2-4/15601-2007 Про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень шляхом викупу, та визнання права власності на ці приміщення - 08.10.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2007 року (суддя Бєлоглазова І.К.) позов задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень шляхом викупу від 12 жовтня 2007 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський причал" та суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1. Визнано за суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно –прохідна літера "А" загальною площею 50,50 кв. м., адміністративна будівля літера "Б" загальною площею 64 кв. м., госпспоруда літера "В" площею забудівлі 303,9 кв. м., госпспоруда літера "Г" площею забудівлі 15,1 кв. м., госпспоруда літера "Д" площею забудівлі 511,5 кв. м., які знаходяться за адресою: смт. Новофедорівка, вул. Об'їзна, 1 д. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський причал" на користь суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 240,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Прокуратура Автономної Республіки Крим звернулася до Вищого господарського суду з касаційним поданням, в якому просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2007 року та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Касаційне подання мотивована тим, що господарськими судами невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 219, 658 ЦК України, положення Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" (1075-14) та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та відповідач не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 жовтня 2007 року TOB "Морський причал" (продавець) та Суб'єкт підприємницька діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажуj нежитлових приміщень шляхом викупу.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його.

Майно представляє собою нежитлові приміщення: прохідна літера "А": адміністративна будівля літера "Б"; госпспоруда літера "В"; госпспоруда літера "Г"; госпспоруда літера "Д" ( п. 1.2 договору від 12 жовтня 2007 року).

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що вказаний вище договір купівлі-продажу не був посвідчений нотаріально, як вимагалося умовами цього договору.

Однак з такими висновками погодитися не можна виходячи з наступного.

Суди повинні були повно і всебічно розглянути та встановити наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угод дійсними та виникненням у позивача права власності на зазначене майно.

Задовольняючи позов Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій не встановили, чи мало місце порушення прав інших осіб на вказане майно і чим це підтверджується.

Крім того, додаткового з'ясування судом потребує питання наявності у відповідача правовстановлюючих документів на спірне майно та ухилення позивача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Суд мав витребувати додаткові необхідні для розгляду спору докази, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та прийняти відповідне рішення.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законами. В порушення вказаної норми суд прийняв рішення на підставі передчасних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України (1798-12) підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 3 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення суд надав неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.