Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Воліка І.М.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Луганської обласної громадської організації "Молодіжний фонд" на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2009 року у справі № 16/88пд Господарського суду Луганської області за позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, до Луганської обласної громадської організації "Молодіжний фонд", м. Луганськ, про спонукання до укладення договору,

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

У травні 2009 року позивач –Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Луганської обласної громадської організації "Молодіжний фонд" про спонукання до укладення договору.

Вказував, що 09.01.09 направив відповідачу лист № 15/42-7/1 та два примірники проекту договору № 884 від 19.11.08 на постачання теплової енергії з додатками №№ 1-4.

Посилаючись на ту обставину, що відповідачем не повернуто йому підписаний примірник договору чи протокол розбіжностей, як того вимагає ст. 181 ГК України, позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог № 15/42-7/1422 від 23.06.09, просив визнати договір № 884 від 19.11.08 на постачання теплової енергії укладеним в його редакції з моменту винесення рішення суду.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06 липня 2009 року (суддя Шеліхіна Р.М.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2009 року (колегія суддів у складі: Єжової С.С. –головуючого, Парамонової Т.Ф., Семендяєвої І.В.) позов задоволено частково.

Постановлено вважати договір № 884 на постачання теплової енергії укладеним між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" та Луганською обласною громадською організацією "Молодіжний фонд" в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення з дня набрання останнім законної сили.

Судові акти мотивовані посиланнями на приписи ст. 179 ГК України та ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", які встановлюють обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" та ст. 104 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти на направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) " рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з Статуту Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", останній створений відповідно до рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради народних депутатів № 31 від 24.01.96 з метою задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності у сферах, визначених цим Статутом, до яких віднесено, зокрема, надання комунальних послуг споживачам (централізованого постачання гарячої води, централізоване опалення).

09.01.09 позивач направив відповідачу лист № 15/42-7/1 та два примірники проекту договору № 884 від 19.11.08 на постачання теплової енергії з додатками №№ 1-4.

Статтею 181 ГК України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Судами встановлено, що відповідач відповіді на лист не надав та договір не підписав.

Відповідно до ст.ст. 1, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст. 24 Закону України "Про теплопостачання").

Водночас, ст. 187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивач, як постачальник теплової енергії, звертався до відповідача, як споживача теплової енергії, з пропозицією укласти договір на постачання теплової енергії, проте останній договір не підписав та не надіслав протокол розбіжностей, як того вимагає ст. 181 ГК України, дійшли обґрунтованих висновків про укладення між сторонами договору на постачання теплової енергії за рішенням суду, що відповідає викладеним вище нормам матеріального права.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що відповідач не був належним чином повідомлений судом апеляційної інстанції про час та місце проведення судового засідання, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманого 03.08.09 бухгалтером відповідача (а.с. 67).

Суд апеляційної інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Луганської обласної громадської організації "Молодіжний фонд" залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2009 року у справі № 16/88пд залишити без змін.