ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 р.
№ 4/254-35/572
( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs3211291) ) ( Додатково див. постанову Верховного суду України (rs13485889) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs3713776) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г.
Швеця В.О.
розглянувши касаційне подання
Заступника прокурора міста Києва
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2009 року
у справі
№ 4/254-35/572
господарського суду
м. Києва
за позовом
Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до
за участю третьої особи
Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив "Явір" Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про
звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників сторін від:
прокуратури: Івченко О.А. (ст. прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. № 194),
позивача: Гулько А.Б. (дов. від 28.10.09),
відповідача: Литвинов М.П. (директор),
третьої особи: не з"явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційного подання,
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив "Явір" про зобов’язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,26 га за адресою м. Київ, вул. Світлицького, 34-А та передати зазначену земельну ділянку позивачу; зобов’язання відповідача привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.09, ухваленим суддею Літвіновою М.Є., позовні вимоги задоволено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно займає та користується земельною ділянкою площею 0,26 га за адресою м. Київ, вул. Світлицького, 34-А у Подільському районі для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки. При цьому, суд керувався приписами статей 116, 123- 126 Земельного кодексу України, положеннями Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (1457-15) , також статті 16 Закону України "Про оренду землі".
Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Корсак В.А. –головуючого, Коршун Н.М., Авдеєва П.В., постановою від 20.05.09 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, в позові відмовив. постанова вмотивована відсутністю доказів самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.
Не погоджуючись з винесеною у справі постановою, заступник прокурора м. Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить її скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову. Касаційне подання вмотивоване доводами щодо порушення судом апеляційної інстанції статей 116, 123- 126, 212 Земельного кодексу України, статті 16 Закону України "Про оренду землі". Прокурор зауважив, що відсутність у відповідача документів, які підтверджують право користування спірною земельною ділянкою, визначених статтею 126 Земельного кодексу України свідчить про самовільне зайняття вказаної земельної ділянки та необхідність її звільнення відповідачем. У судовому засіданні Вищого господарського суду України прокурор змінила вимоги касаційного подання, просила постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.09 скасувати, а рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.09 залишити в силі.
Виший господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами приписів матеріального та процесуального законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Київської міської ради народних депутатів від 24.07.95 № 229 затверджено схему розміщення в м. Києві гаражів та відкритих автостоянок для транспортних засобів індивідуальних власників. Згідно розпорядження від 08.06.98 № 802 Шевченківська районна державна адміністрація м. Києва доручила ГБК "Мрія" вирішити питання благоустрою вул. Світлицького та влаштування вздовж неї ділянки тимчасового паркування автомобілів із зобов"язанням на розробку та погодження в установленому порядку проекту благоустрою вул. Світлицького з організацією тимчасового паркування автомобілів. Листом від 03-20/611 від 17.02.99 Київське міське управління земельних ресурсів повідомило, що за дорученням Київської міськдержадміністрації в управлінні земельних ресурсів розглянуто лист Шевченківської райдержадміністрації про надання автокооперативу "Мрія" дозволу на виконання проектних робіт по влаштуванню відкритої автостоянки на вул. Світлицького, 34-А у Шевченківському районі. КП "Київський інститут земельних відносин" було погоджено внесення змін до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки автокооперативу "Явір". Судом зазначено, що згідно листа Головного управління земельних ресурсів № 08-55/5166 від 21.02.07 земельна ділянка по вул. Світлицького, 34-А зареєстрована за автокооперативом "Явір". Встановлено, що відповідач неодноразово, листами № 15/09 від 15.09.03, № 118 від 24.10.07 звертався до Голови Київської міської ради з заявою про надання доручення відповідним службам оформити спірну земельну ділянку в довгострокову оренду, що використовується під гаражний автокооператив "Явір", що залишилося без правового реагування зі сторони міської ради. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем були виконані всі необхідні дії пов"язані з наданням спірної земельної ділянки автокооперативу "Явір" в довгострокове користування. Судом також встановлено, що на час розгляду даної справи в суді рішення Київською міською радою як розпорядником земель на території міста Києва про відмову у наданні спірної земельної ділянки відповідачу не приймалося. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки не підтверджується матеріалами справи, оскільки передбачені законом обставини, які б свідчили про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, відсутні. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками апеляційного суду та вважає, що відсутність в даному випадку ознак самовільного використання відповідачем спірної земельної ділянки є підставою для відмови в позові.
З огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційний суд виконав всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, тому підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду відсутні. Доводи касаційного подання, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються обставинами встановленими судом. Крім того, прокурор в касаційному поданні вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких суд дійшов висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2009 року у справі № 4/254-35/572 Господарського суду м. Києва –без змін.
Головуючий суддя
Судді
Т. Добролюбова
Т. Гоголь
В. Швець