11/141-08 Про визнання права власності на нерухоме майно - 13.10.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.03.2009 (суддя В. Матвійчук), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 (судді: Ю. Черпак, О. Веденяпін, І. Іоннікова), в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено з тих підстав, що земельна ділянка з об’єктами нерухомості належить до комунальної власності територіальної громади міста (т.1, арк. 13, 66).

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення суду, яким визнати за позивачем право власності на спірне майно. Скаржник наполягає на тому, що суди не повно і не об’єктивно дослідили та встановили обставини справи, що стосуються набуття позивачем прав на нерухоме майно. Суди неправильно застосували ст. 204 ЦК України щодо договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.05.1992: правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним. Правомірність зазначеного договору ніколи не ставилося під сумнів. Висновок суду, що спірне майно не належить до нерухомого не відповідає дійсним обставинам справи та приписам ст. 181 ЦК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Відповідно до рішення виконкому Вінницької міської ради народних депутатів від 13.10.1983р. № 654 з врахуванням його зміни рішенням виконкому Вінницької міської ради народних депутатів від 25.11.1983р. № 725 Вінницькій дільниці Київського експедиційного загону підводно-технічних робіт відведено земельну ділянку площею 0,40 га, квартал 361, по вул. Івана Богуна у м. Вінниці під будівництво берегової бази (т.1, а.с.14, 61, 62-63, 85, 87, 109- 110).

За актом від 27.10.1983р. здійснено відведення земельної ділянки під забудову берегової бази Вінницькій дільниці Київського експедиційного загону підводно-технічних робіт по вул. Івана Богуна у м. Вінниці, квартал 361, загальною площею 0,4 га. У відведену ділянку увійшли вилучені земельні ділянки площею 0,1853 га, які раніше знаходились в користуванні домоволодінь по вул. Івана Богуна № 164, 166, 170, 174, вул. Руданського, № 1 (т.1, а.с.86, 88, 97 - 98).

Державним актом на право користування землею серії Б № 000651 від 1983 року, виданим Вінницькій дільниці Київського експедиційного загону підводно-технічних робіт, засвідчується право безстрокового користування земельною ділянкою площею 0,40 га по вул. Руданського у м. Вінниці (т.1, а.с.117 - 120).

В матеріалах справи нема даних про те, які саме будівлі і споруди були побудовані Вінницькою дільницею Київського експедиційного загону підводно-технічних робіт на виділеній їй земельній ділянці площею 0,40 га, чи приймались вони до експлуатації і їх подальша юридична доля.

22 травня 1992 року між Обласною радою товариства рятування на водах та колективним благодійним малим підприємством "ОСВОД" укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким Обласна рада товариства рятування на водах продала, а колективне благодійне мале підприємство "ОСВОД" купило навчальну базу, що знаходиться по вул. Івана Богуна, 92-а та ділянку підводно-технічних робіт, що знаходиться по вул. Руданського, 1-а зі всіма основними та обіговими засобами залишковою вартістю в розмірі 49517 рублів (т.1 а.с.16 - 17). За актом приймання-передачі від 25.05.1992р. Вінницькою обласною радою товариства рятування на водах передано, а колективним благодійним підприємством "ОСВОД" прийнято такі основні засоби: адмінбудинок площею 427,5 кв.м., гаражі площею 147,2 кв.м., вбиральню, земснаряд, катер БМК-130, вагончик побутовий, склад (елінг) площею 68,0 кв.м., автомобіль ГАЗ-53, екскаватор "Білорусь", автомобіль УАЗ-31-51-01, двигун ВАЗ-204, прохідну з прибудовою площею 14,5 кв.м. (т.1, а.с.18).

Платіжним дорученням від 26.05.1992р. № 10 колективне благодійне мале підприємство "ОСВОД" перерахувало на рахунок обласної ради товариства рятування на водах обумовлену договором суму коштів (т.1 а.с.19, 58).

1 вересня 1998 року колективне благодійне мале підприємство "ОСВОД" реорганізовано шляхом перетворення у приватне підприємство "ОСВОД" (т.1, а.с.29).

Актом приймання - передачі основних засобів від 01.09.1998р. приватному підприємству "ОСВОД" передано наступні основні засоби: адміністративне приміщення площею 171,0 кв.м., гаражі площею 48,9 кв.м., вбиральню, земснаряд, катер БМК-130, вагончик побутовий, склад (елінг) площею 68,0 кв.м., автомобіль ГАЗ-53, екскаватор, двигун ЕАЗ-204, прохідну з прибудовою площею 14,5 кв.м. (т.1, а.с.30).

4 грудня 2007 року приватне підприємство "ОСВОД" листом № 22 звернулось до Вінницької міської ради щодо надання довідки про те, що об'єкти нерухомості, які розташовані в м. Вінниці по вул. Руданського, 1 не відносяться до комунальної власності територіальної громади м. Вінниці (т.1, а.с.45, 67).

6 грудня 2007 року КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" видало ПП "ОСВОД" технічний паспорт на виробничий будинок № 1-а по вул. Руданського у м. Вінниці, в якому зазначено, що відсутні акти державної технічної комісії про прийняття до експлуатації об'єкта та правовстановлювальні документи на нього (т.1, а.с.20 - 28).

Вінницька міська рада листом від 03.01.2008р. № 01-09-14 повідомила приватному підприємству, що відповідно до рішення виконкому від 13.10.1983р. № 654 земельна ділянка з об'єктами нерухомості по вул. Руданського, 1 була надана Вінницькій дільниці Київського експедиційного загону підводно-технічних робіт. Оскільки ПП "ОСВОД" не є правонаступником Вінницької дільниці Київського експедиційного загону підводно-технічних робіт, то земельна ділянка з об'єктами нерухомості належить до комунальної власності територіальної громади міста (т.1 а.с.13, 66).

У зв'язку з невизнанням Вінницькою міською радою права власності на спірні об'єкти за ПП "ОСВОД", підприємство просить задовольнити його позов на підставі ч.2 ст.ст. 328, 392 ЦК України.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Скаржник правильно зазначив, що ст. 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину. Він вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Апеляційним судом зазначено, що по договору купівлі-продажу від 22.05.1992 Колективне благодійне мале підприємство "ОСВОД" придбало учбову базу по вул. І. Богуна 92-а та ділянку підводно-технічних робіт за адресою по вул. Руданського, 1-а з усіма основними та оборотними коштами по залишковій вартості (т.1, арк. 14-28).

Суди не встановили, що цей договір судом визнаний недійсним.

Без посилань на норми права апеляційний суд вказав, що договір купівлі-продажу від 22.05.1992 не створює для КБМП і ПП "ОСВОД" прав власності на майно. Цей висновок не відповідає зазначеним вище нормам права і матеріалам справи. Договір купівлі-продажу є підставою для реєстрації прав власності в БТІ. Неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою звернення до суду з позовом слугувала необхідність оформлення землекористування земельною ділянкою по вул. Руданського, 1"а".

При розгляду даної справи судам і сторонам у справі необхідно розрізняти правовідносини з набуття прав власності на майно і з набуття прав на земельні ділянки.

Право на земельну ділянку при придбанні будівель і споруд, що розміщені на ній, регулюється ст. 377 ЦК та ст. 120 Земельного Кодексу України. Відмова органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки (вона не переходить автоматично) в користуванні або залишення клопотання без розгляду у встановлені строки оскаржуються в судовому порядку (ст. 123 Земельного кодексу України).

Слід зазначити, що рішення місцевого суду також підлягає скасуванню, оскільки висновки щодо не оскарження відповідачем прав власності на спірне майно не відповідають матеріалам справи, дослідженим апеляційною інстанцією, яка в результаті дійшла протилежного висновку.

При повторному розгляді справи необхідно усунути зазначені порушення, повно і об’єктивно дослідити обставини справи і в залежності від встановленого винести обгрунтоване, законне рішення суду.