Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянув касаційну скаргу

За участю представників сторін

позивача: Полякова І.Ю. (довіреність у справі)

відповідача: не з'явився

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.02.2009р. (суддя Цікало А.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.09р. ( колегія суддів у складі: Городечної М.І., Юркевича М.В., Кузя В.Л.), позовні вимоги задоволено: стягнено з відповідача на користь позивача 25459,98 грн. боргу та судові витрати.

Відповідач в поданій касаційній скарзі просить скасувати прийняті судові акти та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, п.3 ст. 18 Закону України "Про страхування", згідно якої договір набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. судами не було оцінено умови п.п.4.4, 4.5,5.4 Договору №46, відповідно до яких неоплата одноразового платежу у встановлені договором строки тягне за собою ненабуття чинності договору. в пункті 4.2 договору №46 вказано, що страхувальник сплачує страховику страховий платіж, загальна сума якого становить 50 920 грн. і цей страховий плтіж розбитий на 12 частин. Оскільки ним в строк до 31.02.08 не було оплачено 7-ої частини одноразового платежу, то договір №46 після 31.02.08 не діяв, тобто не був чинним. А оскільки відповідно до п.5.2 договору №46 він набирає чинності з дати його підписання сторонами, але не раніше дати, вказаної в полісі і діє до закінчення терміну дії полюсів.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

09 серпня 2007 року між ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія" та ТзОВ "Українська транспортна група" був укладений Договір №46 обов'язкового міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування - 'Зелена картка".

Згідно договору Страхувальник (відповідач) зобов'язувався рівними частинами щомісячно сплачувати страхові платежі на загальну суму 50920,00грн. у розмірах та терміни, встановлені п.4.2 Договору, а Страховик (позивач) зобов’язався не пізніше 3-х днів після одержання страхового платежу видати Страхувальнику страховий Поліс та при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п.4.2. Договору відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу страховий платіж, загальна сума якого становить 50920,00 грн. не пізніше 31.07.2008 р.

Перший страховий платіж було здійснено ТзОВ "Укра їнська транспортна група"' 11.09.2007 року в сумі 4243,37 гри. згідно рахунку №20071213 від 06.08.2007 року.

На виконання умов договору страху вання №46 від 09.08.2007 року відповідач здійснив оплату перших шести частин страхових платежів за період з вересня 2007 року по лютий 2008 року.

Останній платіж було здійснено 04.01.2008 року згідно рахунку №20080048 від 09.01.2008 року.

Судами встановлено, що на момент подачі позову, відповідач не сплатив залишок суми страхового платежу в розмірі 25439,98, а саме: 7, 8, 9, 10, 11, 12 частини страхового платежу, чим порушив п.4.2 та п.6..3.3. Договору.

Відповідно до абзацу 3 ст. 18 Закону України "Про страхування" Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що договір не набуває чиннос ті у випадку несплати першого страхового платежу.

Таким чином доводи відповідача про ненабуття договором чинності колегія суддів до уваги не приймає та погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що договір набув чинності 11.09.2007р. після сплати першого страхового внеску.

Крім того, питання про строк дії Договору, порядку його припинен ня та внесення до нього змін визначено в розділі 5 Договору.

Згідно п. 5.2. Договору, договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами, але не раніше дати, вказаної у Полісі і діє до закінчення терміну дії Полісів страхування.

Оскільки Договір був підписаний сторонами 09.08.2007 року, а строк дії Полісів встановлений з 31.08.2007 р. по 30.08.2008 р. та з 02.09 2007р. по 01.09.2008 р., договір діяв і не втратив чинності.

Посилання відповідача на п.3 ст. 28 Закону України "Про страхування", відповідно до якої дія договору страхування припиняється та втрачає чинність, у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором стро ки також не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.

Положеннями п.3 ст. 28 Закону України "Про страхування" передбачено, що дія договору страхування може припинятись та втрачати чинність, зокрема, у разі несплати страхува льником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Умовами Договору (п. 4.5) передбачено, що для дострокового його припинення Страховик зобов'язаний письмово повідомити Страхувальника. Докази надсилання повідомлення Страховиком про припинення дії договору в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до п.18.2. ст. 18 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі дострокового припинення Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик, за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором, повертає страхувальнику частку страхового платежу, вилучає страховий поліс та анулює його.

Як встановлено судами, частки страхових платежів відповідачу не повертались, поліси не вилучалися і не були анульовані.

Таким чином, твердження відповідача, що даний договір втратив чинність у зв’язку з несплатою чергових страхових платежів є необґрунтованим.

Згідно п.4.5. Договору несплата чергового страхового платежу тягне за собою призупинення дії Договору, а не його розірвання в частині відповідальності та обов'язків Страховика. Доказів ненадсилання письмового повідомлення про дострокове припинення дії Договору сторонами не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що до встановлених апеляційним судом обставин справи норми матеріального права застосовані правильно і підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ТзОВ "Українська транспортна група" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 05.02.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.09р. у справі № 33/253 - без змін.