Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі –АМК України)

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2009

зі справи № 12/57-09

за позовом АМК України

до державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод", с. Новосуханівка Сумського району Сумської області (далі –Підприємство)

про стягнення 40 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

АМК України –Загородньої І.Я.,

Підприємства –Зайченка О.П.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

АМК України звернувся до господарського суду Сумської області про стягнення з Підприємства 20 000 грн. штрафу на підставі рішення АМК України від 20.12.2007 № 745-р у справі № 23-26.13/05-07 про порушення Підприємством законодавства про захист економічної конкуренції (далі –рішення № 745-р), а також 20 000 грн. пені за невиконання цього рішення.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.04.2009 (суддя Костенко Л.А.) позов задоволено з мотивів обов’язковості виконання рішення органу АМК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 (колегія суддів у складі: Івакіна В.О. –головуючий, судді Ільїн О.В., Терещенко О.І.) зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. У прийнятті даної постанови апеляційний господарський суд з посиланням на приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) виходив, зокрема, з того, що під час дії мораторію не можуть стягуватися штрафні санкції, накладені рішенням органів АМК України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України АМК України просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, дана справа підвідомча господарським судам і її розгляд здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі – ГПК України (1798-12) ).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням № 745-р:

- Підприємство та інші зазначені в цьому рішенні спиртові заводи вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та частинами першою та третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту;

на Підприємство накладено штраф у сумі 20 000 грн.;

- Підприємство звернулося до господарського суду про визнання недійсним рішення № 745-р; рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, в задоволенні цього позову було відмовлено;

- пеню визначено на підставі частини п’ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в сумі 20 000 грн.;

- 11.01.2008 господарським судом Сумської області порушено провадження у справі № 8/3-08 про банкрутство Підприємства та встановлено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- 30.05.2008 в газеті "Голос України" було опубліковано оголошення про порушення названої справи.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача економічних санкцій, застосованих АМК України, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- рішення органу Антимонопольного комітету України надається для виконання, зокрема, шляхом надсилання (частина перша);

- рішення органу Антимонопольного комітету України є обов’язковим до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (абзац перший частини п’ятої);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома).

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Отже, накладені на суб’єкта господарювання рішенням органу АМК України штрафні санкції не можуть стягуватися протягом дії мораторію на задоволення вимог його кредиторів.

Відповідну правову позицію наведено у пункті 2.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 19.03.2002 № 01-8/307 (v_307600-02) "Про деякі питання, пов’язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Тому визначені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 зі справи № 12/57-09 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України –без задоволення.