Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Подоляк О.А.,

за участю повноважних представників: позивача –

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі" на рішення господарського суду Донецької області від 15 січня 2009 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16 березня 2009 року у справі за позовом Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті до ВАТ "Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі", 3-ті особи ОСОБА_1., ОСОБА_2. про стягнення 55821, 25 грн.,

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення 55821,25 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15 січня 2009 року (суддя Татенко В.М.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 55821,25 грн. на відшкодування шкоди, судові витрати.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16 березня 2009 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17 листопада 2006 року приблизно о 23 годині у м. Краматорську по вул. Орджонікідзе сталася дорожньо-транспортна пригода. Автомобіль "ГАЗ -3110", державний номер НОМЕР_1, який належить ВАТ "Донецькобленерго" Краматорські Електричні Мережі, під керуванням його водія ОСОБА_2 рухався зі швидкістю, яка перевищує максимально дозволену швидкість в населеному пункті, не вибрав безпечної дистанції та скоїв наїзд на автомобіль "Шкода Фабія" державний номер НОМЕР_2, що належить Лінійному управлінню на Донецькій залізниці Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті м.Донецьк під керуванням його водія ОСОБА_1.

Згідно висновку спеціаліста №11/03 від 26 березня 2007 року експертного автотовароведчіського дослідження по факту заподіяння матеріальної шкоди власнику транспортного засобу встановлено, що вартість матеріальної шкоди, яка еквівалентна вартості ремонтних робіт, запасних частин, використаних матеріалів та втрати товарної вартості автомобіля "Skoda Fabia" 1.4i Combi (6Y), реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, 2004 року випуску, кольору зеленого, двигун об'єм V=1397 куб.см, ідентифікаційний номер кузову: НОМЕР_4, пробіг 48343 км, який належить Лінійному управлінню на Донецькій залізниці Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті м.Донецька на момент проведення розрахунку складає 61313,61грн. У висновку зазначено, що дійсна ринкова вартість автомобіля " Skoda Fabia" 1.4i Combi (6Y) реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням строку експлуатації, технічного стану становить 55171грн.25коп.

Оскільки у вказаного автомобіля " Skoda Fabia" 1.4i Combi (6Y) вартість відновлюючого ремонту перевищує дійсну (ринкову) вартість, то вартість матеріальної шкоди на момент здійснення розрахунку складає 55171,25 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 55171, 25 грн. та витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 650 грн.

Суди, розглядаючи справу, правильно встановили, що відносини між сторонами у справі виникли в зв'язку з заподіянням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди джерелами підвищеної небезпеки, власниками яких є юридичні особи.

Згідно ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставами виникнення цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки є наявність шкоди, протиправна дія заподіювача шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.

Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, правильно встановили факт наявності вини водія Краматорських електричних мереж Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди під час виконання ним службових обов'язків на службовому автомобілі.

На підставі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, у рішенні, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, суд вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 55821,25 грн. збитків, завданих позивачеві внаслідок скоєного водієм відповідача ДТП.

За таких обставин, оскаржувані рішення місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Рішення господарського суду Донецької області від 15 січня 2009 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16 березня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Донецькобленерго" в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі" – без задоволення.