9901/771/18 Про визнання протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо не встановлення та персоніфікації загального результату іспиту - суми балів, отриманих суддею районного суду міста, зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановити та персоніфікувати загальний результат іспиту - суму балів, отриманих зазначеним суддею - 06.06.2019 Прийняття

1) визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо не встановлення та персоніфікації загального результату іспиту - суми балів, отриманих суддею Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1, як учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання, та не оприлюднення загального результату іспиту - суми балів на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше наступного робочого дня після їх встановлення відповідно до п.п. 18, 19, 20 Розділу V Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13.02.2018 № 20/зп-18);

2) зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України встановити та персоніфікувати загальний результат іспиту - суму балів, отриманих суддею Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1, як учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання та оприлюднити загальний результат іспиту - суму балів на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше наступного робочого дня після їх встановлення, відповідно до п.п. 18, 19, 20 Розділу V Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13.02.2018 № 20/зп-18);

3) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 № 1277/ко-18;

4) зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України після встановлення результату етапу кваліфікаційного оцінювання "Складення іспиту" ухвалити рішення щодо допуску судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди".

5) стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на її користь судові витрати.

2. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2018 відкрито провадження у справі. У справі призначались судові засідання на 04.10.2018, 01.11.2018, 20.12.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 11.04.2019, 06.06.2019. Позивачка в судові засідання жодного разу не з`явилась, подавала клопотання про відкладення розгляду справи. У заяві від 03.06.2019 позивачка висловила прохання про розгляд справи у її відсутності.

3. 03.10.2018 від відповідача надійшов відзив на позов.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Указом Президента України від 05.05.1999 № 474/99 (474/99) ОСОБА_1 призначено на посаду судді Московського районного суду м. Харкова строком на п`ять років. Постановою Верховної Ради України від 17.04.2004 № 1813-ІV її призначено на посаду судді безстроково.

5. Рішенням від 01.02.2018 №8/зп-18 ВККС України відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) (далі - Закон №1402-VIII (1402-19) ), призначила кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Серед них - суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

6. У тому ж рішенні Комісія визначила, зокрема, таку черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перша стадія - складення іспиту; друга стадія - дослідження досьє та проведення співбесіди.

7. У рішенні від 02.03.2018 №33/зп-18 Комісія встановила, що мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання. Також у цьому рішенні Комісія визначила графік проведення іспиту, призначеного Рішенням від 01.02.2018 №8/зп-18 ВККС України, а саме на 28.03.2018 для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація). До цього графіку суддів, стосовно яких призначено іспит на 28.03.2018 включено ОСОБА_1

8. Рішенням від 17.05.2018 № 107/зп-18 Комісія затвердила кодовані результати складеного суддями 28.03.2018 анонімного письмового тестування та практичного завдання. Також затвердила та оприлюднила на офіційному веб-сайті Комісії декодовані результати.

9. Зокрема, згідно з витягами з додатків 1, 2, 3 до рішення від 17.05.2018 № 107/зп-18, суддя ОСОБА_1 за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 81 бал, за виконання практичного завдання - 45,5 балів.

10. За наслідками визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за підсумками іспиту суддів місцевих та апеляційних судів та вирішення питання щодо допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди" ВККС прийняла рішення від 20.07.2018 №1277/ко-18, яким:

- визнано суддю Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 такою, що не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 02.03.2018 №33/зп-18;

- відмовлено судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє і проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01.02.2018 №8/зп-18;

- визнано суддю Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді та рекомендовано внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді.

11. В оскаржуваному Рішенні від 20.07.2018 №1277/ко-18 Комісія зазначила, що відповідно до вимог підпунктів 5.1.1.1 та 5.1.1.2 пункту 5 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення максимально можливий бал за показником рівня знань у сфері права становить 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів. Водночас, суддя ОСОБА_1 за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 81 бал, за виконання практичного завдання - 45,5 балів.

12. Посилаючись у Рішенні від 20.07.2018 №1277/ко-18 на пункт 9 розділу V "Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді" Положення та на рішення від 02.03.2018 №33/зп-18 (в частині визначення мінімально допустимих балів), Комісія констатувала, що оскільки за результатами виконання практичного завдання суддя ОСОБА_1 отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, вона вважається такою, що не склала іспиту, тому не може бути допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє і проведення співбесіди".

13. З наведених мотивів Комісія дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв`язку з чим є підстави для того, щоб рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про її звільнення із займаної посади, у зв`язку з чим рекомендувати ВРП розглянути питання про її звільнення з посади.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.03.2018 в рамках проходження суддями кваліфікаційного оцінювання склала анонімне письмове тестування та практичне завдання.

15. Складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання є не самостійними етапами кваліфікаційного оцінювання, а складовими етапу "Іспит". Враховуючи, що рішення про допуск судді до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання приймається за результатами проходження цим суддею саме етапу "Іспит", позивач вважає, що оцінка результатів за підсумками "Іспиту" має визначатися виходячи із загальної суми балів, які набрав суддя за виконання анонімного письмового тестування та практичного завдання. Відповідно до п. 18 розділу V Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання загальним результатом складення іспиту є сума балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного та виконання практичного завдання.

16. Вважає, що набрання нею в загальному за іспит 126,5 балів (письмове анонімне тестування - 81 бал, практичне завдання - 45,5 балів) не позбавляє її права на участь у наступному етапі оцінювання на відповідність займаній посаді - "Дослідження досьє та проведення співбесіди", оскільки п. 8 Глави 6 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03.11.2016 №143/зп-16 (у редакції рішення ВККС від 13.02.2018 №20/зп-18) передбачає, що суддя, який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімального допустимого бала, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого балу іспиту.

17. У Положенні йдеться саме про допустимий бал іспиту, який складається із суми балів за анонімне та практичне завдання, а не окремо за кожне завдання. Мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді 50 % від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. Таким чином, на думку позивача, мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді в межах цього іспиту становить 105 балів (90 балів+120 балів/50). Оскільки, мінімально допустимий бал сумарно за анонімне та практичне завдання іспиту становить 126,5 балів (81+45,5), то набрання 126,5 балів є більше мінімального допустимого бала, що дає підстави допуску позивача до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

18. При цьому, ні Законом, ні Положенням не передбачено повноважень Комісії приймати рішення про рекомендацію ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді. Відповідно до п. 37 Положення рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є лише підставою для внесення подання до ВРП з рекомендацією про звільнення судді з посади, а отже, не може замінювати собою вказане подання.

19. Оскаржуване рішення є невмотивованим, оскільки в ньому вказані загальна кількість балів позивача без зазначення загального результату складення іспиту, відсутні мотиви для прийняття рішення щодо кожного з вказаних критеріїв, не вказано за якими саме критерієм (компетентності, професійної етики, доброчесності) суддя не відповідає займаній посаді. Рішення Комісії від 02.03.2018 не було оприлюднено на офіційному веб-сайті Комісії.

20. Крім того, позивач звертав увагу, що Комісія не взяла до уваги, що європейські стандарти не передбачають звільнення судді з посади лише за наслідками кваліфікаційного оцінювання.

21. Факт заподіяння моральної шкоди обґрунтовувала тим, що внаслідок прийняття оскаржуваного Рішення їй було завдано моральної шкоди, оскільки зазначені події обурили та спричинили фізичні та душевні страждання такої глибини, що назавжди погіршили емоційні, моральні здібності, погіршили та позбавили можливості реалізувати свої звички і бажання. Зазначене рішення стало відомо широкому колу осіб, що негативно вплинуло на репутацію позивача в очах колег, учасників судових процесів, суспільства загалом.

22. Відповідач проти позову заперечував. Свою позицію відповідач обґрунтовував тим, що особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді визначені розділом V Положення "Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді", пунктом 9 якого встановлено, що мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

23. Пояснював, що бали за складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання для визначення результатів іспиту не сумуються. Оскільки є самостійними складовими частинами етапу "Іспит" за умови набрання не менше як 50 відсотків від максимально можливого бала за кожен під етап окремо, а не в цілому.

24. З посиланням на пункт 9 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" та пункт 10 розділу V "Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді" Положення відповідач зазначив, що оскільки суддя ОСОБА_1 за результатами виконання практичного завдання отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання цього завдання, вона не склала іспиту, відповідно не може бути допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди". У зв`язку з цим Комісія прийняла оскаржуване Рішення, яким визнала суддю ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді.

25. Оскаржуване рішення мотивовано наявністю фактичних обставин (участь позивача у процедурі кваліфікаційного оцінювання та складення анонімного письмового тестування, виконання практичного завдання), результат яких породжує фактичні та юридичні підстави для прийняття такого рішення. Мотивом прийняття оскаржуваного рішення є не складення позивачем іспиту у зв`язку з отриманням нею за виконання практичного завдання бала, який не є меншим за 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, що породжує такі юридичні наслідки, як визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді.

26. Доводи позивача про те, що оскаржуваним рішення Комісія намагається звільнити суддю з посади є безпідставним, оскільки цим рішенням не вирішується питання про звільнення з посади судді, а проведення процедури кваліфоцінювання безпосередньо передбачено Перехідними положеннями Конституції України (254к/96-ВР) .

IV. ВИСНОВКИ СУДУ

27. Оцінивши обставини справи, підтверджені доказами, наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Суд дійшов наступних висновків.

28. Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) , має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

29. Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII (1402-19) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) , оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

30. Відповідно до частини 1 статті 83 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

За частиною 1 цієї статті критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 83 Закону №1402-VIII підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

Згідно з частиною 5 статті 83 Закону №1402-VIII Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

31. Відповідно до частини 1 статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Згідно з частиною 2 статті 85 Закону №1402-VIII іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

32. Відповідно до частини 1 статті 88 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частиною 2 статті 88 Закону №1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Відповідно до частини 3 статті 88 Закону №1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія

33. На виконання положень частини 5 статті 83 Закону №1402-VIII Комісія рішенням від 03.11.2016 №143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

34. Відповідно до пунктів 4-6 розділу І "Загальні положення" Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

35. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.

36. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

37. У преамбулі Порядку (затвердженого рішенням ВККС від 04.11.2016 №144/зп-16) зазначено, що він визначає порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі (у Порядку) - Закон).

38. Згідно з пунктами 1, 2 цього Порядку іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді (далі - учасник іспиту).

39. Іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання.

40. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

41. Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня (підпункти 1.1. - 1.4.).

42. За змістом пунктів 2 і 3 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення показники "рівень знань у сфері права" та "рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні" оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

43. Відповідно до пунктів 1-4 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

44. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності

45. Усі статистичні дані є допоміжними показниками у процесі кваліфікаційного оцінювання та мають бути досліджені у сукупності з якісними показниками.

46. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.

47. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) - 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права - 90 балів (підпункт 5.1.1.1.); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів (підпункт 5.1.1.2.); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді - 80 балів (підпункт 5.1.1.3.); діяльність щодо підвищення фахового рівня - 10 балів (підпункт 5.1.1.4.); особиста компетентність - 100 балів (підпункт 5.1.2.); соціальна компетентність - 100 балів (підпункт 5.1.3.).

48. Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні.

49. Згідно з підпунктами 6.2.1-6.2.3 підпункту 6.2 пункту 6 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування; виконання практичного завдання; іспиту.

50. Відповідно до підпунктів 6.3., 6.4. пункту 6 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів. Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту.

Мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

51. Відповідно до пункту 18 розділу V "Опрацювання матеріалів складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання" Порядку загальним результатом складення іспиту є сума балів, отримана учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

52. Згідно з пунктами 7-9 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами складення анонімного письмового тестування набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до виконання практичного завдання, припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

53. Суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту.

54. Суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами етапу "Іспит" набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу "Дослідження досьє та співбесіда", припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення іспит проводиться з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

55. Іспит складається з двох стадій: 1) складення анонімного письмового тестування; 2) виконання практичного завдання.

56. Рішення про черговість стадій проведення іспиту ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першою стадією іспиту є складення анонімного письмового тестування. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості стадій складення іспиту порядок допуску до наступної стадії та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.

57. Для цілей проведення іспиту Комісія на підставі відповідних рішень: 1) визначає мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання; 2) затверджує деперсоніфіковані (кодовані) та персоніфіковані (декодовані) результати анонімного письмового тестування та практичного завдання; 3) визначає мінімально допустимий бал іспиту та затверджує його результати.

58. Згідно з підпунктами 33.1.1. та 33.2.2. пункту 33 розділу ІІІ "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення у разі не допуску судді (кандидата на посаду судді) до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання за результатами попереднього етапу Комісія може ухвалити рішення про: не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (у випадку проведення кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді); невідповідність судді займаній посаді (у разі проведення кваліфікаційного оцінювання з метою оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) ).

59. Відповідно до пункту 1 розділу V "Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді" Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

60. Згідно з пунктом 9 розділу V "Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді" Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді ? 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

61. Згідно з пунктом 10 розділу V "Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді" Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді (підпункти 10.1. та 10.2.).

62. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване Рішення №1277/ко-18 від 20.07.2018 Комісія прийняла у зв`язку з тим, що суддя ОСОБА_1 за результатами виконання 28.03.2018 практичного завдання отримала 45,5 балів, що є менше 50 відсотків від максимального бала, який можна отримати на цій стадії (120 балів).

63. ОСОБА_1 не заперечує, що кількість балів, які вона отримала за виконання практичного завдання на цій стадії іспиту, є меншою за половину від максимально можливого бала за це завдання (120 / 2 = 60). Утім, з посиланням на пункт 8 глави 6 розділу ІІ Положення, вважає, що ця обставина усе ж дозволяє допустити її до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання. За виконання тестових завдань вона отримала 81 бал (з максимально можливих 90), і якщо додати її бали, отримані за результатами анонімного письмового тестування і за виконання практичного завдання (81+45,5), то отримана сума балів (126,5) становить більше 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах іспиту (як одного із етапів кваліфікаційного оцінювання), який, з огляду на максимально можливі бали за анонімне письмове тестування (90) і за виконання практичного завдання (120), становить 105 балів.

64. Однак, колегія суддів звертає увагу, що підхід ВККС України до визначення мінімально допустимого бала в межах іспиту, як і визначення результатів кваліфікаційного оцінювання, відрізняється від того, як його розуміє позивач.

65. Встановивши мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема, апеляційних судів, в кількості, яка становитиме 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах такого іспиту (що відповідає вимогам пункту 9 розділу V Положення), Комісія своїм рішенням від 02.03.2018 деталізувала (конкретизувала), яким чином цей мінімально допустимий бал іспиту повинен розраховуватися (визначатися). Зокрема, суддя вважатиметься таким, що набрав мінімально допустимий бал іспиту, якщо він набрав половину або більше половини від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування та половину або більше половини від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

66. З урахуванням визначених у підпунктах 5.1.1.1. та 5.1.1.2 підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), максимально можливий бал за показником рівня знань у сфері права становить 90 балів, за показником рівня практичних знань та умінь у правозастосування - 120 балів.

67. У випадку з позивачем, сума балів, яку він набрав за виконання практичного завдання (45,5) становить менше 50 відсотків від максимально можливого бала на цій стадії іспиту, у зв`язку з чим Комісія дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 на етапі іспиту не підтвердила своєї професійної компетентності.

68. Суд погоджується з таким висновком і підходом Комісії з огляду на таке.

69. Закон №1402-VIII (1402-19) визначив, що кваліфікаційне оцінювання включає два етапи: складення іспиту і дослідження досьє та проведення співбесіди (стаття 85). Поряд з тим, у Законі №1402-VIII (1402-19) встановлено критерії цього кваліфікаційного оцінювання: компетентність, професійна етика та доброчесність (частина друга статті 83).

70. Щодо першого критерію, то він включає: професійну компетентність, особисту компетентність та соціальну компетентність.

71. Показники відповідності судді кожному із зазначених критеріїв кваліфікаційного оцінювання, а також засоби їх встановлення визначено у главі 2 розділу ІІ Положення.

72. За змістом положень пунктів 1, 2 і 3 цієї глави професійна компетентність встановлюється за чотирма показниками (рівень знань у сфері права, рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, ефективність здійснення правосуддя, діяльність щодо підвищення фахового рівня), з яких лише перші два встановлюються під час іспиту за результатами анонімного письмово тестування та виконання практичного завдання відповідно. Інші показники, як висновується зі змісту пунктів 4-7 глави 2 розділу ІІ Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.

73. За змістом частини 2 статті 85 Закону №1402-VIII іспит як основний засіб встановлення відповідності судді критерію професійної компетентності, є першим етапом кваліфікаційного оцінювання, зокрема, на предмет відповідності судді займаній посаді, і від результату його складення залежить те, чи буде суддя допущений до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання (під час якого оцінюватимуться решта показників відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання), відтак чи підтвердить відповідність займаній посаді за результатами кваліфікаційного оцінювання в цілому.

74. Рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні є самостійними (самодостатніми) показниками визначення рівня професійної компетентності судді, кожен з яких, відповідно до пунктів 2, 3 глави 2 розділу ІІ Положення, має на меті проявити і оцінити різні аспекти професійної підготовки і кваліфікації судді (які хоч і взаємопов`язані між собою з огляду сферу професійної діяльності, втім відмінні одне від одного за своєю суттю).

75. Зокрема, друга стадія іспиту має на меті проявити аналітичні вміння судді, його здатність до оцінки та аналізу обставин правової ситуації, вміння виокремити істотні для певної ситуації факти, вміння висловити свої мотиви (міркування) і судження, застосовувати норми права і робити відповідні висновки, вичерпно обґрунтовувати свою позицію, а також грамотно викладати текст процесуального документа з урахуванням вимог закону.

76. Іншими словами, якщо складення анонімного письмового тестування дозволить оцінити теоретичні знання судді, те, наскільки він володіє нормами матеріального і процесуального права та обізнаний з правозастосовною практикою, то виконання практичного завдання дасть змогу зрозуміти і оцінити вміння судді застосовувати свої знання.

77. Оцінюючи рівень знань у сфері права (за показниками, визначеними у пункті 2 глави 2 розділу ІІ) шляхом письмового тестування, однак, не вдасться з`ясувати рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, й незважаючи на те, що вказаний критерій професійної компетентності (рівень знань у сфері права) теж має істотне значення, усе ж він не може замінити чи частково збалансувати загальний результат іспиту (шляхом додавання балів). Позаяк йдеться про оцінювання відповідності судді займаній посаді, то така особа повинна підтвердити свою відповідність за усіма критеріями та відповідними їм показниками у тій послідовності, яку встановила Комісія.

78. За змістом пунктів 6.3, 6.4 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту, який, своєю чергою, визначається за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмово тестування і виконання практичного завдання.

79. Беручи до уваги положення пункту 14 розділу ІІІ Положення у поєднанні з підпунктами 6.2.1-6.2.3 підпункту 6.2 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення, Комісія для цілей проведення іспиту має право своїм рішенням встановлювати мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання в межах іспиту і на цій основі визначати мінімально допустимий бал іспиту, відтак затверджувати його результати, що й було зроблено.

80. З урахуванням наведеного, а також відповідно до положень пункту 9 розділу V Положення, які встановлюють особливості кваліфікаційного оцінювання, у якому приймав участь позивач, Комісія, для цілей проведення іспиту, призначеного рішенням ВККС від 01.02.2018 №8/зп-18, своїм рішенням від 02.03.2018 №33/зп-18 встановила як мінімально допустимий бал для іспиту загалом, так і для анонімного письмового тестування і практичного завдання, як дві необхідні умови набрання мінімально допустимого бала в межах цього іспиту.

81. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з позицією відповідача, що оскільки позивач не набрала мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання, вона вважається такою, що не підтвердила своєї професійної компетентності на етапі іспиту загалом, відповідно не може бути допущений до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

82. Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що в постанові від 31.10.2018 у справі № 9901/580/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких самих висновків в аналогічній справі.

83. Стосовно доводів позивача про те, що рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є лише підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади, та не може замінювати собою подання, то, колегія суддів, такі аргументи в якості підстави скасування рішення від 20.07.2018 вважає безпідставними. Рішення про звільнення з посади судді приймає Вища рада правосуддя. Відповідне рішення Вища рада правосуддя не приймала, а предметом спору є рішення ВККС України, яким лише рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення позивача з посади судді.

84. Вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Комісії, що не встановлення та не персоніфікації загального результату іспиту - суми балів, отриманих позивачем, не оприлюднення на офіційному веб-сайті, є безпідставними. Відповідно до п. 19 розділу V Порядку після закінчення перевірки усіх бланків відповідей та зошитів для виконання практичних завдань встановлюються та персоніфікуються загальні результати іспиту. Після завершення першого етапу іспиту, складеного 28.03.2018, Комісія оприлюднила декодовані результати іспиту, окремо бали тестування та бали за практичне завдання. З огляду на те, що бали не сумуються, Комісією не було вчинено протиправних дій.

76. З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин, Суд встановив, що оскаржене рішення відповідає вимогам, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема таке прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, пропорційно та з дотриманням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

77. Наведене вище є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про скасування Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 № 1277/ко-18, а також позовних вимог про зобов`язання відповідача ухвалити рішення про допуск до наступного етапу іспиту, відшкодування моральної шкоди, які є похідними.

78. За правилами статті 139 КАС понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241- 243, 246, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнати протиправними бездіяльності та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №1277/ко-18 від 20.07.2018 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом 30 днів з його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.