Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянувши

За участю представників сторін:

позивача –не з'явились,

відповідача –не з'явились

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 05.10.2009 року, у зв’язку з виходом з відпустки судді Фролової Г.М. для перегляду в касаційному порядку справи № 27/19 призначеної до розгляду на 06.10.2009 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді –Полянський А.Г., Фролова Г.М.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2009 р. (суддя - Дідиченко М.А.) позов задоволено. Стягнуто з ЗАТ Страхової компанії "Кий Авіа Гарант" 30 332,04 грн. страхового відшкодування, пеню у сумі 1 562, 11 грн. 3% річних у розмірі 256,77 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 321,51 та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 р. (судді –Андрієнко В.В., Вербицька О.В., Буравльов С.І.) рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2009 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою апеляційної інстанції, ЗАТ Страхової компанії "Кий Авіа Гарант" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити без змін рішення та постанову апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 р. ЗАТ Страхова компанія "Синдек" (Перестрахувальник), правонаступником якого є ЗАТ Страховий дім "Європейський світ" уклали договір № 07/84 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) з ЗАТ Страховою компанією "Кий Авіа Гарант" (Перестраховик), предметом якого є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі за договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

Умовами договору передбачено, що на підставі цього договору сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.

Згідно п. 2.1 договору, пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у виді конкретного договору перестрахування (ковер-ноту, сліпу, оферти), підписаного Перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється Перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв’язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування. При цьому, Ковер-нот –це документ, що містить умови перестрахування конкретного ризику і, в разі його підписання сторонами, складає окремий договір факультативного перестрахування такого ризику. Кожний окремий Ковер-нот є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1.5 договору передбачено, що Перестрахувальник зобов'язаний повідомити Перестраховика про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання. Перестрахувальник у повному обсязі має право співробітничати з Перестраховиком чи його представниками в розслідуванні, врегулюванні і погашенні будь-якої претензії.

У п. 3.3.3 договору, визначено, що Перестраховик зобов’язаний письмово повідомити Перестрахувальника про відмову в оплаті своєї частини страхового відшкодування за конкретним договором перестрахування або зменшення її частини в термін, відповідно до п. 7.3 цього договору, тобто протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надання перестрахувальником відповідно переліку документів.

Пунктом 3.4.2 договору передбачено, що Перестраховик має право відмовити у виплаті своєї частини страхового відшкодування або зменшити її, якщо Перестрахувальник, зокрема, зробив (має намір зробити) виплату страхового відшкодування при наявності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) , Правилами Страховика, а також умовами прямого договору страхування і конкретного договору перестрахування.

Згідно п. 7.1 договору, при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після одержання від Перестрахувальника комплекту документів, зазначеного в п. 7.1 договору.

Судами встановлено, що 23.01.2008 р. ЗАТ Страховий дім "Європейський світ" (Страховик) уклало договір добровільного страхування наземного транспорту № 0152/001/11/008 з ТОВ "Юридична компанія "Лігал Едвайс" (Страхувальник), згідно якого було застраховано транспортний засіб –автомобіль Мерседес Бенц S 550 державний номер ВЕ 8800 АН.

Згідно Ковер-ноту від 24.01.2008 року № 022/08 ТР ЗАТ СК "Кий Авіа Гарант" було взято на перестрахування транспортний засіб автомобіль Мерседес Бенц S 550 державний номер ВЕ 8800 АН.

Відповідно до п. 9 Ковер-ноту, період страхування становить з 24.01.2008 року по 23.01.2009 року. Загальна відповідальність Перестраховика становить 60 000 грн.

20.04.2008 року з застрахованим транспортним засобом автомобілем Мерседес Бенц S 550 державний номер ВЕ 8800 АН відбулась дорожньо-транспортна пригода.

22.04.2008 року у присутності представників СК "Партнер", СК "Ей Ем Джи Груп", СК "Гарантія", ЗАТ СД "Європейський світ", СК "Естрін", СК "Мегаполіс", ВАТ "СК "Країна", СК "Кий Авіа Гарант", СК "Глобус" та СК "Професійний захист" відбувся огляд пошкодженого транспортного засобу та відповідно до звіту від 22.04.2008 року № 81/04/08 про оцінку автомобіля Мерседес Бенц S 550 Long 4Matic державний номер ВЕ 8800 АН, складеного ТОВ "Сател Груп", матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Мерседес Бенц 8 550 д.н. ВЕ 8800 АН, в результаті пошкодження автомобіля при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості, складає 586 874,36 грн., в т.ч. ПДВ –97 812,39 грн.

01.07.2008 року Головою правління ЗАТ Страхового дому "Європейський світ" було видано наказ про виплату страхового відшкодування у відповідності до страхового акту № 80-ТР від 01.07.2008 року по страховій події –ДТП, яка сталась 20.04.2008 року з ТЗ Мерседес Бенц реєстраційний номер ВЕ 8800 АН, шляхом здійснення заліку несплачених частин страхових платежів в сумі 33 235,59 грн., оскільки у Страхувальника існувала заборгованість по страховим платежам, та безготівковими коштами з поточного рахунку Страховика в сумі 554 038,77 грн.

ЗАТ СД "Європейський світ" 02.07.2008 р. відповідно до платіжного доручення № 12, виплатило ТОВ "Юридична компанія "Лігал Едвайс" страхове відшкодування в сумі 554 038,77 грн.

03.07.2008 року ЗАТ СД "Європейський світ" звернулось до ЗАТ СК "Кий Авіа Гарант" з листом-вимогою на сплату відшкодування з перестрахування, який був отриманий відповідачем 09.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 06356760.

16.07.2008 року ЗАТ СК "Кий Авіа Гарант" направило на адресу позивача лист за № 591 в якому зазначило, що в пакеті документів наданому ЗАТ СД "Європейський світ" для виплати страхового відшкодування міститься лише подорожній лист, оформлений на 19.04.2008 року, та відсутній лист, оформлений на 20.04.2008 року, на дату ДТП, та просило пояснити на якій підставі водій Івашин С.В. керував автомобілем Мерседес Бенц S 550 державний номер ВЕ 8800 АН без подорожнього листа та у вихідний день.

Листом від 18.07.2008 року позивач пояснив ЗАТ СК "Кий Авіа Гарант", що в подорожньому листі серії АБГ № 298812 від 19.04.2008 року відображено, що режим роботи водія ненормований. Оскільки у водія Івашина С.В. ненормований робочий день, а автомобіль експлуатувався не більше доби, то відповідно до Інструкції "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування" від 17.02.1998 року № 74 (z0149-98) , подорожній лист виписувався на один робочий день.

Згідно пояснень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Лігал Едвайс" Савостьянової О.В., в день скоєння ДТП водій Івашин С.В. працював вночі, оскільки збори на яких була присутня директор Савостьянова С.В. закінчилися лише о 3 годині ночі, після чого водій Івашин С.В. відвіз директора Савостьянову С.В. та юриста додому.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ СК "Кий Авіа Гарант" суму страхового відшкодування позивачу не сплатило.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судами, на виконання умов договору від 01.10.2007 р., для отримання від Перестраховика частки страхового відшкодування ЗАТ СД "Європейський світ" надало пакет документів, визначений пунктом 7.1 договору, про що зазначено у листі-вимозі від 03.07.2008 року, та не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилаються як на підставу своїх вимог заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, як мають значення для справи. Обставини справи, як відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вказані вимоги, позивачем було доведено, що на час настання ДТП подорожній лист оформлений 19.04.2008 року Івашину С.В. є чинним, оскільки не закінчився робочий день.

Також попередніми судовими інстанціями обґрунтовано були спростовані посилання відповідача на той факт, що водій транспортного засобу Мерседес Бенц Івашин С.В. знаходився за кермом у нетверезому стані.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів" (z0055-95) , огляд у закладах охорони здоров'я для встановлення стану сп’яніння особи проводиться будь-якої пори доби в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів лікарями-психіатрами - наркологами або у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях лікарями-психіатрами, психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей, фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку з використанням методик та приладів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України, за списком, затвердженим головним лікарем центральної міської (районної) лікарні.

У листі № 872 від 11.06.2008 року Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, зазначено, що лікар бригади швидкої допомоги має право запідозрити гостру інтоксикації внаслідок зловживання алкоголю на основі даних, отриманих від пацієнта, родичів чи оточуючих та даних, отриманих при об'єктивному огляді пацієнта відповідно до вимог "Міжнародної класифікації хвороб та споріднених проблем огляду". Підтвердження діагнозу гострої алкогольної інтоксикації згідно зазначених вище нормативно-правових документів проводиться виключно лікарем-наркологом.

В листі вих. № 597 від 05.05.2008 р. Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, зазначено, "у пацієнта Івашина С.В. 20.04.2008 року в 05 год. 40 хв. взято кров, яку доставлено в токсикологічну лабораторію з метою обстеження "на спирти" 20.04.2008 року о 08 год. В доставленому зразку крові Івашина С.В. етиловий алкоголь не виявлено".

Також, відповідно до довідки ГУ в м. Києві УДАІ від 23.05.2008 року № 205 водій перебував у стані –"тверезий".

За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли правомірного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в сумі 30 332, 04 грн., пені в сумі 1 562, 11 грн. та 3% річних в сумі 256, 77 грн. за період з 31.07.2008 року до 10.11.2008 року.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.

На підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом з’ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано задоволено позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхової компанії "Кий Авіа Гарант" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року у справі № 27/19 залишити без змін.