2014 року.

Позивач звертався до відповідачів з приводу направлення на адресу Пенсійного органу по місцю отримання ним пенсії відповідної довідки, відомостей про розміри грошового забезпечення військовослужбовця відповідно до його категорії та військово-обліковій спеціальності (ВОС-200101) з урахуванням щомісячної грошової винагороди в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення, провести перерахунок, виплату та виплачувати йому пенсію в розмірі 80 відсотків фактичного грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди із 22 квітня 2013 року в розмірі 20% місячного грошового забезпечення, із 01 вересня 2013 року - в розмірі 40 % місячного грошового забезпечення, із 01 січня 2014 року - в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення, проте отримав відмову.

Окрім того, постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 липня 2016 року у справі № 539/1297/16-а, яка набрала законної сили:

- визнано протиправною бездіяльність Полтавського облвійськкомату з розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 квітня 2016 року про направлення на адресу ГУ ПФУ довідки про розміри фактичного грошового забезпечення військовослужбовців відповідно категорії ОСОБА_1 та військово-обліковій спеціальності;

- зобов`язано Полтавський облвійськкомат розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 квітня 2016 року про направлення на адресу ГУ ПФУ довідки про розміри фактичного грошового забезпечення військовослужбовців відповідно категорії ОСОБА_1 та військово-обліковій спеціальності;

- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ з розгляду заяви ОСОБА_1 від 23 квітня 2016 року про надання до Міністерства оборони України відомостей щодо ОСОБА_1 із вимогою витребувати відповідну довідку про розмір фактичного грошового забезпечення військовослужбовця відповідно ОСОБА_1 категорії з урахуванням щомісячної грошової винагороди та розміру пенсії, про здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії згідно Закону № 2262-ХІІ (2262-12) в розмірі 80 % фактичного грошового забезпечення військовослужбовців відповідної категорії за період з 01 листопада 2010 року, проведення індексації призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , починаючи з 01 червня 2008 року.

- зобов`язано ГУ ПФУ розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 квітня 2016 року про надання до Міністерства оборони України відомостей щодо ОСОБА_1 із вимогою витребувати відповідну довідку про розмір фактичного грошового забезпечення військовослужбовця відповідно ОСОБА_1 категорії з урахуванням щомісячної грошової винагороди та розміру пенсії, про здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії згідно Закону № 2262-ХІІ (2262-12) в розмірі 80 % фактичного грошового забезпечення військовослужбовців відповідної категорії за період з 01 листопада 2010 року, проведення індексації призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) , починаючи з 01 червня 2008 року.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року по справі № 539/4115/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) з урахуванням введення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до № 889 зі змінами згідно постанови № 161, Наказу МО № 595.

- зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії ОСОБА_1, обчисливши її з урахуванням додаткової грошової винагороди у розмірі 20% місячного грошового забезпечення з 22 квітня 2013 року та 40% місячного грошового забезпечення з 01 вересня 2013 року, встановленого Наказом МО № 595 відповідно до постанови № 889 зі змінами згідно постанови № 161. В решті позовних вимог відмовлено.

Вищевказану постанову Лубенського міськрайонного суду відповідач виконати не зміг, оскільки необхідна була довідка Полтавського облвійськкомату про розмір грошового забезпечення з включенням грошової винагороди для перерахунку пенсії.

На звернення позивача від 07 лютого 2014 року та наданням копії виконавчого листа та судових рішень у справі з цього приводу, відповідач листом від 08 лютого 2014 року відмовив у видачі вищевказаної довідки, що змусило ОСОБА_1 звернутись до суду з позовом.

Як зазначено вище, постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2014 року у справі № 539/555/14-а Полтавський облвійськкомат зобов`язано видати відповідну довідку.

Отже, у зв`язку з невиконанням постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року по справі № 539/4115/13-а, була прийнята постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 березня 2014 року по справі № 539/555/14-а.

Саме на підставі вищезазначених судових рішень Полтавським облвійськкоматом були видані довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 06 травня 2014 року № 8/1409/72005 (а.с. 75, 76).

Однак, постановою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року по справі № 539/4115/13-а (К/800/66728/13) скасовано постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року по справі № 539/4115/13-а. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що спірним у цій справі залишається перерахунок пенсії позивача із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою № 889.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що Верховним Судом вже вирішувались спори даної категорії, та, зокрема, у постанові від 30 травня 2019 року (справа № 753/18107/16-а) він зазначив про те, що щомісячна додаткова грошова виноградна, яка була запроваджено постановою № 889 має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, за умови якщо військовослужбовець отримував її під час проходження служби.

Разом цим, суди встановили, що ОСОБА_1 призначено пенсію 25 липня 2007 року, вказану винагороду він не отримував під час проходження служби, а тому єдиний соціальний внесок з вказаних видів грошового забезпечення ним не сплачувався.

Таким, чином щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 не може бути підставою для перерахунку пенсії позивачу.

З огляду на викладене, та те, що висновки суду, викладені в постанові від 13 березня 2014 року у справі № 539/555/14-а, не можуть братись до уваги через те, що зазначена постанова ухвалена на підставі невиконання постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року по справі № 539/4115/13-а, яка скасована постановою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року по справі № 539/4115/13-а (К/800/66728/13), колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Також колегія суддів зазначає, що оскільки суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог по суті спору, то скасовуючи додаткову постанову суду першої інстанції своєю постановою від 16 листопада 2017 року, апеляційний суд дійшов вірного висновку з огляду на те, що додаткова постанова ухвалювалась судом першої інстанції у зв`язку із тим, що судом першої інстанції при ухваленні постанови від 04 липня 2017 року по суті позову не було вирішено питання по одній з позовних вимог, а саме встановлення судового контролю. Тобто відпали підстави з яких ухвалювалась додаткова постанова.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваних рішень і погоджується з його висновками у справі про відмову у задоволенні позовних вимог та скасування додаткової постанови суду першої інстанції.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.