Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

АБ "Банк регіонального розвитку" –Сердійчук О.Л. (дов. від 26.08.2009);

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.02.2009 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат продовольчих товарів "Моринський" порушено провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону україни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника.

Постановою господарського суду Черкаської області від 11.06.2009 (суддя Чевгуз О.В.) визнано ТОВ "Комбінат продовольчих товарів "Моринський" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру терміном на 12 місяців, ліквідатормо призначено арбітражного керуючого Бойко Л.І., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу відповідне оголошення, встановлено місячний строк з дня публікації для звернення кредиторів із претензіями до боржника.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку", який просить постанову суду першої інстанції скасувати повністю, посилаючи на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 105 ЦК України, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

15.09.2009 до Вищого господарського суду України надійшла заява АК "Банк регіонального розвитку" про відкликання касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1116 ГПК України особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

Згідно з ч. 2 ст. 1116 ГПК України касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

За приписами відповідної норми ГПК України (1798-12) (ст. 22) господарський суд, зокрема, не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про неможливість прийняття відмови АК "Банк регіонального розвитку"від касаційної скарги, оскільки прийняття вказаної відмови порушує права та охоронювані інтереси кредиторів боржника і крім того суперечить інтересам держави.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Ч. 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 ЦК України).

Ч. 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в свій постанові від 10.06.2008 у справі № 15/682-б.

З матеріалів даної справи вбачається, що 23.02.2009 господарський судом Черкаської області отримано заяву (без номера та дати) генерального директора ТОВ "Комбінат продовольчих товарів "Моринський", який виконує функції ліквідаційної комісії, про порушення справи про банкрутство ТОВ за правилами ст. 51 Закону.

До заяви додано протокол загальних зборів учасників ТОВ від 07.12.2008 № 1/л про припинення шляхом ліквідації ТОВ "Комбінат продовольчих товарів "Моринський" (а.с. 8-9 т.1), рішення загальних зборів учасників від 09.02.2009 № 3/л про затвердження проміжного ліквідаційного балансу у зв'язку з ліквідацією Фермерського господарства "Уелсі" (а.с. 10-11 т.1), довідка від 09.02.2009 про склад і вартість майна (основних засобів) ТОВ "Комбінат продовольчих товарів "Моринський" (а.с. 12 т.1), відомості про склад та вартість майна ТОВ від 09.02.2009 № 7 (а.с.13 т.1) та проміжний ліквідаційний баланс (без дати).

У заяві про порушення справи про банкрутство ТОВ відсутні посилання на повідомлення органу державної податкової служби про прийняття рішення про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, подання складеного проміжного ліквідаційного балансу до органу державної податкової служби для його перевірки, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" інформацію про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ним органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язкову опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Пунктами 18, 19 вказаної статті встановлено, що підставою для публікації повідомлень у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Повідомлення підлягають опублікуванню спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації протягом десяти робочих днів з моменту внесення відповідно запису до Єдиного державного реєстру.

Спеціалізованим друкованим засобом масової інформації є "Бюлетень державної реєстрації", який зареєстровано в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України як офіційне загальнодержавне вітчизняне видання, що виходить три рази на місяць, і який видається Держпідприємництвом України. Примірник кожного номера Бюлетеня надсилається державним реєстраторам, до яких можна буде звернутись для перегляду повідомлень та отримання копій.

Отже, боржником подано заяву до суду без належних доказів подання оголошення відповідно до вимог ст. 105 ЦК України, не додано необхідних додатків відповідно до ст. 111 ЦК України та ст. 60 ГК України, та не доведено належним чином обставин, які можуть бути підставою порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 51 Закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що вказані докази повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , не передбачена.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Скаржник, звернувшись до суду вказує, що на момент винесення ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комбінат продовольчих товарів "Моринський" процедура визначення кола кредиторів банкрута та встановлення вартості його майна не розпочинались, а тому звернення до суду із заявою та порушення провадження у справі за ст. 51 Закону було здійснено безпідставно та незаконно.

Колегія суддів касаційного суду погоджується із доводами скаржника, вважає, що процедура ліквідація була проведена з порушенням вимог законодавства, інформація про ліквідацію оприлюднена не була.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що господарський суд Черкаської без належних правових підстав порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ ТОВ "Комбінат продовольчих товарів "Моринський" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в порушення вимог ст. 34 ГПК України, визнав його банкрутом, а тому оскаржувану постанову не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

При розгляді справи суду слід врахувати наведене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" задовольнити.

Постанову господарського суду Черкаської області від 11 червня 2009 року у справі № 01/600 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Черкаської області.