Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2009р. (суддя Грица Ю.І.) провадження у справі зупинено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк" просить вказану ухвалу скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Сторони та треті особи на стороні відповідача не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевий господарський суд зупиняючи провадження у справі виходив з того, що представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімторг" подав суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення спору у справі №2а-1137/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімторг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наса", ВАТ "Державний експортно-імпортний банк" про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Наса", з огляду на те, що зазначена справа пов'язана з даною, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, визнав за необхідне задовольнити заявлене клопотання та зупинити розгляд справи №6/45 до вирішення Надвірнянським районним судом справи №2а-1137/09.

Між тим, з висновками суду щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі погодитись не можна з наступних підстав.

Так, як вбачається із матеріалів справи, спір в ній виник з приводу права користування земельною ділянкою, яка знаходиться під нежитловими приміщеннями, придбаними позивачем за договором купівлі-продажу, і земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих приміщень.

В іншій справі, до розгляду якої оскарженою ухвалою зупинено провадження у справі, на вирішенні адміністративного суду знаходиться спір про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно –нежитлові приміщення, для обслуговування яких позивач у господарській справі і просить вирішити питання стосовно оформлення права користування земельною ділянкою.

Відповідно ж до приписів статті 334 ч.4 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно статті 657 цього кодексу договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Підстави припинення права власності визначені у статті 346 вказаного кодексу.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином згідно цієї норми розгляд даної справи має бути неможливим до вирішення іншої справи, яка, при цьому, має бути пов'язана зі справою що розглядається.

Із наведеного вбачається, що оскільки вирішення спору в адміністративній справі не призведе до припинення права власності позивача на приміщення, для обслуговування яких останній і вимагає у позові вирішити питання виділити земельну ділянку у користування, результати розгляду адміністративної справи не можуть вплинути на вирішення даної справи, а відтак не вбачається, що зазначені справи є пов'язаними, а тому відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі.

За вказаних обставин оскаржена ухвала суду першої інстанції не може вважатись законною і обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2009р. у справі №6/45 скасувати, справу передати на розгляд суду першої інстанції.