Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

У серпні 2008 р. Відкрите акціонерне товариство "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Дніпрозв'язок" (далі –Інститут) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (далі –Товариство) звільнити безпідставно займані приміщення площею 919,4 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3, без права надання іншого приміщення, та стягнути з Товариства на його користь неустойку за користування вказаними приміщеннями у розмірі 1 130 619,00 грн. (позовні вимоги наведені з урахуванням останньої заяви про збільшення позовних вимог від 11.03.2009 р., т. 2, а. с. 27 –28).

Позовні вимоги Інститут, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) , обґрунтовував тим, що Товариство продовжує займати приміщення, передані в оренду на підставі договору на оренду нежитлового приміщення № 167 від 26.03.2007 р., не зважаючи на закінчення терміну дії вказаного договору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. (суддя Пукшин Л.Г.) позовні вимоги Інституту задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених Інститутом у позовній заяві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 р. (колегія суддів: Корсак В.А., Коршун Н.М., Авдеєв П.В.) рішення господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Інституту відмовлено. постанова прийнята, зокрема, з посиланням на ст. 764 Цивільного кодексу України і частину четверту ст. 284 Господарського кодексу України, та мотивована тим, що договір на оренду нежитлового приміщення № 167 від 26.03.2007 р. є поновленим на строк, який був раніше ним встановлений, а відтак позовні вимоги Інституту є безпідставними.

Інститут звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Інститут обґрунтовує тим, що апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови порушив ст. ст. 32, 33 та 43 Господарського процесуального кодексу України, надав неправильну оцінку доказам по справі та не надав оцінки окремим обставинам справи.

Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Інституту до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 14.10.2009 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. –головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Шаргала В.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Інституту не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

– між Інститутом та Товариством укладено договір на оренду нежитлового приміщення № 167 від 26.03.2007 р., на підставі якого Інститут передав, а Підприємство –прийняло в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 919,4 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3;

– термін дії договору на оренду нежитлового приміщення № 167 від 26.03.2007 р. –до 30.06.2008 р.;

– Товариство продовжувало користуватись приміщеннями, орендованими за договором на оренду нежитлового приміщення № 167 від 26.03.2007 р., і після закінчення терміну дії вказаного договору (після 30.06.2008 р.).

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна за змістом норма містяться у частині четвертій ст. 284 Господарського кодексу України: у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, за відсутності заяви Інституту до Товариства про припинення дії договору на оренду нежитлового приміщення № 167 від 26.03.2007 р. протягом місяця після закінчення строку дії вказаного договору останній є поновленим (продовжений) на строк, який був раніше ним встановленим.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Інститут зазначав, що він повідомив Товариство про припинення строку дії договору на оренду нежитлового приміщення № 167 від 26.03.2007 р. та небажання його продовжувати на новий строк листом № 1617/01 від 23.07.2008 р.

Між тим, господарським судом другої інстанції з'ясовано та матеріалами справи підтверджується, що Інститут не довів факту відправлення Товариству листа № 1617/01 від 23.07.2008 р. про припинення строку дії договору на оренду нежитлового приміщення № 167 від 26.03.2007 р. та небажання його продовжувати на новий строк:

– опис вкладення та фіскальний чек, надані Інститутом на підтвердження відправлення Товариству листа № 1617/01 від 23.07.2008 р., не відповідають один одному, оскільки містять різний час приймання поштового відправлення, при цьому час приймання поштового відправлення на описі вкладення іншого листа (№ 1617/01 від 23.07.2008 р. про підписання акту звірки розрахунків) як раз відповідає часу фіскального чеку, який було надано Інститутом на підтвердження відправки Товариству листа № 1617/01 від 23.07.2008 р.;

– у книзі реєстрації вхідної кореспонденції Товариства не зареєстровано листа Інституту № 1617/01 від 23.07.2008 р. про припинення строку дії договору на оренду нежитлового приміщення № 167 від 26.03.2007 р. та небажання його продовжувати на новий строк.

Вказане не було враховано господарським судом м. Києва при вирішенні спору та прийнятті рішення по справі.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд обґрунтовано скасував рішення господарського суду м. Києва від 26.03.2009 р. та прийняв нове рішення, яким правильно відмовив у задоволенні позовних вимог Інституту з викладених вище підстав.

Посилання Інституту у касаційній скарзі на те, що господарським судом апеляційної інстанції було дано невірну оцінку доказам по справі не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Інституту не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Дніпрозв'язок" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 р. у справі № 40/156 господарського суду м. Києва –без змін.