Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Засновником ПП "Древі" Шепелюк І.Б. прийнято 30.04.2009 рішення про ліквідацію підприємства та створення ліквідаційної комісії, головою ліквідаційної комісії призначено Рака Володимира Миколайовича.

Головою ліквідаційної комісії подано до господарського суду Волинської області заяву від 29.05.2009 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Древі".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.06.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Древі".

Постановою господарського суду Волинської області від 30.06.2009 (суддя Шум М.С.) ПП "Древі" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Череватого Л.Б., зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру.

ВАТ ВТБ Банк в особі Луцької філії подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій банк просить скасувати постанову господарського суду Волинської області від 30.06.2009 та направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального права, зокрема: ч.4 ст. 105 ЦК України, ч.1 ст. 111 ЦК України, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні 17.11.2009 оголошено в порядку ст. 77 ГПК України перерву до 24.11.2009 року.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції зазначено, що під час здійснення ліквідаційної процедури, ліквідаційною комісією встановлено неможливість ПП "Древі" задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі (сума боргових зобов'язань становить 10 275 000,1 грн.) у зв'язку з недостатністю коштів та майна (вартість наявного майна становить 890 100,9 грн.), а тому судом застосовано приписи ч.5 ст. 7 та ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " та визнано ПП "Древі" банкрутом.

Втім, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом" (2343-12) (частина 3 статті 110 ЦК України).

Частиною 1 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

З матеріалів даної справи вбачається, що голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з порушенням строку, передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України. Крім того, у заяві про банкрутство ПП "Древі" відсутні відомості про те, чи проводилася належним чином оцінка наявного майна боржника, чи повідомлявся орган державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України.

Дослідження вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, проте суди на них уваги не звернули і залишили без належної правової оцінки.

Відповідно до статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на розгляд до місцевого господарського суду.

При розгляді справи суду слід врахувати наведене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог чинного законодавства прийняти законне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ВАТ ВТБ Банк в особі Луцької філії задовольнити.

Постанову господарського суду Волинської області від 30.06.2009 у справі №7/71-Б скасувати.

Справу №7/71-Б передати на розгляд до господарського суду Волинської області на стадію розпорядження майном.