Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

У лютому 2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія "Валган" (далі –Компанія) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс" (далі –Товариство) 20538,00грн. боргу за виконані підрядні роботи.

За вказаною позовною заявою господарським судом Автономної Республіки Крим було порушено справу №2-21/5542-2005.

Також у лютому 2005р. Компанія звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просила стягнути з Товариства 240481,20грн. боргу за виконані підрядні роботи.

За вказаною позовною заявою господарським судом Автономної Республіки Крим було порушено справу №2-21/5543-2005.

У червні 2005р. Товариство звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічною позовною заявою по справі №2-21/5543-2005, у якій просило стягнути з Компанії заборгованість та збитки у сумі 927639,03грн., завдані невиконанням умов договору про надання санаторно-курортних послуг №1 від 06.01.2004р.

Заявою від 26.06.2005р. Товариство доповнило зустрічні позовні вимоги та просило господарський суд Автономної Республіки Крим зменшити вартість робіт за договором підряду №07-А від 07.05.2004р., укладеним між ним та Компанією, на суму 70309,75грн. (т.1, а.с.118 –120).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2005р. справи № 2-21/5542-2005 та №2-21/5543-2005 об'єднано в одне провадження.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Під час останнього розгляду справи:

–Компанія просила господарський суд Автономної Республіки Крим стягнути на її користь з Товариства 434929,50грн., у тому числі –основний борг з урахуванням збитків від інфляції у розмірі 408756,07грн. та 3% річних у розмірі 26173,43грн. (первісний позов);

–Товариство просило господарський суд Автономної Республіки Крим визнати за ним право не здійснювати оплату за роботи по договору підряду №07-А від 07.05.2004р., укладеному з Компанією (зустрічний позов).

Позовні вимоги Компанія, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) , обґрунтовувала тим, що Товариство не виконало зобов'язань за укладеним з нею договором підряду №07-А від 07.05.2004р. щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим має відповідну заборгованість, яка підлягає стягненню з урахуванням інфляційних збитків та 3% річних.

Зустрічні позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) , обґрунтовувало тим, що Компанія не у повному обсязі виконала роботи за укладеним з нею договором підряду №07-А від 07.05.2004р.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2008р. (суддя АльошинаС.М.) у задоволенні позовних вимог Компанії та зустрічних позовних вимог Товариства відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. (колегія суддів: ВолковК.В., ГоликВ.С., ОстаповаК.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2008р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що:

–договір підряду №07-А від 07.05.2004р. є неукладеним;

–обраний Товариством спосіб захисту не передбачений законодавством України.

Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. і рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2008р. в частині відмови у задоволенні її позовних вимог скасувати та прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Викладені у касаційній скарзі вимоги Компанія обґрунтовує, посилаючись на ст.ст. 638, 875, 877 Цивільного кодексу України, ст. 318 Господарського кодексу України, ст. 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. 16, 17 Закону України "Про основи містобудування", ст. 7 Закону України "Про архітектурну діяльність", тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті судових актів в оскаржуваній частині не надали юридичної оцінки усім обставинам справи.

Товариство не скористалось правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Компанії до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Компанії підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевий та апеляційний господарські суди, відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог Компанії, виходили лише з того, що договір підряду №07-А від 07.05.2004р. є неукладеним.

Між тим, при цьому господарські суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до п.1 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, не лише договори, а й інші правочини. Згідно ж з частиною першою ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Не застосувавши вказаних норм Цивільного кодексу України (435-15) , господарські суди першої та другої інстанцій, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясували, чи вчиняли Компанія та Товариство будь-які дії, пов'язані з предметом спору по даній справі, внаслідок яких у них виникали права та обов'язки по відношенню один до одного, зокрема, чи виконувала Компанія будь-які роботи на користь Товариства, чи приймались та оплачувались такі роботи Товариством тощо.

Викладене свідчить, що господарські суди попередніх інстанцій передчасно дійшли до висновків про відмову у задоволенні первісних позовних вимог Компанії.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2008р. в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог Компанії підлягають скасуванню, а справа –передачі у цій частині на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Щодо постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2008р. в частини відмови у задоволенні зустрічних вимог Товариства, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає таке.

У касаційній скарзі Компанія не зазначає про порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які були допущені господарськими судами першої та другої інстанцій при прийнятті постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2008р. в частини відмови у задоволенні зустрічних вимог Товариства, та не оскаржує відповідну частину вказаних судових актів.

Не встановлено таких порушень і колегією суддів Вищого господарського суду України, у зв'язку з чим постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2008р. в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства про за ним права не здійснювати оплату за роботи по договору підряду №07-А від 07.05.2004р., укладеному з Компанією, підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія "Валган" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2008р. у справі №2-28/5027.1-2007 в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія "Валган" скасувати, а справу у цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. у справі №2-28/5027.1-2007 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.