Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

представники сторін в судове засідання не з'явилися

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2007 року порушено провадження у справі № Б26/335-07 про банкрутство фермерського господарства "Джерело" (далі –Боржник, Господарство) за заявою Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції (далі –Кредитор, Інспекція) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2007 року Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Талана Р.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008 року затверджений ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ухвалено ліквідувати юридичну особу –Господарство, а провадження у справі припинено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2009 року (суддя –Н.М. Камша) Господарству було відмовлено у перегляді за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2007 року та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008 року, які були залишені без змін.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, фермерське господарство "Джерело" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2009 року, прийняти ухвалу про скасування постанови господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2007 року та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008року, а також відновити повноваження арбітражного керуючого у справі та призначити справу до розгляду у загальному порядку тощо.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року (головуючий суддя –О.М. Виноградник, судді: О.В. Джихур, О.М. Лисенко) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2009 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, фермерське господарство "Джерело" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненнями до неї, в яких просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2009 року та прийняти постанову про скасування постанови господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2007 року та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008 року, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції для відновлення повноважень арбітражного керуючого по справі та призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 190, 257, 264 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли відмові заявникові.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що провадження у справі про банкрутство господарства здійснювалось в порядку ст. 52 Закону про банкрутство. Також судами встановлено, що у якості нововиявленої обставини Боржник зазначив про виявлення ним майна, яке він вважав втраченим.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 52 вказаного закону виявлення майна у відсутнього боржника, визнаного судом банкрутом в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, впливає на подальший хід вже відкритої після прийняття постанови про визнання банкрутом ліквідаційної процедури .

Враховуючи викладене, норми ст. 112 ГПК України та ст. 52 Закону про банкрутство, обставина щодо виявлення майна у відсутнього боржника не має істотного значення для прийняття, та відповідно, перегляду за нововиявленими обставинами постанови про визнання банкрутом, що прийнята в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що визначені Господарством обставини щодо наявності у нього майна, про яке під час розгляду справи про банкрутство Боржника, як стверджує останній, не знав, і не міг знати, саме для перегляду за нововиявленими обставинами постанови про визнання Господарства банкрутом, яка прийнята в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, не можуть вважатися нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України, а відповідно, не можуть бути підставою для перегляду цієї постанови за нововиявленими обставинами.

Щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів зазначає про таке.

Як вже вказано вище, обставина щодо виявленого майна, яке Боржник вважав втраченим, має значення для ліквідаційної процедури та її наслідків, у тому числі стосовно прийняття та суті ухвали, якою затверджується звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Однак, визначені Боржником обставини щодо отримання інформації про наявність у третьої особи майна, яке вважалося втраченим, не можуть вважатись нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України і стосовно визначеної ухвали про припинення провадження у справі

Так, однією із умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є те, що такі обставини не могли бути заявникові. Визначене Боржником майно, за його твердженням є його майном, що було передане третім особам на відповідальне зберігання, тобто право власності Господарства на це майно ним не втрачалось, Боржник знав, як про існування майна взагалі, так і про таке право власності, а правовий статус цього майна відносно Господарства не змінювався. Втрата можливості на фізичне утримання цього майна не змінює правовий статус цього майна відносно Боржника та не є тим самим, що і втрата права власності на таке майно. Невиконання ж Боржником у свій час (до порушення справи про банкрутство або під час здійснення такого провадження) дій щодо витребування цього майна у третіх осіб або пред'явлення вимог щодо стягнення з третіх осіб вартості цього майна у зв'язку з його втратою за угодою про зберігання, як це передбачено нормами Цивільного кодексу України (435-15) , не впливає на обставини щодо права власності Боржника на відповідне майно, та не може вважатися тією обставиною, що не могла бути відома заявникові (Боржнику), а відповідно і нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України.

У зв'язку із викладеним, суд касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення заяви Боржника про перегляд за нововиявленими обставинами постанови про визнання банкрутом та ухвали про припинення провадження у справі, що прийняті судом першої інстанції, обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та нормам законодавства.

За таких обставин доводи касаційної скарги фермерського господарства "Джерело" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу Боржника на те, що обставини щодо фактичного виявлення майна, яке Господарство вважало втраченим, які покладені в основу заяви про перегляд вказаних судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути використані, а відповідні докази оцінені господарським судом під час касаційного оскарження визначених судових актів, якщо господарство звернеться із такою скаргою

З урахуванням викладеного та керуючись нормами, ст.ст. 1, 41, 50, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111, 11113, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу фермерського господарства "Джерело" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2009 р. у справі № Б26/335-07 залишити без змін.