Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Ухвалою від 23.09.2009 р. колегією суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Волковицької Н.О., Рогач Л.І. касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 20.10.2009 р.

20.10.2009 р. розгляд касаційної скарги відкладався на 03.11.2009 р. колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді –Волковицька Н.О., Костенко Т.Ф., утвореному розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 19.10.2009 р.

У зв'язку із закінченням відрядження судді Рогач Л.І., у судовому засіданні 03.11.2009р. справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України, що працює у постійному складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді –Волковицька Н.О., Рогач Л.І., згідно із розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 02.11.2009 р.

Про вказані обставини було повідомлено на початку судового засідання. Відводів складу колегії суддів не заявлено.

ТОВ "Водне господарство" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради та Кіровоградської міської ради, за участю третіх особі –КП "Кіровоградське водопровідно –каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради", КП "Кіровоградводоканал" про визнання недійсним пунктів 1, 2, 3 рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26.06.2008 р. "Про передачу майна в господарське відання" № 990 та рішення Кіровоградської міської ради від 05.08.2008 р. № 788 "Про затвердження рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26.06.2008 р. № 990" (з урахуванням заяви том 1 а.с. 37).

На думку позивача, рішенням виконкому № 990 від 26.06.2008 р., затвердженим рішенням міської ради від 05.08.2008/ р. № 788, в порушення норм чинного законодавства та умов договору оренди № 42/17, передано третій особі майно, що перебуває у користуванні позивача без відповідного повернення орендованого майна орендодавцю –Управлінню власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, чим порушено речове право позивача на чуже майно –цілісний майновий комплекс КП "Кіровоградводоканал".

У відзиві на позовну заяву відповідачі просили відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що оскаржуване рішення виконавчого комітету було повністю спрямоване на реалізацію правових норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) у здійсненні права власності та управління об'єктами комунальної власності та повністю відповідає приписам вказаного Закону.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2009 р. (суддя Макаренко Т.В.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано недійсними пункти 1, 2, 3 рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26.06.2008 року "Про передачу майна в господарське відання" № 990 та визнано недійсним рішення Кіровоградської міської ради від 05.08.2008 року № 788 "Про затвердження рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26.06.2008 року № 990 "Про передачу майна у господарське відання".

Суд дійшов висновку, що на час звернення позивача з позовом до суду про визнання недійсними пунктів 1, 2, 3 рішення виконкому від 26.06.2008 р. № 990 та рішення міської ради від 05.08.2008 р. № 788 договір оренди цілісного майнового комплексу КП "Кіровоградводоканал" № 42/17, укладений 23.03.2007 р. між ТОВ "Водне господарство" та Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради в установлений чинним законодавством порядку не був припинений або розірваний за згодою сторін, або за рішенням суду, оскільки постанова Вищого господарського суду України від 28.05.2008 р. у справі № 5/197 на підставі якої й було прийнято спірне рішення виконкому, була скасована постановою Верховного Суду України, а тому позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом порушеного права відповідно до норм статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, частини 1 статті 395, статей 396 та 391 Цивільного кодексу України, оскільки у зв’язку з прийняттям оспорюваних рішень відповідачами були порушені речові права позивача.

За апеляційними скаргами КП "Кіровоградське водопровідно –каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради" та Кіровоградської міської ради Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Павловський П.П., Швець В.В., Чус О.В.) переглянувши рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2009 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.06.2009 р. залишив його без змін.

Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та зупинити провадження у даній справі до розгляду справи № 5/197, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

КП "Кіровоградське водопровідно –каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради" також подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неповним з'ясуванням судами обставин справи, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2009 р. дійсним обставинам справи та порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційні скар ги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи та вбачається з тексту оспорюваного рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26.06.2008 р. "Про передачу майна в господарське відання" № 990, підставою його прийняття, зокрема, була постанова Вищого господарського суду України від 28.05.2008 р. у справі № 5/197, якою було залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. у справі № 5/197 про задоволення позовних вимог заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради до ТОВ "Водне господарство" про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу та зобов'язання повернути орендоване майно.

Проте, постановою Верховного Суду України від 23.09.2008 р. постанову Вищого господарського суду України від 28.05.2008 р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.11.2007 р. у справі № 5/197 скасовано. Справу № 5/197 передано на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради № 990 від 26.06.2008 р. з прийняттям постанови Верховного Суду України від 23.09.2008 року, відпали, оскільки договір оренди спірного цілісного майнового комплексу № 42/17 від 23.03.2007 р., укладений з ТОВ "Водне господарство" розірваний не був, недійсним не визнавався, а тому оскаржуваним рішенням виконкому порушені права позивача у даній справі - ТОВ "Водне господарство".

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, а пунктом 5 вказаної норми встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За приписами пункту 31 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Статтею 29 цього Закону встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Здійснюючи судовий розгляд справи, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з тексту рішення Кіровоградської міської ради від 15.10.1998 р. № 90 "Про управління майном, що є власності територіальної громади м. Кіровограда", наданого на підтвердження права Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради передавати майно, що є у власності територіальної громади у господарське відання, не вбачається, що Кіровоградська міська рада делегувала свої права щодо розпорядження майном територіальної громади міста Кіровограда виконавчому комітету, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про відсутність у виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на момент прийняття оспорюваного рішення № 990 від 26.06.2008р. повноважень щодо розпорядження майном територіальної громади м. Кіровограда.

Крім того, приписами чинного законодавства не передбачено повноваження міської ради щодо затвердження рішень виконавчого комітету, а тому рішення Кіровоградської міської ради № 778 від 05.08.2008 р. "Про затвердження рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26.06.2008р. № 990 "Про передачу майна у господарське відання", яким по суті питання стосовно передачі майна в господарське відання не вирішувалось, а тільки було затверджене рішення виконавчого комітету, також не відповідає чинному законодавству.

А тому, беручи до уваги встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, на підставі оцінених судами першої та апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів за приписами статей 42 –43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи виконавчого комітету Кіровоградської міської ради стосовно безпідставного залишення судами без задоволення клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з даною справою справи № 5/197, яка повинна з'ясувати правові відносини між ТОВ "Водне господарство" та відповідачами, судова колегія не приймає до уваги з огляду на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що заявниками не було доведено в чому саме полягає пов'язаність справ між собою і яким чином обставини, що встановлюватимуться іншим судом можуть вплинути на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи скаржників, викладені у касаційних скаргах зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 у справі № 12/8 залишити без змін, а касаційні скарги –без задоволення.