344/16711/13-а Про скасування оскаржуваного рішення управління Пенсійного фонду України в частині утримання надмірно виплаченої пенсії за відповідний період - 10.06.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення щодо утримання надміру виплачених сум пенсії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В., Костіва М.В., -

17 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення управління ПФУ від 27 вересня 2013 року № 1 щодо утримання надмірно сплаченої суми пенсії та визнати неправомірними дії останнього, пов`язані із прийняттям рішення щодо стягнення з пенсії позивача з 01 жовтня 2013 року в розмірі 20 відсотків пенсії щомісячно до повного погашення переплати (а.с.2-6).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення відповідача в частині утримання з ОСОБА_1 надмірно виплаченої пенсії за період з 27 листопада 2000 року по 29 вересня 2008 року, є протиправним, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з огляду на те, що у вказані періоди часу ОСОБА_1 не обіймав посад, яка дає право на одержання пенсії за віком, оскільки після виходу на пенсію за вислугою років не здійснював льотної діяльності, а з 2000 року взагалі був визнаний непридатним до льотної роботи пілотом.

Справа розглядалася судами різних інстанції неодноразово (а.с.107, 126-128, 161-163).

При новому розгляді Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області постановою від 06 квітня 2017 року частково задовольнив позовні вимоги: визнав протиправним та скасував рішення управління ПФУ від 27 вересня 2013 року № 1 в пенсійній справі № 147008 ОСОБА_1 в частині утримання надмірно виплаченої пенсії за період з 27 листопада 2000 року по 29 вересня 2008 року; у задоволенні решти позовних вимог - відмовив (а.с.242-244).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 27 листопада 2000 року ОСОБА_1 не міг працювати та фактично не працював на льотній роботі, яка б давала право на пільгову пенсію, тому рішення управління ПФУ від 27 вересня 2013 року № 1 в частині утримання надмірно виплаченої пенсії за період з 27 листопада 2000 року по 29 вересня 2008 року є протиправним та підлягає скасуванню. В той же час, позовні вимоги про скасування вищевказаного оскаржуваного рішення відповідача в частині утримання надмірно виплаченої пенсії за період по 26 листопада 2000 року не підлягають до задоволення у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи належних доказів протиправності даного рішення в цій частині.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції, ухвалив нову - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не повідомляв відповідача про свою трудову діяльність на посадах льотної служби цивільної авіації, що дають право на пенсію за вислугу років, тобто не виконав обов`язку, встановленого частиною першою статті 102 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ), тому позивач зобов`язаний повернути неправомірно отримані кошти на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду України.

18 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21червня 2017 року, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року - залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд першої інстанції правильно встановив неможливість стягнення сум з ОСОБА_1 через відсутність у останнього права займатись льотною діяльністю, а відтак позивач після виходу на пенсію, не перебував на посадах, які дають право на отримання пільгової пенсії.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким КАС України (2747-15) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що з 28 серпня 1993 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУта отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу.

У травні 2013 року управління ПФУ провело зустрічну перевірку, за результатами якої 27 вересня 2013 року прийняло рішення № 1 про стягнення з 01 жовтня 2013 року з пенсії ОСОБА_1 20 % щомісячно в рахунок погашення переплати в розмірі 127 216 грн 81 коп., що виникла за період з 28 серпня 1993 року по 29 вересня 2008 року.

Підставою прийняття такого рішення стали відомості про працевлаштування ОСОБА_1 на посадах, що дають право на отримання пенсії за вислугу років з 28 серпня 1993 року.

Як слідує з довідки юридичного управління Державної авіаційної служби України від 23 лютого 2017 року №6.1/17-51-17 (а.с. 202-203) ОСОБА_1 відповідно до штатного розпису працював на посадах:

- з 28 серпня 1993 по 31 березня 1994 роки. - провідний регіональний пілот-інспектор відділу регіональних інспекцій Головної інспекції по безпеці польотів України Державного департаменту авіаційного транспорту;

- з 01 серпня 1995 року по 31 липня 1998 року - провідний регіональний пілот-інспектор відділу регіональних інспекцій Головної інспекції з безпеки польотів Державного департаменту авіаційного транспорту України;

- з 01 серпня 1998 року по 02 червня 2000 року - провідний регіональний пілот-інспектор відділу регіональної інспекції державної авіаційної адміністрації України;

- з 06 червня 2000 року по 31 грудня 2004 року - провідний регіональний пілот-інспектор регіональних інспекцій Головної інспекції з безпеки польотів Державного департаменту авіаційного транспорту;

- з 04 січня 2005 року по 11 квітня 2005 року - головний регіональний інспектор-пілот регіональних інспекторів Головної інспекції з безпеки польотів Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації;

- з 11 квітня 2005 року по 25 травня 2005 року - головний регіональний інспектор-пілот відділу інспектування льотної діяльності експлуатанта управління інспектування безпеки польотів;

- з 25 травня 2005 року по 30 червня 2006 року - головний регіональний інспектор-пілот з безпеки відділу регіональних інспекторів департаменту інспектування безпеки польотів;

- з 30 червня 2006 року по 31 грудня 2006 року - провідний спеціаліст-інспектор з розслідування авіаційних подій відділу розслідування авіаційних подій департаменту незалежного розслідування авіаційних подій;

- з 02 січня 2007 року по 29 вересня 2008 року - старший інспектор відділу інспекції центральних районів управління експлуатаційної інспекції.

Згідно із довідкою від 19 грудня 2014 року № 6361/06 відповідно до своїх функціональних обов`язків ОСОБА_1 на зазначених посадах у період з 01 серпня 1995 року по 29 вересня 2008 року льотною діяльністю не займався та польоти у складі екіпажу повітряного судна не виконував, а здійснював інспектування об`єктів і суб`єктів авіаційної діяльності (повітряних суден, їх компонентів та обладнання, іншої авіаційної техніки та ін.) та контроль за виконанням ними авіаційних правил України, як фахівець з авіаційної нагляду (а.с. 101-102).

Аналогічного змісту інформацію надано Державною авіаційною службою на повторний запит суду. Зокрема, зі змісту Довідки юридичного управління Державної авіаційної служби України від 23 лютого 2017 року №6.1/17-51-17 (а.с. 202-203) випливає, що відповідно до функціональних обов`язків ОСОБА_1 на вищезазначених посадах у період з 01 серпня 1995 року по 29 вересня 2008 року льотною діяльністю не займався та польоти у складі екіпажу повітряного судна не виконував. Він, як фахівець з авіаційного нагляду, здійснював інспектування об`єктів і суб`єктів авіаційної діяльності (повітряних суден, їх компонентів та обладнання, іншої авіаційної техніки та ін.) та контроль за виконанням ними авіаційних правил України, як фахівець з авіаційної нагляду

Крім того, суди встановили, що 27 листопада 2000 року ОСОБА_1 проходив медичну сертифікацію в Центральній лікарсько-льотній сертифікаційній комісії в Державному авіаційному медичному центрі цивільної авіації України.

Відповідно до довідки Державної авіаційної служби України від 03 жовтня 2013 року ОСОБА_1 з 27 листопада 2000 року було визнано непридатним до льотної роботи та відсторонено з льотної роботи (а.с. 12).

Повторну льотну експертну комісію ОСОБА_1 не проходив (а.с. 12, 202-203).

Також медичне свідоцтво ОСОБА_1 не було видано, про що свідчить довідка № 1365/1 (а.с. 13, 202-203).

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом № 1788-XII (1788-12) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ).

Пунктом "а" частини 1 статті 53 Закону № 1788-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) визначались умови, за яких окремі категорії працівників авіації і льотно-випробного складу мали право на пенсію за вислугу років, це зокрема, працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків.

Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, наведений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" (418-92-п) (далі - Перелік № 418).

Частиною першою статті 7 Закону № 1788-ХІІ визначені умови за яких особа має право на призначення пенсії, зокрема, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

При цьому, відповідно до статті 102 Закону № 1788-ХІІ пенсіонери зобов`язані повідомляти органу соціального забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

Водночас, відповідно до частини першої статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов: зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Разом з цим, відповідно пункту 3 Переліку № 418 "до командно-льотного складу віднесені наступні посади: керівники (їх заступники), інспектори й інші спеціалісти з льотної служби (льотної роботи), міністерств, відомств, управлінь, об`єднань, підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, які мають діюче льотне свідоцтво і беруть участь в польотах у складі екіпажу повітряного судна або іншого літального апарата.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що необхідною умовою для призначення пенсії за вислугу років працівникам командно-льотного складу, є, окрім констатації факту перебування на вказаних посадах, також й наявність діючого льотного свідоцтва та факту безпосередньої участі у польотах.

Таким чином, на думку колегії суддів, перебування позивача у період з 01 серпня 1995 року по 29 вересня 2008 року на посадах: головний регіональний інспектор-пілот з безпеки відділу регіональних інспекторів департаменту інспектування безпеки польотів; провідний спеціаліст-інспектор з розслідування авіаційних подій відділу розслідування авіаційних подій департаменту незалежного розслідування авіаційних подій; старший інспектор відділу інспекції центральних районів управління експлуатаційної інспекції, не здійснюючи льотну діяльність та польоти у складі екіпажу повітряного судна, виключає можливість констатації факту того, що перебування на вказаних посадах дає право на пенсію за вислугу років.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в результаті виявленого працевлаштування на посади, що дають право на отримання пенсії за вислугою років, утворилася переплата пенсії.

Разом з цим, такий висновок, на думку колегії суддів, не ґрунтується на правильному застосуванні норми матеріального права з наведених вище мотивів, тому його рішення підлягає скасуванню.

Водночас, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, невірно визначився із періодом, який підлягає задоволенню, тому його постанова підлягає зміні шляхом визнання протиправним та скасування рішення управління ПФУ від 27 вересня 2013 року № 1 в частині утримання надмірно виплаченої пенсії за період з 01 серпня 1995 року по 29 вересня 2008 року.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

У зв`язку із цим, на думку колегії суддів, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - зміні в частині періоду за який підлягає задоволенню позов.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року скасувати.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року змінити, вказавши в її мотивувальній частині про те, що рішення управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області від 27 вересня 2013 року № 1 підлягає скасуванню з 01 серпня 1995 року замість 27 листопада 2000 року, а також, виклавши пункт 2 її резолютивної частини таким чином:

" 2. Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області від 27 вересня 2013 року № 1 в частині утримання надмірно виплаченої пенсії за період з 01 серпня 1995 року по 29 вересня 2008 року".