19/86пн Про зобов'язання змінити умови додатків до Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів - 18.11.2009 Прийняття

Рішенням від 23.06.2009 господарського суду Луганської області в задоволенні позову ЗАТ СВФ "Агротон" про зобов’язання ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" змінити умови додатків до Генеральної угоди від 20.08.2008 № 010/07-02/402/Г про надання кредитних ресурсів № 2 –кредитного договору від 20.08.2008 № 010/07-02/404 на суму кредиту 10000000 грн. та № 4 –кредитного договору від 12.09.2008 № 010/07-02/416 на суму кредиту 8000000 грн. в частині пролонгації кінцевого терміну повернення кредиту на термін 365 днів відмовлено.

Постановою від 18.08.09 Луганського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ЗАТ СВФ "Агротон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення – без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, за умовами кредитних договорів "Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів" від 20.08.2008 № 010/07-02/404 та від 12.09.2008 № 010/07-02/416, укладених в рамках Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів від 20.08.2008 № 010/07-02/402/Г, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", Пиватним підприємством сільськогосподарською виробничою фірмою "Агро" та ЗАТ сільськогосподарською виробничою фірмою "Агротон" останньому було надано кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 25000000 грн.

Відповідно до пунктів 1.2 договорів кінцевий термін погашення кредитів позичальником відповідно 15.02.2009 та 10.03.2009 (останні дні строку користування кредитами).

На виконання умов вказаних вище кредитних договорів банком позивачу за меморіальними ордерами від 22.08.2009 № 549/6498 та від 15.09.2008 № 6991 перераховано кошти в сумі 10000000 грн. та 8000000 грн. відповідно.

За довідкою Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 27.02.2009 № 6586 ЗАТ СВФ "Агротон" відповідно до Закону України від 17.12.1998 № 320-ХІУ "Про фіксований сільськогосподарський податок" (320-14) є платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2009 році.

Судами з’ясовано, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість 100167644 серії НБ № 022308, виданого Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську, ЗАТ СВФ "Агротон" зареєстроване платником податку на додану вартість –25.02.1999, суб’єктом спеціального режиму оподаткування –01.01.2009; дата початку дії свідоцтва –05.02.2009; вид діяльності сільськогосподарського підприємства відповідно до КВЕД –вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту.

Листом від 31.03.2009 № 101 позивач звернувся до відповідача з пропозицією виконати вимоги Закону України від 04.02.2009 "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу" (922-17) , яким внесено зміни та доповнення до Закону України від 31.10.2008 "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (639-17) , шляхом добровільної пролонгації кредиторської заборгованості ЗАТ СВФ "Агротон" на строк не менше 365 днів з внесенням відповідних змін до кредитних договорів від 20.08.2008 № 010/07-02/404 та від 12.09.2008 № 010/07-02/416.

Негативна відповідь банку стала підставою для звернення ЗАТ СВФ "Агротон" з позовом у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обгрунтовано взято до уваги Прикінцеві положення Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (639-17) , п. 11 передбачено яких, що договір між Національним банком України та банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту) укладається з урахуванням таких особливостей:

а) якщо банк має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, то така заборгованість вважається добровільно пролонгованою цим банком на строк, не менший строку, на який надається таке рефінансування (але не менший ніж 365 днів);

б) норми підпункту "а" цього пункту поширюються на заборгованість, яка класифікується Національним банком України як субстандартна або сумнівна, що виникла станом на 1 січня 2009 року.

Судами встановлено, що ЗАТ СВФ "Агротон" є платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2009 році, про що свідчить довідка Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 27.02.2009 № 6586, та є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість".

В той же час, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами у цьому зв’язку правомірно враховано п.п. 1.3, 4 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279 (z0474-00) , яким визначено право банків самостійно визначати рівень ризику кредитних операцій, оцінювати фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства а також самостійно встановлювати критерії оцінки фінансового стану позичальника внутрішніми положеннями банків щодо проведення активних операцій кредитних та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника контрагента банку з урахуванням вимог цього Положення.

Оцінку фінансового стану позичальника банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надані для юридичних осіб, крім банків, - не рідше ніж один раз на три місяці.

Банк перевіряє кредитоспроможність позичальника, заборгованість за кредитом якого включена до портфеля однорідних споживчих кредитів, за власною методикою.

Відповідно до п. 1.5 вказаного Положення за результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Пунктом 2 Положення "стандартні" кредитні операції визначено як операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику, а "субстандартні" кредитні операції –як операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

Постановою Правління "Райффайзен Банк Аваль" від 28.09.2007 № П-101/4 затверджено Положення про методики проведення оцінки фінансового стану клієнтів "Райффайзен Банк Аваль".

Судами з’ясовано, що банком було здійснено аналіз та оцінку фінансового стану позивача на підставі наданих останнім балансу підприємства, звіту про прибутки та збитки станом на 01.01.2009, за результатами якого загальна кількість балів склала 540 та складений висновок про те, що ЗАТ СВФ "Агротон" відноситься до класу "А", тобто позичальник надійний.

Відповідно до пункту 5.1 Положення № 279 (z0474-00) оцінку стану обслуговування боргу банки зобов’язані здійснювати щомісяця: за станом погашення позичальником/контрагентом –юридичною особою кредитної заборгованості за основним боргом (у тому числі за операціями репо) та відсотків/комісій за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу є "добрим" або "слабким", або "незадовільним".

З врахуванням того, що ЗАТ СВФ "Агротон" кредит та відсотки за кредитними договорами сплачувало своєчасно та у встановлені строки обслуговування боргу вказаного товариства визначено банком "добрим".

Відповідно до перелічених у главах 4 і 5 Положення № 279 (z0474-00) критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції.

Відповідно до пункту 6.5 Положення № 279 (z0474-00) при класифікації кредитних операцій за ступенями ризику і віднесенні їх до груп, за якими розраховується резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями (аваль), виконаними гарантіями та поруками, враховується строк погашення заборгованості, а саме: "стандартна" - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання (у т.ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав.

Судами встановлено, що з врахуванням зазначених вище приписів законодавства на момент 01.01.2009 фінансовий стан ЗАТ СВФ "Агротон" віднесено банком до класу "А", відсутність простроченої заборгованості за кредитами та відсотками - обслуговування боргу віднесено до групи "добре" та згідно з вимогами пункту 6.1 Положення № 279 (z0474-00) здійснений висновок, що ЗАТ СВФ "Агротон" мало стандартну заборгованість.

З огляду на встановлений судами факт, що заборгованість позивача перед відповідачем станом на 01.01.2009 була стандартною, виконання зобов’язань останнім за кредитними угодами, та його фінансовий стан було віднесено до класу "А", суди дійшли обгрунтованого висновку, що дія пункту 11 Прикінцевих положень Закону України від 31.10.2008 № 639-VI "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (639-17) з урахуванням змін та доповнень, внесених згідно із Законами від 25.12.2008 № 800-VI (800-17) та від 04.02.2009 № 922-VI (922-17) , не може бути застосовано до спірних правовідносин.