Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Позивач, звернувшись в суд з позовом, просив стягнути з відповідача 40 555 грн. штрафу у зв’язку із неправильним зазначенням у накладній маси вантажу, обґрунтовуючи його тим, що відповідачем порушено норми Статуту залізниць, за що передбачена вказана відповідальність.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.02.2009р. (суддя Алексєєв М.В.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.04.2009р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Іоннікової І.А., суддів Веденяпіна О.А., Черпака Ю.К.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків господарських судів попередніх інстанцій обставинам справи, невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що 14.05.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація "Древлянський край" зі станції Коростень-Житомирській Південно-Західної залізниці по накладній №32825882 у вагоні №65385007 відправило вантаж –брухт чорних металів на станцію призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.

14.05.2008р. в присутності прийомоздавальника станції на станції Коростень-Житомирській проведено зважування вагону на 150 тонних вагонних вагах, які 16.04.2008р. пройшли перевірку, тип ваг - механічні РС-150Ц.

Прийомоздавальником було зафіксовано покази вагів та особисто внесено в Книгу переважування вантажів розмір вантажу - нетто 46000,00 кг.

14.05.2008р. вагон №65385007 з масою вантажу 46000,00 кг. був прийнятий до перевезення, що підтверджується Книгою приймання вантажів до перевезення.

19.05.2008р. на станції призначення була проведена видача вантажу вантажоодержувачу та здійснено контрольне зважування вагону на електронних вагах, за результатами якого встановлено недовантаження в кількості 2900 кг, про що складений комерційний акт № БМ 755650/361 від 19.05.2008р. й здійснено відмітку в накладній №32825882 в розділі 6 "Відмітки про видачу вантажу".

Відмовляючи в позові місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правові підстави для стягнення штрафу відсутні.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 Статуту залізниць, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Відповідно до п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Крім того стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу даним, зазначеними у транспортних документах.

При цьому, відповідно до частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Тому комерційний акт є тільки одним із доказів, який господарський суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами у справі.

Згідно ж пунктів 22, 28, 29, 31 Правил видачі вантажів, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що відправник масу вантажу визначав на 150-тонних вагонних вагах, про що зазначено в накладній №32825882. Згідно ж комерційного акту, позивач проводив зважування на електронних вагах, а відповідно до телеграми, відправленої на станцію Коростень-Житомирський, вага визначалась на автомобільних вагах.

За вказаних обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, висновки позивача про наявність правових підстав для стягнення штрафу не ґрунтуються на положеннях статті 122 Статуту залізниць, та пунктів 22, 28, 29, 31 Правил видачі вантажів, оскільки перевірка маси вантажу на станції призначення залізницею провадилась не на 150-тонних вагонних вагах, а на електронних, а відтак відсутні правові підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.04.2009р. у справі №9/1137 Господарського суду Житомирської області –без змін.