Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Київський національний університет ім. Т. Шевченка звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про зобов’язання Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" звільнити шляхом виселення займану будівлю за адресою: м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 3 та передати її позивачу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.08 (суддя Шевченко Е.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.08 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Андрієнка В.В., суддів: Буравльова С.І., Вербицької О.В.), позов задоволено: виселено Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" з нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 3; зобов’язано Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" передати будівлю за адресою м. Київ, пр-т. Червонозоряний, буд. 3 Київському національному університету ім. Т. Шевченко. Судові витрати покладені на відповідача.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги про виселення заявлялися в межах справи №32/619 і в них було відмовлено, але суд безпідставно не припинив провадження в даній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.01.03 Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченко і Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, Лтд" уклали договір № 07-03-02 про спільну діяльність без створення юридичної особи. Згідно п. 2.1 договору сторони за даним договором зобов’язуються сумісно діяти з метою створення та експлуатації науково-готельного комплексу за адресою: м. Київ, пр. Червонозоряний, 3. При цьому, договором (п. 7.1.8 та п. 7.2.8) визначено частки внесків сторін у спільну діяльність в розмірі по 50 %. Матеріальні та нематеріальні внески, визначені у розділі 7 цього договору, складають їх спільну часткову власність на період дії даного договору. При цьому у кожної із сторін договору залишається право власності на внески, які визначені розділом 7 даного договору та надані кожною із сторін для провадження спільної діяльності за цим договором (п.7.5).

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.01.08 по справі № 32/619 розірвано договір про спільну діяльність № 07-03-02 від 29.01.03 та припинено зобов’язання за ним. Але у спірному приміщенні перебувають працівники відповідача, які надають різні побутово-готельні послуги, отже своїми діями відповідач чинить перешкоди позивачу у володінні, користуванні та розпоряджанні належною йому будівлею.

Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність задоволення позову та виселення відповідача із займаних приміщень. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як вірно вказав апеляційний суд, відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка (1496/99) ", майно, яке передано Університету в оперативне управління, належить йому на праві повного господарського відання, використовується для ведення господарської діяльності, надання його в оренду та в користування без права викупу. Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (Стаття 136 Господарського кодексу України).

Оскільки позивач ніколи не був власником будівлі за адресою: м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 3, а тільки володів речовим правом повного господарського відання на вказану будівлю, тому він і передав, як вклад у спільну діяльність, тільки право користування будівлею. Вищезазначеним спростовуються доводи скаржника про неправомірне позбавлення його власності. Так, він ніколи не набував права власності на спірне майно, більше того, воно не є спільною частковою власністю (оскільки не створене в процесі спільної діяльності) і не підлягає поділу.

Враховуючи, що відпала підстава для перебування відповідача в спірному приміщенні, суди правомірно задовольнили позов про виселення. Доводи касаційної скарги про те, що суд повинен був припинити провадження у справі, оскільки вимоги про виселення були предметом розгляду в межах справи №32/619 і в них відмовлено, не відповідають дійсності, оскільки в межах справи №32/619 такі вимоги не заявлялися.

Доводи скаржника про те, що він був позбавлений можливості захищати свої права в господарському суді апеляційної інстанції, колегія суддів відхиляє, так як в ході розгляду справи він надавав свої пояснення та документи, на яких ґрунтує свої доводи. Тому в даному випадку не відповідають дійсності посилання на порушення принципу рівності сторін.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5 -111-7 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі енд Пі, ЛТД" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.08 у справі № 21/36 залишити без змін.