0540/7873/18-а Про визнання протиправними та скасування акту, податкових повідомлень - рішень, якими збільшено товариству суми грошових зобов'язань з податку на прибуток, з податку на додану вартість, а також зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість - 28.05.2019 Прийняття

за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування акту, податкових повідомлень - рішень

за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд"

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у складі судді Кошкош О. О.

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у складі суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., Шишова О.О.

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року від 02.07.2018 року № 690/05-99-14-13-05505963;

- податкові повідомлення - рішення від 02 серпня 2018 року № 0006051413, № 0006061413, № 0006071413, якими, відповідно, Товариству збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковим зобов`язанням у сумі 1 073 901 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57 074 грн; з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням у розмірі 431 663 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 107 915 грн 75 коп., а також зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2017 року у сумі 86 700 грн.

17 грудня 2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, позов задоволений частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення податкового органу від 02 серпня 2018 року № 0006051413 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 406 795 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням - 349 721 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57 074 грн. Також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення податкового органу від 02 серпня 2018 року № 0006061413 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 388 707 грн 50 коп., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 310 966 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 77 741 грн 50 коп. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

05 квітня 2019 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу Товариства, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та визначення суми податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а рішення суду апеляційної інстанції скасувати в повному обсязі.

08 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано з Донецького окружного адміністративного суду справу № 0540/7873/18-а. Разом з матеріалами касаційної скарги надійшло клопотання про зупинення виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, яке не підлягає задоволенню з огляду на передчасність його подання.

07 травня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив податкового органу на касаційну скаргу, в якому відповідач спростовує доводи касаційної скарги та просить залишити її без задоволення.

16 травня 2019 року справа № 0540/7873/18-а надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У період з травня 2018 року по червень 2018 року посадовими особами податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, зокрема, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатом якої складено акт від 02 липня 2018 року № 690/05-99-14-13-05505963 (далі - акт перевірки).

02 серпня 2018 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0006051413 за порушення вимог пунктів 44.1, 44.2, статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1 130 975 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 1 073 901 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 57 074 грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями № 0006061413 та № 0006071413 за порушення вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 539 578 грн 75 коп., в т.ч. за податковим зобов`язанням у розмірі 431 663 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 107 915 грн 75 коп., а також зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2017 року у сумі 86 700 грн.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій у спірних податкових повідомленнях-рішеннях визначено положення пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться твердженням податкового органу про нереальність господарських операцій платника податків з Товариствами з обмеженою відповідальністю "Топ-профіт", "Баффет", "Строй комплекс груп", "Фавор бізнес групп", "Олаві", внаслідок яких Товариством завищено витрати у 2015-2017 роках на загальну суму 5 966 116 грн, внаслідок чого занижено податок на прибуток за відповідний період на суму 1 073 901 грн та завищено податковий кредит за відповідні звітні податкові місяці 2015-2017 року на суму 431 663 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено зміст вироку Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01 березня 2017 року у справі № 537/544/17 (1-кп/537/88/2017) (далі - Вирок), на який посилався податковий орган, як на аргумент нереальності господарських операцій позивача та Товариствами з обмеженою відповідальністю "Строй комплекс груп", "Фавор бізнес групп" і встановлено такі обставини.

Вироком визнано винними ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205 КК України. Зі змісту вироку вбачається, що вказані особи, у періоди часу з січня 2015 по липень 2016 року для досягнення результату заздалегідь розробленого плану вчинення кримінального правопорушення, з метою прикриття незаконної діяльності, придбали підприємства транзитно-конвертаційної спрямованості, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Комплекс Груп" (код ЄДРПОУ 39165161) та "Фавор Бізнес Групп" (код ЄДРПОУ 39916412), не маючи мети здійснення будь-якої реальної фінансово-господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг), тобто без наміру здійснення статутної діяльності підприємств.

За грошову винагороду, погодилися виступити засновниками, керівниками, головними бухгалтерами підприємств, що не мали на меті здійснення господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг), зокрема: ОСОБА_4 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Комплекс Груп"), ОСОБА_5, ОСОБА_6 (Товариство з обмеженою відповідальністю). Вказані особи наміру здійснювати реальну господарську діяльність, пов`язану із виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг) не мали. Вирок набрав законної сили 03 квітня 2017 року.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій висновувався з часткової протиправності спірних податкових повідомлень-рішень внаслідок підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами - Товариствами з обмеженою відповідальністю "Олаві", "Топ-профіт", "Баффет" первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, на підставі яких платником податків правомірно сформовано витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит з податку на додану вартість.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що складений відповідачем акт перевірки суб`єкта господарювання, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії.

Оцінюючи зміст вироків у сукупності з іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про нереальність господарських операцій Товариства з контрагентами - Товариствами з обмеженою відповідальністю "Строй Комплекс Груп" (код ЄДРПОУ 39165161) та "Фавор Бізнес Групп" (код ЄДРПОУ 39916412), а відтак протиправного формування витрат та податкового кредиту за цими операціями.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріально та процесуального права, а саме положень статей 44, 134, 198, 201 Податкового кодексу України, статей 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV. Обґрунтовуючи наявність порушень норм процесуального права, позивач фактично не погоджується з оцінкою судів попередніх інстанцій, наданою встановленим у вироку обставинам справи, вказує, що оцінка діяльності посадових осіб контрагентів у вироку не надавалася.

Позивач також зауважує, що судами попередніх інстанцій при визначенні суми податкового зобов`язання з податку на прибуток помилково відраховано суми витрат за господарськими операціями з Товариствами з обмеженою відповідальністю "Строй Комплекс Груп" та "Фавор Бізнес Групп" в повному обсязі, а не виходячи із ставки у 18%, що була встановлена у 2015-2017 роках. До того ж до складу витрат як бази оподаткування податком на прибуток віднесено також суми податку на додану вартість, сплачену за цими операціями.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормативне регулювання

Згідно з підпунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (у редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), на яку посилається податковий орган як на підставу прийняття податкового повідомлення-рішення № 0006051413, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Положення вказаної статті мають бланкетний характер, оскільки передбачають необхідність застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з метою визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Положеннями пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, визначеними правовою підставою прийняття податкових повідомлень-рішень № 0006061413 та № 0006071413. Надано право платнику податків віднести до складу податкового кредиту, серед іншого, сум податку на додану вартість, що сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Пунктами 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України регламентовано порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Первинні документи податкового та бухгалтерського обліку мають відповідати вимогам, передбаченим статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (z0168-95) )

Оцінка доводів касаційної скарги

Щодо наявності вироку у кримінальному провадженні

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діє на момент розгляду справі у судах попередніх інстанцій) вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд зазначає, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Суди першої та апеляційної інстанції, використовуючи цілком правильну аргументацію щодо необхідності комплексного дослідження обставин справи та підтвердження операцій належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, врахували, що всі первинні документи, якими обґрунтовується реальність операцій з Товариствами з обмеженою відповідальністю "Строй Комплекс Груп" та "Фавор Бізнес Групп" підписано особами, які не мали на меті здійснення фактичної господарської діяльності та у період, який перевірявся. Вказані обставини встановлені вироком, який набрав законної сили.

Разом з тим Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо помилкового визначення розміру податкових зобов`язань, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Судом першої інстанції, так само як і судом апеляційної інстанції, помилково визначено розмір податкового зобов`язання з податку на прибуток шляхом віднімання від суми основного зобов`язання розміру витрат, здійснених за операціями, що визнані нереальними (1 073 901 грн - 724 180 грн = 349 721 грн). Саме на суму грошового зобов`язання у розмірі 349 721 грн і скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2018 року №0006051413, яким визначено суму податку на прибуток. До того ж, суди попередніх інстанцій при визначенні суми витрат за операціями з Товариствами з обмеженою відповідальністю "Строй Комплекс Груп" та "Фавор Бізнес Групп" помилкового віднесли до їх складу суми податку на додану вартість, сплачену при придбанні товарів.

Судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновок про правомірність податкового повідомлення-рішення, яким зменшено від`ємне значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного періоду, проте не з`ясовано чи мали вплив на визначення цього від`ємного значення саме господарські операції платника податків з Товариствами з обмеженою відповідальністю "Строй Комплекс Груп" та "Фавор Бізнес Групп".

Помилкове визначення сум основних зобов`язань призвело до помилкового визначення судами сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

З метою коректного визначення сум грошових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, а також визначення розміру від`ємного значення та сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), судам при здійсненні нового розгляду справи необхідно дослідити розрахунок грошових зобов`язань, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями у розрізі контрагентів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги, вважає, що суди допустили порушення норм процесуального права, не встановивши фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд" задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 0540/7873/18-а скасувати.