2-30/256-2009 Про стягнення заборгованості з орендної плати відповіно до договору оренди нерухомого майна - 14.10.2009 Прийняття

Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України, м. Сімферополь

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 року

у справі №2-30/256-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим

до Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України, м. Сімферополь

третьої особи

Фонд майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь

стягнення 3378,71грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -

третьої особи - Гафарова Е.Е. - начальник ТДІП а АРК

не з'явився

У січні 2009 року Допоміжна служба Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим, про стягнення заборгованості в сумі 3378.71 грн.. (т.1 а.с. 2-5).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договорами оренди та утримання майна в частині внесення плати, тому просила стягнути вказану суму коштів з посиланням на ст.ст. 509, 612 та 629 ЦК України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2009 року (суддя - Ловягіна Ю.Ю.), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 року у справі №2-30/256-2009, позов Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим було задоволено та стягнуто з Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим 3378.71 гривень боргу. Цим же рішенням вирішено питання про судові витрати. (т.1 а.с.190-193, т.2 а.с.231-239)

Рішення судів мотивовані порушенням відповідачем умов договорів оренди та з надання послуг з утримання майна, у зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 525, 629 ЦК України було стягнуто на користь позивача вказану суму боргу.

В касаційній скарзі Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України ставиться питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового про задоволення позову з тих підстав, що суди при прийнятті рішень допустили порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для її задоволення.

Як видно із матеріалів справи суди попередніх інстанцій при розгляді справи визнали встановленим, що 01 січня 2003 року Допоміжна служба Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Територіальна державна інспекція праці в Автономній Республіці Крим (орендар) уклали договір оренди майна, яке належить Автономній Республіці Крим (т.1 а.с. 56-58).

На підставі розділу 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке належить Автономній Республіці Крим площею 67,6 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 81, к. 201, 205, 209, що знаходяться на балансі Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. Орендатор використовує орендоване приміщення для розміщення інспекції.

Майно було передано орендарю на підставі акту прийому-передачі від 01 січня 2003 р. (т.1 а.с. 59).

Строк дії договору встановлений пунктом 7.1 договору оренди з 01 січня 2003року по 31 грудня 2003року.

Після спливу строку дії договору орендар продовжував користуватися орендованими приміщеннями, тому, на підставі пункту 7.7 договір був пролонгований на строк, який був раніше передбачений договором.

Відповідно до пункту 3.1 умов договору орендна плата встановлювалась на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим та складала 01,00 грн. на рік без урахування ПДВ.

Додатковою угодою від 01 грудня 2003 року, розділ 3 договору оренди №42 від 01 січня 2003 року був доповнений пунктом 3.3, згідно з яким до орендної плати не включається оплата експлуатаційних видатків з утримання орендованого приміщення та компенсація з земельного податку. Оплата експлуатаційних видатків та компенсація з земельного податку здійснювалась орендатором орендодавцю, на підставі рахунків фактичних витрат протягом 10 банківських днів після їх отримання (т.1 а.с. 61).

05 січня 2005 року Допоміжною службою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Територіальною державною інспекцію праці в Автономній Республіці Крим (орендар) був укладений договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надані комунальні послуги №15 (т.1 а.с. 155-157).

Розділами 1, 2 договору сторони узгодили користування орендарем приміщень кабінетів № 201, 205, 209. Розмір плати по відшкодуванню витрат за комунальні послуги та послуги по утриманню приміщень згідно з додатком №1, залежить від складу робіт та послуг, які представляються балансоутримувачем житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та суб'єктами господарювання і визначаються розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та поточний ремонт будинку, комунальні послуги балансоутримувача. Орендар здійснює оплату по відшкодуванню витрат за комунальні послуги на підставі виписаних рахунків.

01 квітня 2006 року Допоміжною службою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Територіальною державною інспекцію праці в Автономній Республіці Крим (орендар) був укладений договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надані комунальні послуги №20 (т.1 а.с. 168 - 170).

На підставі статті 604 ЦК України договір від 05 січня 2005 року №15 припинив свою дію внаслідок новації.

30 травня 2006 року Територіальна державна інспекція праці в Автономній Республіці Крим (орендар) уклала договір оренди нерухомого майна з Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) на оренду приміщень, що знаходяться на балансі Допоміжна служба Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, а саме, кабінетів №201,205, 209, нежитлових приміщень. Строк дії договору встановлений в пункті 8.1. з 30 травня 2006 року по 31 грудня 2006р. Пунктом 5.1.8. орендар зобов'язаний укласти з балансоутримувачем майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна і надання комунальних послуг. (т.1 а.с.159-163)

Майно було передано по акту прийому-передачі від ЗО травня 2006 року (т.1 а.с. 164).

01 лютого 2007 року Допоміжна служба Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Територіальна державна інспекція праці в Автономній Республіці Крим (орендар) уклали договір оренди майна, яке належить Автономній Республіці Крим. Строк дії договору встановлений пунктом 8.1 договору оренди з 01 лютого 2007 року по 31 грудня 2007 року. (т.1 а.с. 62-67).

На підставі розділу 1.1 договору орендар відповідно до розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду майна, яке належить Автономній Республіці Крим, яка затверджена Постановою Верховної Ради Автономної Республіці Крим від 19 листопада 1998 року №274-2/98 (rb0274002-98) (наступними змінами та доповненнями) передає нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим каб. №201, 205, 209, 402 площею 79,1кв.м., які розташовані в адміністративній будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 81, що знаходяться на балансі орендодавця, а орендар приймає в строкове платне користування за актом приймання-передачі. Орендатор використовує орендоване приміщення для розміщення апарату інспекції.

Відповідно до пункту 3.1 умов договору орендна плата встановлюється відповідно до розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду майна, яке належить Автономній Республіці Крим, що затверджена постановою Верховної Ради Автономної Республіці Крим від 19 листопада 1998 року №274-2/98 (rb0274002-98) (із змінами та доповненнями). Орендна плата складає 1 грн. на рік податок на додану вартість нараховується відповідно до діючого законодавства.

Пунктом 3.3 встановлено, що до орендної плати не входить оплата комунальних послуг, податку на землю, а також витрати на утримання орендованого майна.

Майно було передано орендарю на підставі акту прийому - передачі від 01 лютого 2007 року (т.1 а.с. 68).

Додатковою угодою від 14 березня 2008 року до договору оренди нерухомого майна від 01 лютого 2007 року абзац другий підпункту 3.1 пункту З договору Викладений в новій редакції, а саме орендна плата, за оренду кабінетів № 201, 205, 209, 402 загальною площею 79,1 кв.м., які розташовані у адміністративній будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 81, складає 639,61грн. на місяць відповідно до розрахунку орендної плати, податок на додану вартість нараховується відповідно до діючого законодавства. Також згідно з додатковою угодою від 14 березня 2007 року, дію договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, продовжено до 31 грудня 2008 року. (т.1 а.с. 76-77).

Для оплати експлуатаційних витрат за користування орендованими приміщеннями позивачем направлялися на адресу відповідача рахунки. (т.1 а.с. 116-126).

Свої зобов'язання відповідач виконував не в повному обсязі, внаслідок чого за ним виникла заборгованість з березня по червень 2005 року включно, частково за лютий 2006 року, частково за квітень 2006року та за період з січня по березень 2007 року включно, у зв'язку з чим відповідач звернувся до суду позовною заявою.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір оренди (найму) укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За розрахунком позивача станом на кінець 2008 року заборгованість склала в розмірі 3378,71 грн. (а.с. 7-8).

Відповідно до статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Згідно з статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що з розрахунку та акту звірки взаєморозрахунків, складного сторонами (т.1 а.с.173-176), взаємовідносини між сторонами мають тривалий характер. Орендованими приміщеннями відповідач користується з 2003 року і не припиняв користуватися ними до даного часу. Однак, за період з 2003 року - 2006 року, як вказано в акті звірки, відповідачем сплачувалась заборгованість несвоєчасно і не в повному обсязі, не по кожному виставленому рахунку, а за певний період. Внаслідок такої несплати з року в рік за відповідачем числився борг. Одержуючи оплату заборгованості з експлуатаційних витрат позивач погашав заборгованість за попередні періоди.

Відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором, у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Доводи відповідача про те, що він є державною установою, фінансування обмежено і рахунки сплачувалися відповідачем в межах сум, які були надані для сплати експлуатаційних витрат по договору з позивачем, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим, оскільки Територіальна державна інспекція праці в Автономній Республіці Крим є стороною по договору, а відповідно до статей 525, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведене дало підстави судам попередніх інстанцій прийти до висновку про задоволення позову.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, які не можуть бути скасовано.

З цих підстав касаційна скарга не може бути задоволена.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2009 року у справі №2-30/256-2009 залишити без змін.