Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Київського апеляційного господарського суду

В судове засідання прибули представники сторін:

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

У квітні 2009 р. Дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" звернулося з позовом про присудження до стягнення з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" заборгованості з оплати у січні-грудні 2008 року послуг по транспортуванню природного газу на підставі укладеного між сторонами договору № 06/08-895 від 22.09.2008, додаткової угоди № 1 від 31.10.2008. Згідно з цим договором позивач надав відповідачу послугу з транспортування 5870.983 тис. м3 природного газу вартістю 91257,71 грн., що підтверджується відповідними актами. Борг складає 91257,71 грн., який позивач просить стягнути з урахуванням індексу інфляції та річних, а також стягнути пеню за прострочку виконання грошового зобов’язання.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.05.2009 (суддя П. Поламар), яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 (колегія суддів: С. Сотніков, В. Сулім, С. Острович) позовні вимоги задоволені в частині стягнення 91257,71 грн. боргу, 6059,51 грн. інфляційних витрат, 168,37 грн. річних та 325,61 грн. пені.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" посилається на неправильне застосування судом попередніх інстанцій норм права, скаржник просить рішення та постанову у справі скасувати, відмовивши у позові. При цьому скаржник посилається на те, що у відповідності до постанови КМ України та НБУ від 13.11.98 № 1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ" (1785-98-п) та Порядку розподілу коштів, що надходять за використаний природний газ на розподільні та консолідовані рахунки, відкриті газозбутовим та газотранспортним підприємствам НАК "Нафтогаз України" та ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України", затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України" № 80 від 19.11.98 (z0765-98) установи банків розподіляють згідно з алгоритмом розподілу коштів з розподільчих рахунків газозбутових підприємств та переховують на консолідований розподільний рахунок ДК "Торговий дім "Газ України". Розподіл коштів, призначених для оплати постачальником, здійснюється пропорційно до вартості поставленого газу із урахуванням рівня оплати.

У відповідності до положень ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Стягнення пені, відшкодування збитків (в тому числі у вигляді інфляційних витрат та річних) –це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.

Алгоритм, затверджений нормативними актами, на який посилається скаржник, визначає лише послідовність дій підприємств та банків при надходженні коштів за поставлений природний газ на розподільчі рахунки підприємств та не обмежує прав позивача вимагати оплати поставленої ним продукції споживачами. Рівень заявлених та задоволених вимог прямо впливає на рівень надходження коштів на розподільчі рахунки.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 у справі № 42/239 залишити без зміни.